Ухвала суду № 119354317, 29.05.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/8997/24

Провадження №: 2-а/755/131/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"29" травня 2024 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали позовної заяви за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - інспектор з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Дудка Ганна Вікторівна, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - інспектор з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Дудка Г.В., про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями позов передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Перевіривши матеріали позовної зави та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.

За змістом і формою позовна заява повинна відповідати вимогам статей 160, 161 КАС України.

Відповідно до пункту 2, 3, 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Всупереч вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України позивач не зазначає інформації про наявність чи відсутність електронного кабінету у позивача та інших учасників справи.

У той же час у прохальній частині позову ОСОБА_1 просить:

1) поновити строк для оскарження постанови від 15 травня 2024 року серії 1КІ № 0000574923;

2) скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 15 травня 2024 року серії 1КІ № 0000574923, винесену інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Дудкою Г.В., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн;

3) закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною третьою статті 122 КУпАП України;

4) стягнути з Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві на користь ОСОБА_1 суму сплаченого ним штрафу на виконання постанови від 15 травня 2024 року серії 1КІ № 0000574923 у розмірі 340,00 грн;

5) стягнути з ТОВ «Експедиція 777» на користь ОСОБА_1 суму сплаченої вартості евакуації транспортного засобу марки «Mitsubishi» модель «lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 15 травня 2024 року у розмірі 1 270,00 грн;

6) стягнути з Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь ОСОБА_1 суму сплаченої вартості збереження транспортного засобу марки «Mitsubishi» модель «lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 на спеціальному майданчику 15 травня 2024 року за одну добу в рамках виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення від 15 травня 2024 року серії 1КІ № 0000574923, в розмірі 144,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно із частиною третьою статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України суму сплаченого ним штрафу, а також з ТОВ «Експедиція 777» та Головного управління Національної поліції у місті Києві грошові кошти сплачені ним за евакуацію та зберігання транспортного засобу та його зберігання на спеціальному майданчику.

Однак, вказані особи не залучені до участі у справі. Суд не може розглядати позовну вимогу про зобов`язання особи, яка не є учасником справи, вчинити певні дії.

З урахуванням викладеного, позивачу слід визначитися з колом відповідачів по справі.

При цьому, суд звертає позивача, що згідно висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяною органом державної влади, їх посадовою або службовою особою є держава як учасник цивільних відносин. При цьому держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого заподіяну шкоду.

Крім того, як уже зазначалося раніше, позивач просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 15 травня 2024 року серії 1КІ № 0000574923.

Згідно із частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, відповідно до положень частин другої, четвертої, п`ятої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Таким чином, позивачу слід додати до позовної заяви копію постанови у справі про адміністративне правопорушення від 15 травня 2024 року серії 1КІ № 0000574923.

Як уже зазначалося раніше, у позовній заяві заявлено 1 вимогу немайнового характеру - про скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі по адміністративне правопорушення, та 3 (три) вимоги майнового характеру - про стягнення суми сплаченого штрафу згідно оскаржуваної постанови, стягнення витрат на евакуацію транспортного засобу та витрат за оплату зберігання такого транспортного засобу на спеціальному майданчику.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписом статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн) та не більше

5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140,00 грн).

А за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 березня

2020 року у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (605,60 грн).

Судом встановлено, що до позовної заяви позивачем не додано квитанції про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Як вбачається з матеріалів позову, ОСОБА_1 долучив копію посвідчення від 08 лютого 2016 року серії НОМЕР_2 та посилається на пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу звільнення від сплати судового збору.

Згідно із пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, норма пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей

12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року зроблено правовий висновок, згідно якого учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

Оскільки, спір у справі винник не з розгляду питання щодо порушених прав ОСОБА_1 саме як учасника бойових дій, а відтак відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви до суду.

Водночас частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у

2024 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028 гривень.

Як уже зазначалося раніше позивачем заявлено 1 (одну) вимогу немайнового характеру - про скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі по адміністративне правопорушення, за яку має бути сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн, та 3 (три) вимоги майнового характеру - про стягнення суми сплаченого штрафу згідно оскаржуваної постанови, стягнення витрат на евакуацію транспортного засобу та витрат за оплату зберігання такого транспортного засобу на спеціальному майданчику, за кожну з яких має бути сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн

Таким чином, сума судового збору, що підлягає сплаті за подання даної позовної заяви становить - 4 239,20 грн (605,60 грн + 1 211,20 грн + 1 211,20 грн + 1 211,20 грн)

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - № UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

За змістом частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного вище, адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, а тому його слід залишити без руху.

У разі невиконання вимог цієї ухвали адміністративний позов ОСОБА_1 згідно із вимогами пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України буде повернуто позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 160, 161, 169, 171, 242, 243, 248 КАС України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - інспектор з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Дудка Ганна Вікторівна, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - три дні з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Хромова