Ухвала суду № 119349586, 24.05.2024, Приморський районний суд м. Одеси

24.05.2024

Справа № 522/7032/24

Провадження по справі № 1-кп/522/2671/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси 106 обвинувальний акт з додатками в кримінальному провадженні №12024163520000082 від 06.02.2024 року, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, з вищою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12024163520000082 від 06.02.2024 року, стосовно ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч.4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор надав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 , яке просив залишити без розгляду, оскільки строк дії запобіжного заходу на день подання вказаного клопотання сплинув 07.05.2024 року, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_3 .

Сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки ризики зазначені прокурором є необґрунтованими, а обвинувачена ОСОБА_3 виконує свої процесуальні обов`язки, працевлаштована, має офіційно джерело доходу, про що надано відповідні докази. Також захисник зазначив, що його підзахисній вже обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання в рамках іншого кримінального провадження.

Дослідивши обвинувальний акт з додатками, клопотання прокурора, заслухавши пояснення учасників провадження, суд приходить до таких висновків.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи щодо забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Так, відповідно до положень ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності судимостей та інше).

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 на даній стадії судового провадження обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, та ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно та в умовах воєнного стану.

Проте, в порушення вимог ст. 194 КПК України в клопотанні не зазначено в чому саме обвинувачується ОСОБА_3 .

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 , суд враховує дані стосовно особи обвинуваченої, яка є громадянкою України, з вищою освітою, має постійне місце реєстрації та проживання в Одеській області, працевлаштована, зареєстрована в м. Одеса, раніше не судима.

Разом з тим, клопотання прокурора не містить доказів того, що обвинувачена порушила покладені на неї процесуальні обов`язки як на стадії досудового розслідування так і під час судового провадження. Крім того, прокурором не надано суду доказів того, що з моменту припинення дії раніше обраного запобіжного заходу по день розгляду даного клопотання обвинувачена порушила обов`язки, пов`язані з її процесуальним статусом у даному кримінальному провадженні.

Не містить й клопотання прокурора посилання на те, чому до обвинуваченої не може бути застосований більш м`який запобіжний захід ніж той, про який просить прокурор.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 п. 1 п. п. с Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Так, клопотання прокурора було подано після спливу строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси від 05.04.2024 року строк дії якого сплинув 07.05.2024 року. За цей час обвинувачена сумлінно виконувала покладенні на неї процесуальні обов`язки, відомостей про вчинення нових злочинів у суду відсутні.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, враховуючи викладене, аналізуючи всі обставини у сукупності та доводи клопотання прокурора, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування стосовно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у зв`язку з чим клопотання прокурора задоволенню не підлягає.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_3 слід залишити без розгляду, у зв`язку з тим, що сплинув строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, визначений попередньою ухвалою слідчого судді.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 8, 9, 12, 176-178, 183, 194, 197, 199, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурорапро продовженнязапобіжного заходуу виглядідомашнього арештувідносно обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без розгляду.

В задоволенніклопотання прокурорапро застосуваннязапобіжного заходуу виглядідомашнього арештувідносно обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Приморського районного суду

м. Одеси ОСОБА_6