Ухвала суду № 119354681, 24.05.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/18764/24

Провадження № 1-кс/761/12341/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду клопотання старшого детектива підрозділу детективів Бюро економічної Безпеки України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_2 , раніше не судимої,-

підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27 - ч.2 ст.203-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.12.2022 року за №72022000500000009, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2024 старший детектив підрозділу детективів Бюро економічної Безпеки України ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27 - ч.2 ст.203-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.12.2022 року за №72022000500000009.

Клопотання обґрунтовується тим, що детективами третього відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у сфері інтелектуальної власності, віртуальних активів та у митній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72022000500000009 від 06.12.2022, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 203-2 КК України.

ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 203-2 КК України, а саме проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону, функціонування закладу з метою надання доступу до азартних ігор, які проводяться в мережі Інтернет, у співучасті з іншими суб`єктами кримінального правопорушення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

16.05.2024 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 203-2 КК України.

У ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам орган досудового розслідування просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 грн. У випадку внесення застави, просить покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора, або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, зокрема: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Вказане стало підставою для звернення до суду з клопотанням.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрювана та її захисник заперечили щодо задоволення клопотання, просять застосувати більш м`який запобіжний захід: нічний домашній арешт або особисте зобов`язання. Вважають ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведені.

Заслухавши думки учасників судового процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Перевіряючи матеріали клопотання слідчим суддею встановлено, що детективами третього відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у сфері інтелектуальної власності, віртуальних активів та у митній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72022000500000009 від 06.12.2022, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 203-2 КК України.

16.05.2024 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 203-2 КК України.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно ст. 182 ч.1 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 з урахуванням вищенаведеного слідчий суддя вважає, що обставини, викладені у ч.1 ст. 194 КПК України, на даний час є частково доведені, існують достатні підстави вважати, що існує вказаний у клопотанні ризик щодо можливості підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а доказів зворотного в судовому засіданні сторонами не надано. Беззаперечних даних, які б виключали вказаний ризик, слідчим суддею на даний час не встановлено.

Судом враховано, що за вчинення злочину, передбаченого ст. 203 ч.2 КК України, встановлено відповідальність у вигляді штрафу від сорока тисяч до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на три роки.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

У той же час, не залишається поза увагою слідчого судді, що Указом Президента України №64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також, згідно з роз`ясненнями, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.

При вирішенні питання обґрунтованості підозри суд приймає до уваги практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», за яким обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу. На досудовому розслідуванні визнання доказів недопустимими можливе лише у разі очевидної і явної їх недопустимості, а висновок про очевидну і явну недопустимість певних доказів має бути категоричним, тобто він не може бути спростований матеріалами, які зібрані або можуть бути зібрані в процесі досудового розслідування.

Достатніх підстав вважати, що підозра ОСОБА_4 є необгрунтованою, суд не вбачає і стороною захисту такої необґрунтованості не доведено.

Щодо застосування більш м`яких запобіжних заходів, то ОСОБА_4 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 203-2 КК України.

Згідно з ч. 8 ст. 194 КПК до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

У п. 62 у справі «Боротюк проти України» (Borotyuk v. Ukraine) Європейський Суд з прав людини вказав, що «У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів».

Оскільки санкцією ч.2 ст.203-2 КК України передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, до ОСОБА_4 не може бути застосовано інший запобіжний захід, аніж застава чи тримання під вартою, в силу прямої заборони на це, передбаченої в ч. 8 ст. 194 КПК України.

При визначені розміру застави, суд враховує наступне.

Згідно ст. 182 ч.4,5 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні "Istomina v. Ukraine" від 13.01.2022 (заява № 23312/15), «гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або її боку… Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні надзвичайно обережно встановити відповідний розмір застави, і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави» (§25 рішення).

При визначенні розміру застави до уваги може братися розмір шкоди, що спричинив підозрюваний (справа «Мангурас проти Іспанії», рішення від 28 вересня 2010 року).

З урахуванням характеру та обставин кримінального правопорушення, майнового стану та зв`язків підозрюваної, слідчий суддя вважає, що достатнім для гарантування виконання підозрюваною, покладених на неї обов`язків буде розмір застави в розмірі - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі - 242 240 гривень 00 коп.

Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_4 , тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого підозрюється остання, ймовірність настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 , слід застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі - 242 240 (гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк-одержувач - Державна казначейська служба України м.Київ, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від (дата) по справі №.., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу). На підставі ч. 5 ст.194 КПК України потрібно покласти на підозрювану ОСОБА_4 на строк два місяці - до 15.07.2024, такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик; не відлучатися з м.Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками у цьому провадженні, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; здати уповноваженому органу у сфері паспортного контролю на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.

Порушень процесуального законодавства, які б зумовили прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання, слідчим суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 132, 154-156, 182, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

клопотання старшого детектива підрозділу детективів Бюро економічної Безпеки України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_4 , - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави - 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі - 242 240 (двісті чорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк-одержувач - Державна казначейська служба України м.Київ, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від (дата) по справі №.., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).

На підставі ч. 5 ст.194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_4 на строк два місяці - до 15.07.2024, такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

- не відлучатися з м.Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками у цьому провадженні, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;

- здати уповноваженому органу у сфері паспортного контролю на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.

Підозрюваній ОСОБА_4 письмово під розпис повідомити покладені на неї обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1