Рішення № 11934983, 06.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2010 р. Справа № 05/207-10

вх. № 6156/5-05

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Запорожської І.В. (довіреність від 05.10.10 р.),

відповідача - не з’явився,

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "ОдесХарчоКомбінат" (м. Одеса)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Алмея Плюс" (м. Харків)

про стягнення 10200,93 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь борг в сумі 10200,93 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором про діяльність в якості дистриб’ютора №47/09-д від 01.12.09 р.

Позивач надав уточнення позовної заяви, в якому вказує, що пеня в сумі 970,06 грн., інфляційні в сумі 335,74 грн. та 3% річних в сумі 142,39 грн. нараховані за період з 14.02.09 р. по 30.06.10 р. та просить стягнути з відповідача на свою користь суму боргу 7069,99 грн. і судові витрати, посилаючись на те, що позивач після подачі позову повністю сплатив заборгованість в загальній сумі 3130,94 грн. На підтвердження викладеного позивач додав копії банківських виписок з особового рахунку від 14.07.10 р. та 15.07.10 р.

Розглянувши це уточнення, суд вважає за можливе прийняти його.

Відповідач відзив на позов і витребувані документи суду не надав. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріли, суд встановив наступне.

01.12.09 р. між сторонами був укладений договір №47/09-д про діяльність в якості дистриб’ютора (надалі – договір), за яким дистриб’ютор (відповідач) по узгодженню з комбінатом (позивач) отримує передбачений даним договором комплекс прав і обов’язків по продажу в регіоні (м. Харків і область) продукції в узгодженому сторонами обсязі, маркетингової, рекламної діяльності з метою розширення ринків збуту продукції комбінату.

Згідно п. 4.2 договору при проведенні поставки продукції на умовах відстрочки платежу, дистриб’ютор здійснює розрахунки з комбінатом в строки, обумовлені в додатку №1 до даного договору, згідно вантажних документів.

В п. 3 додатку №1 від 01.12.09 р. до договору умовою оплати визначена відстрочка платежу 30 календарних днів.

Позивач повністю виконав свої зобов’язання за договором, поставивши відповідачу товар за видатковою накладною №5204 від 15.01.10 р. на суму 28108,98 грн.

Відповідач частково оплатив отриманий товар в загальній сумі 14700,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок з особового рахунку позивача.

14.04.10 р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою оплатити заборгованість в сумі 13408,98 грн., пеню в сумі 657,98 грн., штраф в сумі 5621,80 грн., інфляційні в сумі 471,65 грн. та 3% річних в сумі 96,29 грн.

Відповідач відповіді на цю претензію не дав, оскільки не отримав, про що свідчить відмітки підприємства зв’язку на повідомленні.

22.04.10 р., 20.05.10 р. та 11.06.10 р. відповідач ще перерахував позивачу гроші в загальній сумі 10278,04 грн., що підтверджується копіями банківських виписок з особового рахунку позивача.

Після подачі позивачем позову (30.06.10 р.) відповідач сплатив решту заборгованості в загальній сумі 3130,94 грн., що підтверджується копіями банківських виписок з особового рахунку позивача.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов’язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 8.2 договору передбачається, що у випадку несвоєчасної оплати за отриману продукцію, при умові відстрочки платежу, дистриб’ютор сплачує комбінату пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, у відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, за кожен день прострочки платежу.

Пунктом 8.3 договору передбачається, що у випадку прострочки платежу більше ніж на 20 календарних днів, дистриб’ютор крім пені сплачує комбінату штраф в розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Позивач на підставі вказаного нарахував відповідачу пеню за період з 14.02.09 р. по 30.06.10 р. в сумі 970,06 грн. та штраф в сумі 5621,80 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу інфляційні за період з 14.02.09 р. по 30.06.10 р. в сумі 335,74 грн. та 3% річних за цей же період в сумі 142,39 грн.

Оскільки спір в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 3130,94 грн. врегульовано самими сторонами після звернення позивача з позовом в господарський суд (30.06.10 р.), суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині в зв’язку з відсутністю предмету спору, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за період з 14.02.09 р. по 30.06.10 р. в сумі 970,06 грн., штрафу в сумі 5621,80 грн., інфляційних за період з 14.02.09 р. по 30.06.10 р. в сумі 335,74 грн. та 3% річних за цей же період в сумі 142,39 грн. суд вважає за необхідне залишити без розгляду, оскільки позивачем без поважних причин не наданий на вимогу суду обґрунтований розрахунок суми позову.

Зазначений в уточненнях позовної заяви розрахунок пені, штрафу, інфляційних та 3% річних не може бути прийнятий судом як належний та допустимий виходячи з наступного.

По-перше, позивачем в розрахунку допущені помилки щодо кількості днів та періоду нарахування санкцій.

По-друге, розмір відповідальності за порушення грошового зобов’язання не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ. Згідно ст. 61 Конституції України 1996 р. ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Відтак підстави для стягнення одночасно пені та штрафу відсутні, оскільки вони є різновидом неустойки та застосовуються за одне й теж порушення зобов’язання.

По-третє, строк оплати в договорі чітко не визначений, тобто не вказано від якої події або дати слід відраховувати відстрочку у 30 календарних днів, а відтак зроблений позивачем розрахунок за період з 14.02.09 р. по 30.06.10 р. є нічим необґрунтованим.

За таких обставин та згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить стягнути з відповідача пропорційно розміру позовних вимог, в частині яких припинено провадження у справі в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 611, 625, 629, 712 ЦК України, Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст. 33-35, 43, 46, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, п. 5 ст. 81, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3130,94 грн.

2. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за період з 14.02.09 р. по 30.06.10 р. в сумі 970,06 грн., штрафу в сумі 5621,80 грн., інфляційних за період з 14.02.09 р. по 30.06.10 р. в сумі 335,74 грн. та 3% річних за період з 14.02.09 р. по 30.06.10 р. в сумі 142,39 грн. залишити без розгляду.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Алмея Плюс" (61091 м. Харків, вул. Танкопія, 31, кв. 88. Код ЄДРПОУ 34330929) на користь Відкритого акціонерного товариства "ОдесХарчоКомбінат" (60005 м. Одеса, вул. Бугаївська, 3. Код ЄДРПОУ 00374156) державне мито в сумі 31,31 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 72,43 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 08.10.10 р.