Рішення № 11934989, 06.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2010 р. Справа № 67/86-10

вх. № 7786/6-67

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Ольховський Р.В. за дор. № б/н від 17.09.10 р., відповідача - Немашкалов В.М., паспорт.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Сітрейд" м. Дніпропетровськ

до ТОВ "Фірма "Тривек", м. Харків

про стягнення 391479,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітрейд" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тривек" про стягнення заборгованості за договором поставки № ПГП-130 від 16.02.2010 р. в сумі 391479,43 грн., а також судових витрат, понесених позивачем при подачі позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.09.2010 р. було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21 вересня 2010 року о 15:00 годині.

21.09.2010 р. через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивача надав заяву (вх. № 19483), в якій просив суд долучити до матеріалів справи наступні документи: належним чином посвідчені копії видаткових накладних; належним чином посвідчені копії накладних на повернення товару; платіжні доручення; належним чином посвідчену копію акту звірки взаєморозрахунків; належним чином посвідчену копію повідомлення про ліквідацію ТОВ "Фірма "Тривек"; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.09.2010 р. стосовно відповідача; довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.09.2010 р. стосовно відповідача; письмові пояснення по справі; належним чином посвідчені копії наказу № 22-Л від 03.06.2010 р. та протоколу загальних зборів № 12 від 02.06.2010 р.

Суд прийняв дані документи та долучив їх до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 21.09.2010 р. наполягає на заявлених позовних вимогах та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 21.09.2010 р. не з"явився, витребуваних попередньою ухвалою суду від 02.09.2010 р. документів не надав та про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.

Ухвало господарського суду Харківської області розгляд справи було відкладено та призначено її розгляд на 06 жовтня 2010 року о 10 годині 45 хвилин.

Через канцелярію господарського суду Харківської області відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що 09 серпня 2010 р. прийнято рішення щодо ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ТРИВЕК» (протокол загальних зборів товариства № 01/08 від 09.08.2010р.), про що зроблено відповідний запис до Єдиного державного реєстру про прийняття рішення товариства про припинення підприємницької діяльності (опис документів, що надані державному реєстратору м. Харків від 10 серпня 2010р., зазначені відомості опубліковані в Бюлетені державної реєстрації № 16 від 25 серпня 2010р.). Ліквідатором призначений Немашкалов Василь Михайлович., також зазначає, що за даними бухгалтерського обліку ТОВ «ФІРМА «ТРИВЕК» станом на 09.08.2010р. має кредиторську заборгованість перед ТОВ «Сітрейд» в сумі 391479,67 грн.(триста дев'яносто одна тисяч чотириста сімдесят дев'ять гривень 67 копійок). Ліквідатор належним чином повідомив позивача про ліквідацію ТОВ «Фірма «ТРИВЕК» (докази поштових відправлень додаються), на що отримав від ТОВ «Сітрейд» претензію за №1/471 від 24.09.10р. з грошовими вимогами на суму 391479,67 грн.(триста дев'яносто одна тисяч чотириста сімдесят дев'ять гривень 67 копійок). Сума заявленої претензії співпадає з даними бухгалтерського обліку ТОВ «ФІРМА «ТРИВЕК». Дана претензія визнана ліквідатором та включена до реєстру вимог кредиторів про що направлене повідомлення на фактичну адресу кредитора ТОВ «Сітрейд». Таким чином відповідач ТОВ «ФІРМА «ТРИВЕК» визнає заборгованість перед відповідачем ТОВ «Сітрейд» на загальну суму 391479,67 грн.(триста дев'яносто одна тисяч чотириста сімдесят дев'ять гривень 67 копійок). Заборгованість внесена до реєстру вимог кредиторів, виплата грошових сум кредиторам ТОВ «ФІРМА «ТРИВЕК» буде проводитись у порядку черговості.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просить суд провадження у справі припинити, у зв"язку з тим, що позивача вже включено до реєстру кридиторів, проте проти наявності заборгованості не заперечує.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою вдповідальністю «Сітрейд» (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма»Тривек» (відповідачем) було укладено договір поставки № ПГП-130 від 16 лютого 2010 року..

          Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., Постачальник (позивач) зобов`язується поставляти у встановлений строк продукцію (товар), у власність покупця (відповідач) для реалізації і розповсюдження на наступній території: м.Харків, та Харківській області, а Покупець зобов»язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму за цінами, визначеними згідно з Додатком №1 та умовах цого договору.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

          Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконував умови договору, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 1294932,50 грн. що підтверджується видатковими накладними, а саме: № СТ-0000314 від 15.02.10 року на суму 13224,36 грн., № СТ-0000315 від 15.02.10 року на суму 198336,10 грн., № СТ-0000316 від 15.02.10 року на суму 32400,00 грн., № СТ-0000316 від 15.02.10 року на суму 2250,90 грн., № СТ-0000459 від 26.02.10 року на суму 147293,28 грн., № СТ-0000460 від 26.02.10 року на суму 6681,60 грн., № СТ-0000613 від 12.03.10 року на суму 152906,11 грн., № СТ-0000614 від 12.03.10 року на суму 25718,40 грн., № СТ-0000814 від 30.03.10 року на суму 5275,38 грн., № СТ-0000878 від 09.04.10 року на суму 24048,00 грн., № СТ-0000879 від 09.04.10 року на суму 190102,75 грн., № СТ-0001145 від 06.05.10 року на суму 77667,55 грн., № СТ-0001146 від 06.05.10 року на суму 26726,40 грн., № СТ-0001346 від 27.05.10 року на суму 193775,62 грн., № СТ-0001347 від 27.05.10 року на суму 32400,00 грн., № СТ-0001569 від 18.06.10 року на суму 160654,18 грн., № СТ-0001570 від 18.06.10 року на суму 5472,00 грн., які містяться в матеріалах справи. (а.с. 29-46).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було здійснено повернення товару, що підтверджується матеріалами справи, а саме накладними на повернення: № СТ-0000183 від 01.03.10 року на суму 263,52 грн., СТ-0000397 від 26.05.10 року на суму 902,66 грн., СТ-0000398 від 26.05.10 року на суму 176,91 грн., СТ-0000399 від 26.05.10 року на суму 48,80 грн., СТ-0000400 від 26.05.10 року на суму 364,32 грн., СТ-0000401 від 26.05.10 року на суму 146,16 грн., СТ-0000402 від 26.05.10 року на суму 52,80 грн., СТ-0000403 від 26.05.10 року на суму 106,39 грн., СТ-0000504 від 06.07.10 року на суму 454,44 грн., СТ-0000505 від 06.07.10 року на суму 46,98 грн., СТ-0000506 від 06.07.10 року на суму 43,16 грн., СТ-0000507 від 06.07.10 року на суму 77,10 грн., СТ-0000508 від 06.07.10 року на суму 52, 30 грн., СТ-0000509 від 06.07.10 року на суму 97,34 грн., СТ-0000510 від 06.07.10 року на суму 11,40 грн., СТ-0000511 від 06.07.10 року на суму 6,96 грн., СТ-0000512 від 06.07.10 року на суму 10,80 грн., СТ-0000513 від 06.07.10 року на суму 21,66 грн.(а.с. 47- 64).

Крім того відповідачем було частково сплачено вартість поставленої позивачем продукції, що підтверджується матеріалами справи, а саме платіжними вимогами дорученнями, які мітяться в матеріалах справи. (а.с.65-88).

Внаслідок неналежного виконання умов договору відповідачем, а саме несвоєчасної та неповної оплати товару, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 391479,43 грн.

Судом встановлено, що відповідач отримав вищенаведений товар, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача та печаткою підприємства відповідача. Крім того, відповідач не спростував той факт, що він не отримував товар, а також те, що між сторонами був підписан Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.08.10 року, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб. (а.с.89).

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом п.2.5. Договору передбачено поставка товару здійснюється на умовах відстрочки платежу на 28 календарних днів з моменту поставки товару

Згідно п.2.9. Договору передбачено, розрахунки за поставлений товар здійснюється покупцем в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 391479,43 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 102,00грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 та Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. №361 "Про внесення змін до розмірів витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ", судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірми»Тривек» (юридична адреса: 61023, м.Харків, вул..Сумська, 112, фактична адреса: 61023, м.Харків, вул..Весніна, б. 5, к. 304, п/р 26005819370411 в від.№ 19 ПАТ «Банк»Гарант», МФО 351607, ЄДРПОУ 32032080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітрейд» (юридична адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, пр-т Кірова, б. 8-а, кв. 54, фактична адреса: 98312, м.Керч, вул.Кірова,41, п/р 26002433 в від. М.Керч філіалу ПАТ «ПУМП» м.Севастополь, МФО 308092, ЄДРПОУ 33613232) суму основного боргу в сумі 391479,43 грн., державного мита в сумі 3914,79 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі №67/86-10 підписано 11 жовтня 2010 року.