Рішення № 119349254, 29.04.2024, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 495/1745/24

№ провадження 2/495/1470/2024

29 квітня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Мишко В.В.

при секретарісудового засідання: Красовській А.О.

за участю:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справу № 495/1745/24

за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю«Споживчий центр»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

28.02.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі по тексту позивач) звернулося до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач) про стягнення заборгованості (а.с.1-3).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01.03.2024 року відкрито спрощене позовне провадження по справі № 495/1745/24 за позовом ТОВ «Споживчийцентр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Справу призначено до судового розгляду (а.с.19-20).

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 09.11.2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 09.11.2022-100002208, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 6000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 09.11.2022 року, строком на 42 дні. Ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом періоду та протягом періоду «Економ», а ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна за один день користування кредитом. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту на кількість днів користування кредитом та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Між тим, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подачі позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 12720 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 грн. та процентів у розмірі 6720 грн.

Невиконання відповідачем зобов`язань по укладеному договору зумовило звернення ТОВ «Споживчий центр» до суду із відповідним позовом.

У судові засідання представник позивача не з`явився, але подав до суду заяву, згідно якої просив розглянути справу за його відсутності та зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 відзив або заперечення на позов ТОВ «Споживчий центр» до суду не надавав та в судові засідання не з`явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Згідно із ч.3 ст.131 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.223 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.280 Цивільного процесуальногокодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Про заочнийрозгляд справисуд постановляєухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою (ст.281 ЦПК України).

Як встановлено матеріалами справи та було вище зазначено, відповідач ОСОБА_1 , був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, жодного разу не з`явився в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подавав відзив, а позивач ТОВ «Споживчий центр», не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.04.2024 року постановлено розгляд цивільної справи № №495/1745/24за позовомТОВ «Споживчийцентр» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості провести у заочному порядку.

У відповідності до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 09.11.2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 09.11.2022-100002208, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 6000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 09.11.2022 року, строком на 42 дні. Ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом періоду та протягом періоду «Економ», а ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна за один день користування кредитом. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту на кількість днів користування кредитом та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Між тим, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подачі позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 12 720 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 грн. та процентів у розмірі 6720 грн.

Невиконання відповідачем зобов`язань по укладеному договору зумовило звернення ТОВ «Споживчий центр» до суду із відповідним позовом.

Згідно із ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст. 509, 510, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Загальними умовами зобов`язання є те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. (ст.ст. 525, 625 ЦК України).

Згідно із ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно доч.1 ст.610 Цивільного кодексу Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, що витікають з кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.ст. 1047, 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України,позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Відповідно до п.4.4 Договору визначено, що сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання кредиту включно до дати його фактичного повернення.

Також, укладеним між сторонами кредитним договором визначені та узгоджені усі умови надання кредитних коштів та умови їх користуванням, а також наслідки неналежного виконання обов`язків.

Всупереч умов Кредитного договору відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ «Споживчий центр», що документально підтверджено.

Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договіру (оферти) № 09.11.2022-100002208 від 09.11.2022 року та зазначених вище норм чинного законодавства належним чином не виконав зобов`язання перед ТОВ «Споживчий центр» щодо погашення заборгованості за кредитом, відсотками та інших платежів, у зв`язку з чим станом на дату подачі позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 12 720 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 грн. та процентів у розмірі 6720 грн.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із ст.2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 76-77 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим такий позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 509-510, 525-526, 530, ч.3 ст.551, 612, 625, 1046-1050, 1054-1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 2, 12-13, 76-81, 128, 131, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 279, 280-282, 289Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 09.11.2022-100002208 від 09.11.2022 року в розмірі 12 720 (дванадцять тисяч сімсот двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційнийномер НОМЕР_1 )на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Споживчий центр»(01032,м.Київ,вул.Саксаганського,133-А,ЄДРПОУ 37356833) витрати пов`язані з оплатою судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 40 (сорок) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя В.В. Мишко