Рішення № 119350663, 29.05.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5333/24

Провадження № 2-а/202/67/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Бєсєди Г.В.

за участю секретаря Назаревич І.Л.

представник позивача Шурин І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 адвокат Шурин І.В. звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 15.04.2024 серії АА №00018750, яка складена старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Дорошенко Ольгою Володимирівною, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за 4.2 ст. 132-1 КУПАП та накладено штраф у розмірі 17 000 гривень. Оскаржувана постанова від 15.04.2024 серії АА №00018750 є протиправною, прийнятою безпідставно та з порушенням вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» та фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.

Звертав увагу суду, що відповідно до договору оренди транспортного засобу від 21.12.2022, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Насобіною Т.В., зареєстрованого в реєстрі за №1414, ОСОБА_1 передала автомобіль марки DAF моделі АЕ 95 XF 380, 1999 року випуску, д.н. НОМЕР_1 у користування (оренду) товариству з обмеженою відповідальністю «Бігтрейд Дніпро» строком на 3 (три) роки. В подальшому, на виконання вказаних нормативно - правових норм, на підставі вказаного договору, ТОВ «Бігтрейд Дніпро» звернулось до територіального сервісного центру МВС 1241 м. Дніпра з метою реєстрації автомобіля марки DAF моделі АЕ 95 XF 380, дн. НОМЕР_1 , за ТОВ «Бігтрейд Дніпро» як тимчасового користувача. На підтвердження вказаного сервісним центром МВС 1241 було видано тимчасовий реєстраційний талон серії ХХР № 021153, який підтверджує, що ТОВ «Бігтрейд Дніпро» строком до 21.12.2025 є користувачем вказаного автомобіля. 3 огляду на вищевикладене, ОСОБА_1 , позивач, не є суб`єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки право на користування автомобілем нею передано до третьої особи - ТОВ «Бігтрейд Дніпро», на підставі договору, посвідченого нотаріально, згідно якого спосіб використання автомобіля марки DAF моделі АЕ 95 XF 380, д.н. НОМЕР_1 , в тому числі і контроль за габаритно - ваговим режимом його експлуатації, не залежить від її волі.

Із інформації, що міститься на «Сервісі перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі», неможливо встановити тип транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, фактичне навантаження на вісь, застосовану при розрахунку перевищення похибку, а також розрахунок вагових або габаритних параметрів транспортного засобу. Таким чином, відповідачем не подано будь-яких доказів щодо вимірювання фактичного навантаження на вісь транспортного засобу позивача, та доказів перевищення встановлених законодавством вагових норм під час руху великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами і відповідних висновків після проведення замірів. Навіть якщо припустити, що автомобіль марки DAF моделі АЕ 95 XF 380, д.н. НОМЕР_1 10.04.2024 перевозив дизельне паливо в максимально допустимому об`ємі, рівному 14 680 літрів, при цьому для легкості розрахунку прийняти температуру повітря рівною 15 градусів Цельсія в той день, то максимальна вага транспортного засобу разом з вантажем складатиме 21,62 тон., тобто, фактична маса транспортного засобу марки DAF моделі АЕ 95 XF 380, д.н. НОМЕР_1 була б все одно меншою на 1 598,4 кг від повної маси цього ж автомобіля згідно з його реєстраційним документом.

При цьому ж, цими визначено максимально допустиме значення навантаження на одну вісь у розмірі 11,5 т для доріг державного значення. Таким чином, враховуючи, що автомобіль марки DAF моделі АЕ 95 ХР 380, д.н. НОМЕР_1 має 2 осі (передня та задню) - то максимальне сумарне навантаження на них буде дорівнювати 11,5 + 11,5 = 23 тони, що фактично дорівнює повній масі автомобіля DAF та є все одно більшим значенням від фактичної маси автомобіля з урахуванням повного завантаження вантажем. Таким чином, незважаючи на те, що позивач не є суб`єктом відповідальності за правопорушення в рамках статті 132-1 КУпАП, очевидним є відсутність і об`єктивної сторони правопорушення, оскільки фактично перевантаження на осі вантажного автомобіля не підтверджено допустимими та належними доказами.

Представник ОСОБА_1 адвокат Шурин І.В. підтримав позовні вимоги та просив задовольнити. Надав додаткові пояснення в яких наголошував, що під час зважування автомобіля обов`язковою є необхідність врахування особливостей вантажу, оскільки пальне, що перевозилось, є рідким вантажем та, відповідно, зважаючи на стан доріг, під час руху автомобіля даний вантаж може переміщуватися по всім осям транспортного засобу, і кожне наступне зважування такого автомобіля буде відрізнятись від попереднього. Зважування у русі, шляхом поосьового заїзду вантажного автомобіля на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження рідкого (подільного) вантажу, не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час руху автомобіля, тоді як рідкий вантаж, в силу своїх властивостей, легко переміщується з осі на вісь під дією мінімального руху чи мінімального зміщення кута нахилу (під час набору швидкості або гальмуванні). ОСОБА_1 , уклавши договір оренди автомобіля марки DAF моделі AE 95 XF 380, 1999 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , посвідчивши цей договір нотаріально, оформивши акт приймання - передачі та здійснивши процедуру оформлення тимчасового реєстраційного посвідчення на ТОВ «Бігтрейд Дніпро» вчинила активні дії щодо передачі зазначеного автомобіля іншій особі та унеможливила таким чином будь який контакт із цим автомобілем та контроль за режимом його експлуатації, з огляду на що ОСОБА_1 не є суб`єктом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 132-1 КУпАП.

У судове засідання представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті не з`явився, причини неявки не повідомив.

Враховуючи строки розгляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ч. 1 ст. 286 КАС України, ухвалою від 26.04.2024 про відкриття провадження у справі встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Згідно відомостям КП «Д-3» ухвала про відкриття провадження була отримана представником відповідача 26.04.2024. Представником Державної служби України з безпеки на транспорті 03.05.2024 подано відзивна позовнузаяву,тобто зпорушенням строкувизначеного ухвалоюсуду провідкриття провадження. Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, про що було роз`яснення представнику відповідача в ухвалі про відкриття провадження від 26.04.2024.

Представник позивача просив суд вирішити справу за наявними матеріалами справи у звязку з ненаданням в строк встановлений судом відзиву. Згідно з ч. 1ст. 121 КАС Українисуд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Представником відповідача не надано клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позов, а тому в судовому засіданні судом постановлено ухвалу про розгляд справи за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази по справі, приходить до таких висновків.

Згідно матеріалів справи 15.04.2024 складено постанову серія АА №00018750 згідно з якою встановлено, що 10.04.2024 о 12 год. 29 хв., за адресою М-30, км 996+491, Дніпропетровська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF AE 95 XF 380, ДНЗ AE3659XA.

У постанові серія АА №00018750 зазначено, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 17.25% (3.105 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 5.913% (0.68 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11.5 тон.

Зазначені постанова підписана кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_2 , містять посилання на вебсайт з ідентифікатором доступу, на якому відображено фотографії транспортного засобу DAF AE 95 XF 380, ДНЗ AE3659XA, за результатами автоматичної фіксації транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення. Крім того у постановах зазначено технічний прилад, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушенняWIM 60, WAGA-WIM35, 3ав.№9, номер свідоцтва про повірку № 04/4446; 1624; 1625строком дії до 22.11.2024.

Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 не є відповідальною особою в розумінні ч. 1 ст. 14-3 КУпАП та не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

ОСОБА_1 є власником автомобіля DAF AE 95 XF 380, ДНЗ AE3659XA. На підставі договору оренди транспортного засобу від 21.12.2022, зазначений автомобіль було передано для користування ТОВ «Бігтрейд Дніпро».

Згідно статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Згідно ст.279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Пункту 2 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ №1197 від 14.11.2018, визначає: належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Отже, під час розгляду справи посадова особа Державної служби України з питань безпеки на транспорті використовує, зокрема, відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14 листопада 2018 року №1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.

Так, згідно пунктів 3, 21 вказаного Порядку, підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем; оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом; користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички); користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу; оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона. Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється у сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю) та належного користувача.

Таким чином, саме з ініціативи власника транспортного засобу вносяться до реєстру відомості про належного користувача транспортного засобу.

З матеріалів позовної заяви встановлено, що 21.12.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Бігтрейд Дніпро» було укладено договір оренди транспортного засобу.

Разом з тим, позивачем не надано доказів, що підтверджують наявність відомостей про належного користувача вказаного транспортного засобу, а саме ТОВ «Бігтрейд Дніпро» в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів на момент вчинення правопорушення.

Отже, відсутні підстави вважати, що суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, є інша особа, а не ОСОБА_1 .

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів (п. 4 Правил).

Як передбачено статтею 48 Закону України від 05 квітня 2001 року, № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ) автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року, № 3353 встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 ( із змінами та доповненнями, далі - ПДР).

Згідно з п. 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують правила дорожнього руху, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. При цьому, приписами ч. 2 цієї статті визначено наступне порушення:

Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадяну разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Суб`єкта відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, визначено ст. 14-3 КУпАП, в якій зазначено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року за № 1174 (далі - Порядок № 1174).

Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 за № 1174, передбачено, що автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.

Відповідно до п. 12 цього Порядку автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей).

За приписами п.п. 16, 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За частинами другою та третьою статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За змістом диспозиції норми ч. 2 ст. 132-1 КУпАП для визначення складу адміністративного правопорушення з`ясуванню та перевірці підлягає факт перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величини, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування.

У розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею78 КАС України.

Згідно матеріалів справи, 15.04.2024 уповноваженою особою Державної служби України з безпеки на транспорті винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії АА № 00018750 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Власником транспортного засобу DAF AE 95 XF 380, ДНЗ AE3659XA, є ОСОБА_1 .

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що фіксація адміністративних правопорушень здійснена вимірювальним обладнанням автоматичних пунктів WIM 60, WAGA-WIM35, 3ав.№9.

При оформленні оскаржуваної постанови відповідачем в повному обсязі дотримано вимоги ст. 14-3 КУпАП щодо встановлення відповідальної особи, яка несе адміністративну відповідальність за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Доказом вчинення правопорушення є спірна постанова АА № 00018750 від 15.04.2024, яка містить відомості про найменування органу та посадової особи, що виніс постанови, дати розгляду справ, відомості про особу, стосовно якої розглядалися справи, опис обставин, установлених під час розгляду справ, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушень (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис), розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу вебсайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на здвоєні осі.

Отже, оскаржувана постанова містять всі відомості, передбачені положеннями ст. 283 КУпАП, та які є достатніми та необхідними для встановлення суті та змісту вчиненого позивачем правопорушень.

Правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі приладами для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, які пройшли процедуру оцінки відповідності та експертизу.

Так, згідно з Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 за № 1174: за пунктом 2 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи; за пунктом 7 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичним пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку; за пунктом 12 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу; /фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформант інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи; за пунктом 14 інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих; за пунктом 15 метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі. фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знаку транспортного засобу, фотографія державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знаку; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних (пункт 10 Порядку фіксації адміністративних правопорушень).

Відтак з системного аналізу положень наведеного Порядку фіксації адміністративних правопорушень вбачається, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.

У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт.

При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства.

Тобто, суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення.

Отже, закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи.

Порушення правил дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою вимірювальногообладнання WIM 60, WAGA-WIM35, 3ав.№9 відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого Постановою КМУ від 13.01.2016 за № 94, що підтверджено сертифікатами відповідності, сертифікатами перевірки типу, свідоцтвами про перевірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

Отже інформація, отримана з приладів для зважуванням дорожніх транспортних засобів у русі WIM 60, WAGA-WIM35, 3ав.№9, є належним доказом перевищення повної маси вантажного транспортного засобу.

Судом установлено, що згідно з постановою АА № 00018750 перевищення загальної маси транспортного засобу на 17.25% (3.105 тон) та перевищення навантаження на одиночну вісь транспортного засобу DAF AE 95 XF 380, ДНЗ AE3659XA зафіксоване в момент вчинення адміністративного порушення, складало 5,913 % (0,68 тон), що відображено в оскаржуваній постанові про притягнення до адміністративної відповідальності.

З огляду на зазначене матеріали справи містять належні докази у справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Щодо посилання позивача в позовній заяві на те, що відповідність маси транспортного засобу нормативним параметрам, які визначені в пункті 22.5 ПДР України, підтверджується загальною місткістю автоцистерни, суд зазначає таке.

Об`єктивною стороною правопорушення, щодо якого винесено оскаржувану постанову, є перевищення загальної маси транспортного засобу та перевищення навантаження на одиночну вісь транспортного засобу.

Ураховуючи приписи п. 22.5 Правил дорожнього руху, перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Оскільки зазначеними доказами, що містяться в матеріалах справи, підтверджено факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, відповідальність за які несе власник транспортного засобу ОСОБА_1 , оскаржувана постанова є правомірною та не підлягає скасуванню.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 9, 72,73,75, 77, 205, 241, 242, 244,246, 286КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Бєсєда