Рішення № 11934949, 07.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2010 р. Справа № 67/39-10

вх. № 7306/6-67

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Чигирин О.Л. за довіреністю № 6 від 10.01.2010 р., відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Планета 3", м. Кременчук;

до ПП "Ампір 2006", м. Дергачі;

про стягнення 32683,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета 3" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Ампір 2006" (відповідача) про стягнення інфляційних в сумі 18128,00 грн.; 3% річних в сумі 6555,00 грн., 8000,00 грн. - витрат на адвокатські послуги, а також витрат по оплаті державного мита в сумі 463,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ним та відповідачем 18.09.2008 р. був укладений договір купівлі-продажу № 33, відповідно до умов якого позивач зобов"язався продати кран, а відповідач зобов"язався розрахуватись за нього. Позивач свої зобов"язання за вказаним договором виконав у повному обсязі та поставив відповідачу кран, проте відповідач не розрахувався за отриманий кран у встановлений договором строк, у зв"язку з чим позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою. Рішенням господарського суду Харківської області по справі № 47/181-09 від 08.02.2010 р. позов задоволений частково та стягнуто з відповідача 218500,00 грн. - основного боргу, інфляційних у розмірі, 3% річних у розмірі - 9778,00 грн., держмито в розмірі 2028,27 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 187,70 грн. та 01.04.2009 р. виданий наказ. Проте, позивач, просить суд стягнути з відповідача за вказаним вище договором купівлі-продажу № 33 від 18.09.2008 р. інфляційних за весь час прострочення в сумі 18128,00 грн.; 3% річних в сумі 6555,00 грн. та 8000,00 грн. - витрат на адвокатські послуги.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 серпня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13.09.2010 р. о 12:00 годині.

13.09.2010 р. через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивача надав заяву, в якій просив суд долучити до матеріалів справи наступні документи: витяг з ЄДРПОУ станом на 09.09.2010 р. стосовно позивача; розрахунок пені та інфляційних; оригінал доручення № 6 від 10.01.2010 р.

Суд приймає дані документи та долучає їх до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 13.09.2010 р. наполягає на заявлених позовних вимогах та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 13.09.2010 р. не з"явився, витребуваних попередньою ухвалою суду від 13.08.2010 р. документів не надав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102207080790.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 вересня 2010 року розгляд справи було відкладено на 27 вересня 2010 року о 14 годині 45 хвилин.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 27.09.10 року позивач надав супровідним листом витребувані попередньою ухвалою суду документи, проте не в повному обсязі.

Ухвалою суду від 27 вересня 2010 року розгляд справи було відкладено на 07 жовтня 2010 року.

07 жовтня 2010 року позивач надав до канцелярії суду уточнення до позовної заяви, в якій просить стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 26429,40 та 3% річних у розмірі 7615,44грн., 8000,00грн. за послуги адвоката; 463,00грн. державного мита та 236грн. витрат на ІТЗ.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві.

Відповідач не скористався своїм правом передбаченим ст.59 ГПК України відзив на позов не надав, в призначене судове засідання не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі - продажу №33 від 18.09.08 р. Відповідно до умов договору позивач зобов"язався продати кран на загальну суму 651000,00 грн., а Відповідач зобов'язався розрахуватися за кран КЖДЗ, КДЗ на протязі 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання Акту прийому передачі товару (крану) на робоче місце.

Позивачем умови договору були виконані, проте Відповідачем в порушення вимог пункту 2.4 та 2.5. договору оплата за отриманий кран-(товар) у встановлений договором строк не була здійснена.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.02.2010 р. у справі №47/181-09 позов задоволено частково у сумі 275096,50 грн. та стягнуто з Приватного підприємства "Ампір 2006" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета 3" 218500,00 грн. основного боргу, інфляційні у розмірі 46818,50 грн. та три відсотка річних у розмірі 9778,00 грн., держмито у розмірі 2028,27 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 187,70 грн., в частині стягнення пені 39060,00 грн. суд відмовив, як у безпідставно заявлених, оскільки нарахування пені не визначено умовами договору купівлі - продажу № 33 від 18.09.08 р.

01 квітня 2010 року, на виконання рішення суду у справі №47/181-09 було видано відповідний наказ.

Як вбачається з наданої до матеріалів справи довідки (вих. №15/02-04 від 15.02.2010р.) на розрахунковий рахунок позивача надійшло: 19.03.2009р. -92,84 грн., 16.06.2009 р. - 2 450,00 грн. та 31.07.2009р. - 2450,00 грн., загальна сума отриманих позивачем від відповідача коштів становить 4992,84 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач нараховує інфляційні за вересень по грудень 2009 року скадають 8084,50 грн., за період з січня 2010 року по сума нарахувань складає 3,925 грн, за період з лютого 2010 року по вересень 2010 року складає 18344,90 грн - з урахуванням суми заборгованості, згідно з рішенням суду по справі 47/181-09; загальна сума інфляційних нарахувань складає 26429,40 грн. Сума заборгованості, щодо нарахування 3% річних за період з 01.09.09 р. по 08.02.10 року складає 2890,00 грн., сума заборгованості з урахуванням суми заборгованості, згідно з рішенням суду по справі 47/181-09 складає 4725,44 грн. з 08.02.10 року по вересень 2010 року, загальна сума нарахувань 3% річних складає 7615,44 грн. Загальна сума заборгованості за весь час прострочення складає 34044,40 грн.

Згідно ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Також відповідно до статті 11 Закону України ”Про судоустрій” судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об`єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином відповідач є таким, що порушив грошове зобов'язання, оскільки не сплатив заборгованість в строк, визначений умовами договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, з урахуванням уточнень до позовної заяви від 07.10.2010 року, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних у сумі 26429,40 грн., 7615,44 грн. 3% річних, належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до розділу VІ Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов"язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Отже, заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача 8000,00грн. судових витрат, понесених у зв"язку з оплатою послуг адвоката, не підтверджена належними доказами, а саме в обгрунтування вказаної позовної вимоги позивач надав суду - квитанцію №2685 від 15.03.10 р. про сплату послуг у розмірі 8000,00 грн., , суд задовольняє частково позовні вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката в сумі 1000,00 грн., в частині стягнення витрат на послуги адвоката у розмірі 7000,00 грн. - суд відмовляє у зв'язку з несорозмірністю з заявленими позовними вимогами та не підтвердженням належними доказами надання цих послуг.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Згідно до ч. 1 ст. 32 Господарсько процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 11, 509, 525, 526, 530, 534, 610, 625, 629, Цивільного кодексу України, статтями 193, 231 Господарського кодексу України та статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти уточнення до позовної заяви.

В позові відмовити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Ампір 2006" (62300, Харківська область, Дергачівський район. м. Дергачі, вул. Центральна 1-А, р/р 26008050829500 АКІБ "'УКРСИББАНК'' м. Харків, МФО 351005, ОКПО 34369883, ІПН 343898820327, свідоцтво №100091329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета 3" (39600, м.Кременчук, Полтавська область, вул. Шевченко 12, кв.11 , р/р 26007060036539 в Відділенні КФ Полтавською ГРУ "ПРИВАТБАНК " м. Кременчук, МФО 331401, ОКПО 33989286, ІПН 339892816035, Свідоцтво №23489426) інфляційні у розмірі 26429,4 грн., три відсотка річних у розмірі 7615,44 грн., держмито у розмірі 350,44,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., 1000,00грн. витрат на послуги адвоката.

В частині стягнення витрат на послуги адвоката в сумі 7000,00 грн. відмовити.

Державне мито в сумі 112,16 грн. залишити за позивачем.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повне рішення по справі № 67/39-10 складено та підписано 12 жовтня 2010 року.