Єдиний державний реєстр судових рішень
Шаргородський районний суд
Вінницької області
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Шаргород
Справа № 152/591/24
Провадження № 3/152/261/24
Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області Соколовська Т.О., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, особу встановлено по паспорту громадянина України НОМЕР_1 , виданому 03.06.2020 органом 0540, РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП
встановив:
ОСОБА_1 07.04.2024 о 22 годині в м. Шаргород Жмеринського району Вінницької області по вул. Героїв Майдану передав керування автомобілем марки «Опель Віваро» державний номерний знак НОМЕР_3 водію ОСОБА_2 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив пункт 2.9 (г) Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано зач.1ст.130 КУпАП.
При розгляді справи в суді ОСОБА_1 винуватим себеу вчиненніадміністративного правопорушенняпри обставинах,викладених вищене визнаві пояснив,що разом з ОСОБА_2 у вечері 07.04.2024 вони розпивали спиртні напої, після чого він сп`янів і заснув на передньому пасажирському сидінні. Проснувся від удару автомобіля об електроопору. Ключі від автомобіля ОСОБА_2 не передавав і згоди на керування, належним йому транспортним засобом не надавав.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно зіст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У якості доказів підтвердження передачі керування автомобілем марки «Опель Віваро», державний номерний знак НОМЕР_3 водію ОСОБА_2 ,який перебуваву станіалкогольного сп`яніннядо матеріалівсправи долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД№ 396284 від 07.04.2024 (а.с.1), CD - диск із відеозаписом події адміністративних правопорушень (а.с.8). Судом також оглянуто адміністративний матеріал № 152/589/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказані докази суддею приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи, відповідно до ст.280 КУпАП, зокрема, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.
Згідно ст.7КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Вимогами ст.252КУпАП передбачено,що орган(посадоваособа)оцінює доказиза своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному іоб`єктивномудослідженні всіхобставин справив їхсукупності,керуючись закономі правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факту передачікерування транспортнимзасобом особі,яка перебуваєв станіалкогольного сп`янінняперед складаннямпротоколу проадміністративне правопорушенняі підчас йогоскладання ОСОБА_1 не заперечував,дії працівниківполіції неоскаржував,що підтверджуєтьсявідеозаписом фіксаціїподії адміністративногоправопорушення, оглянутим судом.
Відповідно до вимог пп. «г» 2.9 ПДР України водієві забороняється передавання керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані.
Згідно п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», допуском до керування транспортним засобом особи, яка перебуває у стані сп`яніння або не має права ним керувати, визнають усні чи письмові згоду, розпорядження, вказівку особи, відповідальної за технічний стан чи експлуатацію цього засобу, про його використання у сфері дорожнього руху таким водієм. Як допуск можна розглядати також мовчазну згоду, видачу маршрутного листа, передачу ключів і документів або керма під час руху, не відсторонення водія від керування тощо.
Адміністративна відповідальність за ч.1ст.130КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, об`єктом правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП є безпека руху.
Об`єктивною стороною при передачі керування є допуск до фактичного виконання функції водія особою, у віданні якої перебуває транспортний засіб.
Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме передача керування транспортним засобом особі, яка знаходиться в стані алкогольного сп`яніння повинна складатись з того, що особа яка передає керування транспортним засобом повинна знати, що передає керування особі, яка знаходиться в стані алкогольного сп`яніння (п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).
Крім того, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП саме за передачу керування, із суб`єктивної сторони, повинні бути умисні дії особи.
Таким чином, для настання відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідна наявність сукупності елементів складу адміністративного правопорушення. В даному випадку необхідна наявність сукупності наступних елементів складу адміністративного правопорушення: перебування особи, якій передано керування транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння; усвідомлення особою, яка передає керування транспортним засобом, того, що ця особа перебуває у стані алкогольного сп`яніння; добровільне, з власної волі передання керування транспортним засобом.
У справі, що розглядається ОСОБА_1 при передачі ОСОБА_2 керування автомобілем достеменно знав про те, що останній знаходився у стані алкогольного сп`яніння, оскільки вони разом розпивали спиртні напої, проте добровільно, з власної волі передав йому керування своїм автомобілем.
Отже, аналіз перевірених і оцінених доказів переконують суддю, що у діях ОСОБА_1 наявний склададміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.130 КУпАП,тобтопередача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння, винуватість його доведена і він повинен нести адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Санкцією ч. 1ст. 130 КУпАПпередбачено, що вчинення дій, які визначені в диспозиції вказаної статті, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Згідно з положеннями п. 1.10 Правил дорожньогоруху України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії, а також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Таким чином, конструкція зазначених правових норм передбачає дві обов`язкові ознаки у їх невід`ємному зв`язку, які характерні для категорії "водій" керування транспортним засобом і наявність посвідчення водія.
Аналізуючи вищенаведене, необхідно прийти до висновку, що оскільки ОСОБА_1 в даному випадку не є водієм в розумінніп. 1.10 ПДРУкраїни, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами, яке є безальтернативним та у даному випадку буде справедливим, необхідним для виправлення та попередження вчинення порушником нових адміністративних правопорушень, в тому числі і аналогічних.
Невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, судом розцінюється як спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність не встановлено.
Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Підстав звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності не встановлено.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" підлягає стягненню ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284, 287, ч. 2 ст. 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячінеоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Скаргу щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні.
У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.
Суддя: Т.О. Соколовська
Судове рішення № 119355595, Шаргородський районний суд Вінницької області було прийнято 29.05.2024. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 152/591/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: