Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 639/1921/24
Провадження № 3/639/879/24
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2024 року м. Харків
Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Курило В. О., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
в с т а н о в и в:
28 березня 2024 року о 21 годині 26 хвилин за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 45, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2103», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 проводився на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора Drager Alcotest 6820 (прилад ARHK 0129), результат огляду 0,46 ‰. З результатом огляду водій ОСОБА_1 був згоден. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» водій ОСОБА_1 відмовився.
Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 28 березня 2024 року о 21 годині 26 хвилин за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 45, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2103», номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Вказане порушення ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1 а) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постановою судді Жовтневого районного суду м. Харкова Курила В. О. від 08.04.2024 об`єднано в одне провадження адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у призначені судове засідання 01.05.2024 о 12:00 та 29.05.2024 о 11:00 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток поштою за адресою його реєстрації та фактичного проживання, однак судові повістки не вручені адресату, у зв`язку з його відсутністю за вказаною адресою.
Крім цього ОСОБА_1 викликався у судове засідання шляхом направлення SMS-повідомлення на номер його мобільного телефону, який зазначено в матеріалах справи, однак повідомлення не доставлені абоненту.
Поважні причини своєї неявки ОСОБА_1 не повідомив, клопотань чи заяв на адресу суду від нього не надходило, хоча йому достовірно було відомо про те, що розгляд справи відбудеться в Жовтневому районному суді м. Харкова, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно позиції Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03), сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Частиною 1 статті 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Суд зазначає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом, для прискорення процедури слухання.
Згідно з статтею 268 КУпАП, інкриміновані ОСОБА_1 адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст.126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відносяться до правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи є обов`язковою та враховуючи те, що законом передбачено обмежений строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.
При вирішенні питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя виходить з таких обставин.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:
- протоколом проадміністративне правопорушеннясерії ААД№ 899365від 28.03.2024,який складеностосовно ОСОБА_1 за порушенняп.2.9а)ПДР України,протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписав без зауважень чи заперечень;
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та звітом приладу Drager, якими підтверджується, що 28.03.2024 о 21:36 водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 6820 (прилад ARHK 0129), результат огляду 0,46 ‰, з результатами огляду водій був згоден;
- направленням від 28.03.2024, яким підтверджується, що медичний огляд водія ОСОБА_1 в закладі охорони здоров`я не проводився, у зв`язку з відмовою водія;
- рапортом поліцейського взводу 1 роти 3 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП рядового поліції Сірика Д. С. від 29.03.2024;
відеозаписом з реєстратора службового автомобіля патрульної поліції, на якому 28.03.2024 о 21:27:50 зафіксовано момент руху та момент зупинки поліцейськими транспортного засобу «ВАЗ 2103», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ;
- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції від 28.03.2024, якими підтверджується, що 28.03.2024 о 21:37:35 водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 6820, результат огляду 0,46 ‰, з результатом проведеного огляду водій був згоден.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з вимогами пункту 2.9 а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до пунктів 7, 10 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Результат огляду на стан сп`яніння водія ОСОБА_1 склав 0,46 ‰, що перевищує максимально допустимий цифровий показник 0,2 проміле алкоголю в крові.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Оскільки за результатами проведеного огляду встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, це є порушенням вимог пункту 2.9 а) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.
При вирішенні питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суддя виходить з таких обставин.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 899366 від 28.03.2024, який складено стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписав без зауважень чи заперечень;
- постановою поліцейського Відділу поліції № 2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області серії БАД № 836951 від 20.01.2024, згідно якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 3400 грн.;
- рапортом інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Науменка Д. І. від 28.03.2024;
відеозаписом з реєстратора службового автомобіля патрульної поліції, на якому 28.03.2024 о 21:27:50 зафіксовано момент руху та момент зупинки поліцейськими транспортного засобу «ВАЗ 2103», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ;
-довідкою інспектора УПП в Харківській області Бурикіної В., якою підтверджується, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не отримував посвідчення водія.
Згідно з вимогами п. 2.1 а) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Таким чином, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя виходить з таких обставин
Згідно з статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Довідкою інспектора УПП в Харківській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Бурикіної В. підтверджується, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно облікових даних НАІС ДДАІ не отримував посвідчення водія.
Санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Суддя враховує, що адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, зокрема попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Підхід щодо неможливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами до особи, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету адміністративного стягнення.
Вищевказані висновкисуду узгоджуютьсяз практикою,яка викладенау постановахапеляційних судівУкраїни,зокрема:у постановіПолтавського апеляційногосуду від11.01.2024у справі№524/3059/23(провадження№33/814/259/24);у постановіВолинського апеляційногосуду від18.12.2023у справі№161/16203/23(провадження№33/802/768/23); у постанові Чернігівського апеляційного суду від 24.01.2024 у справі №740/5821/23 (провадження №33/4823/112/24); у постанові Вінницького апеляційного суду від 17.01.2024 у справі №149/3453/23 (провадження №33/801/91/24); у постанові Вінницького апеляційного суду від 21.03.2024 у справі №137/128/24 (провадження №33/801/223/24); у постанові Київського апеляційного суду від 15.04.2024 у справі №939/241/24 (провадження №33/824/1902/24).
Таким чином, суд накладає на порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, а за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Довідкою інспектора УПП в Харківській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Бурикіної В. підтверджується, що власником транспортного засобу «ВАЗ 2103», номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 .
Відповідно до абзацу 4 пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, не можна накладати адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Таким чином, адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу судом не може бути застосоване, оскільки ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу «ВАЗ 2103», номерний знак НОМЕР_1 .
Враховуючи вищевикладене, суддя накладає на порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення:
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу;
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП на порушника ОСОБА_1 необхідно накласти остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2024 року 3028 грн.), що складає 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу;
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Реквізити для сплати штрафу на користь держави: отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харків обл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя В. О. Курило
Судове рішення № 119353320, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова) було прийнято 29.05.2024. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 639/1921/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: