Рішення № 11934254, 21.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2010 р. Справа № 40/177-09

вх. № 4689/4-40

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя

суддя

суддя

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІКА І" - не з*явився

Відкритого акціонерного товариства "ФІНАНТЕК" - не з*явився

Департамента державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради- Водолазький О.М., дов. № 1157/10-10 від 01.09.2010 року

третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2, дов. від 09.10.2009 року

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" - не з*явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІКА І", м.Чугуїв

до Відкритого акціонерного товариства "ФІНАНТЕК", м. Харків 3-я особа Департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради, м. Харків

про зобов'язання до укладання договору

та за позовом ОСОБА_1, м. Харків

до 1) Відкритого акціонерного товариства "ФІНАНТЕК", м. Харків, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І", м.Харків 3-я особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "СПІКА І", м.Чугуїв

про визнання недійсним попереднього договору

ВСТАНОВИЛА:

Розглядається позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІКА І" про зобов*язання засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" Відкрите акціонерне товариство "ФІНАНТЕК" виконати умови попереднього договору від 20 січня 2009 року та укласти договір купівлі-продажу 10% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" та позовна вимога ОСОБА_1 про визнання недійсним попереднього договору від 20 січня 2009 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством "ФІНАНТЕК" (код ЄДРПОУ 34391845, 61070, АДРЕСА_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" (код ЄДРПОУ 33204524, 63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Комарова, 1) про укладення договору-купівлі продажу 10% частки в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І"; визнання нечинним з моменту підписання Рішення № 1 від 23 листопада 2004 року про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І"; визнання нечинним з моменту підписання Рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" від 15 вересня 2006 року (протокол б/н); визнання недійсним Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І", зареєстрований у 2004 році; скасування державну реєстрацію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І", дата державної реєстрації - 2004 рік; визнання недійсним нову редакцію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І", зареєстровану 27 вересня 2006 року, номер запису 1480105001004146; скасування державну реєстрацію змін до установчих документів - Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І", дата державної реєстрації змін - 27 веерсня 2006 року, номер запису 1480105001004146; визнання недійсним нову редакцію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І", зареєстровану 30 серпня 2007 року, номер запису 14801050006004146; скасування державну реєстрацію змін до установчих документів - Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І", дата державної реєстрації змін - 30 серпня 2007 року, номер запису 14801050006004146; визнання недійсним запис про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" (61070 АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ: 33288295); припинення юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" (61070 АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ: 33288295) та зобов'язання Департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради (61068 м. Харків, пр. Московський, 96-А; код ЄДРПОУ: 26488128) провести державну реєстрацію припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" (61070 АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ: 33288295) та не пізніше трьох робочих днів від дати надходження судового рішення внести до Єдиного державного реєстру запис, в якому зазначити як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи засновника ОСОБА_1 та припинити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" (61070 АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ: 33288295).

Розпорядженням Заступника голови господарського суду Харківської обалсті від 21 вересня 2010 року у зв*язку з відпусткою судді Суярко Т.Д. по справі № 40/177-09 було сформовано колегію суддів у складі: Хотенець П.В. - головуючого, Тихий П.В. та Жельне С.Ч.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІКА І" у судове засідання не з*явився.

Представник Відкритого акціонерного товариства "ФІНАНТЕК" у судове засідання не з*явився.

Представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги. Позовні вимоги третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона є засновником та учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І", а попередній договір купівлі-продажу від 20 січня 2009 року, згідно з яким продажу підлягає частка в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І", порушує її майнове право та укладений із порушеннями вимог чинного законодавства. Також представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 наполягає на тому, що рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" від 15 вересня 2006 року про прийняття учасника до Товариства порушує майнові права ОСОБА_1, прийнято з порушенням вимог Статуту Товариства та вимоги законодавства під час проведення зборів. Представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 також посилається на те, що Статут Товариства, затверджений у 2004 році та Статут в новій редакції від 27 вересня 2006 року, 30 серпня 2007 року не відповідають вимогам закону і були затверджені із порушеннями, які не можливо усунути, а тому є недійсними. Це є підставою, на думку представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1, для припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І".

Представник Департамента державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує, надав суду письмові пояснення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" у судове засідання не з*явився, надав суду копію поставнови Київського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2010 року по справі № 2а-712/10/16.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 та Департамента державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради, судом встановлено що попередній договір купівлі-продажу від 20 вересня 2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПІКА І" та Відкритим акціонерним товариством "ФІНАНТЕК" про укладання договору купівлі-продажу 10% частки в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" відсутній в матеріалах справи.

До позовної заяви позивача не було додано належним чином засвідченої копії попереднього договору купівлі-продажу від 20 січня 2009 року.

Суд ухвалами від 16 вересня 2009 року, 29 вересня 2009 року, 15 лютого 2010 року, 16 березня 2010 року, 06 квітня 2010 року, 16 квітня 2010 року, 26 травня 2010 року, 21 липня 2010 року зобовязував Товариство з обмеженою відповідальністю "СПІКА І" надати до суду попередній договір від 20 січня 2009 року, укладений між ним та Відкритим акціонерним товариством "ФІНАНТЕК" про укладення договору купівлі-продажу 10% частки в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" (оригінал для огляду, належним чином засвідчену копію до матеріалів справи).

Суд ухвалами від 16 квітня 2010 року, 26 травня 2010 року, 17 червня 2010 та 21 липня 2010 року зобовязував Відкрите акціонерне товариство "ФІНАНТЕК" як сторону оскаржуваного договору надати до суду попередній договір купівлі-продажу корпоративних прав від 20 січня 2009 року.

Витребувані судом документи станом на день прийняття рішення не були надані до суду. Про причини ненадання документів Товариство з обмеженою відповідальністю "СПІКА І" суд не повідомило. В попередніх судових засіданнях представник Відкритого акціонерного товариства "ФІНАНТЕК" в усних поясненнях повідомив, що такий попередній договір на підприємстві відсутній.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не зявився на виклик у засідання господарського суду і його незявлення перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки предметом позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІКА І" є вимоги спонукати Відкрите акціонерне товариство "ФІНАНТЕК" до виконання умов попереднього договору від 20 січня 2009 року та укладення договору купівлі-продажу 10% частки в Статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І", попередній договір від 20 січня 2009 року є необхідним для встановлення дійсним прав та обовязків сторін за цим договором та вирішення спору по суті.

Для вирішення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу від 20 січня 2009 року та встановлення відповідності змісту договору вимогам чинного законодавства, попередній договір від 20 січня 2009 року є також необхідним, зважаючи на потребу зясувати зміст вказаного правочину, його істотні умови.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІКА І" про зобовязання засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" Відкрите акціонерне товариство "ФІНАНТЕК" виконати умови попереднього договору від 20 січня 2009 року та укласти договір купівлі-продажу 10% частки в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" та позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання недійсним попереднього договору від 20 січня 2009 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "ФІНАНТЕК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СПІКА І" мають бути залишені без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Судом також встановлено, що вимога третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 про зобовязання Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради вчинити певні дії, повязані із державною реєстрацією не підлягає розгляду в господарських судах.

Відповідно до вимог статей 1, 41, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є субєктом владних повноважень, в розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15 травня 2003 року №755-IV здійснює державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб.

Справою адміністративної юрисдикції є, відповідно до вимог статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Спір за участю Департаменту державної реєстрації з приводу реалізації наданих йому Законом про держреєстрацію повноважень є адміністративним.

Статтею 17 Кодекса адміністративного судочинства України встановлено категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, зокрема спори суб'єкта господарювання із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності останнього.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради про зобовязання провести державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І", внести до ЄДР запис про голову ліквідаційної комісії та припинити юридичну особу підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господпрського процесуального кодексу України.

На підставі доказів, наявних в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до рішення №1 про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" від 23 листопада 2004 року ОСОБА_1 створила статутний фонд Товариства за рахунок особистого нерухомого майна нежитлової будівлі літ. "А" площею 1653,9 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 5000000,00 грн.

На підставі розпорядження Харківського міського голови від 01 березня 2005 року за № 530 виконавчим комітетом Харківської міської ради було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 02 березня 2005 року, згідно якого нежитлова будівля літ. "А-4" загальною площею 1653,9 кв. м. по АДРЕСА_1 дійсно належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І".

Проте із витягу, виданого Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" з реєстру прав власності на нерухоме майно, №2736251 від 03 лютого 2004 року за наслідком проведення поточної інвентаризації встановлено, що загальна площа нежитлової будівлі літ. "А-4" загальною площею 1653,9 кв. м. по АДРЕСА_1, складає 1422,5 кв. м.

При сплаті частки у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" ОСОБА_1 не вірно визначила обєкт, що передавався як внесок учасника.

Зазначене підтверджується рішенням суду із цивільної справи. Постановою Київського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2010 року у справі №2а-712/10/16 за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", Харківської міської ради, Харківського міського голови за участі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" про визнання незаконним та скасування рішення, розпорядження та свідоцтва позов задоволено повністю.

Відповідно до вищевказаної постанови від 12 лютого 2010 року визнано незаконним та скасовано розпорядження Харківського міського голови від 01 березня 2005 року №530 "Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно" та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 02 березня 2005 року про належність Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" нежитлової будівлі літ. "А-4" загальною площею 1653,9 кв. м. по АДРЕСА_1 на приватної власності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також суд бере до уваги, що відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обовязковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

З огляду на вказане, суд вважає встановленою обставину, що в Рішенні №1 про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" від 23 листопада 2004 року не вірно визначено внесок до статутного фонду, його характеристики, а також не правильно зазначено грошову оцінку обєкту у 5000000,00 грн., яку вирахувано із врахуванням, що площа будівлі становила 1653,9 кв. м., в той час як дійсна площа обєкту не перевищувала 1422,5 кв. м.

Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" затверджено виконкомом Харківської міської ради в 2004 році. Як вбачається із пункту 9.2. Статуту Товариства станом на 2004 рік ОСОБА_1 була єдиним учасником Товариства та володіла 100% (відсотками) статутного фонду.

В Статуті зазначено, що на оплату своєї частки у 100% Статутного фонду ОСОБА_1 внесла нежитлову будівлю літ А загальною площею 1653,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Проте вказане не відповідає дійсності, та суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до вимог статті 52 Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 року №1576-XII до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобовязаний внести до статутного (складеного) капіталу не менше 50 відсотків вказаного в установчих документах вкладу.

На момент державної реєстрації Статутний фонд не був оплачений ОСОБА_1 в повному обємі, оскільки нежитлова будівля, розташована по АДРЕСА_1 як літера "А-4" має інші технічні характеристики, ніж зазначено у Статуті та рішенні, та обтяжена права третіх осіб (правом власності), що унеможливило перехід права власності на будівлю в оплату вартості Статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" (корпоративних прав).

В подальшому рішенням Загальних зборів учасників Товариства від 15 вересня 2006 року (протокол №б/н від 15 вересня 2006 року) заяву Відкритого акціонерного товариства "ФІНАНТЕК" про вступ до складу учасників задоволено та прийнято до їх складу. Збільшено статутний фонд Товариства на суму 4035000,00 грн. за рахунок додаткового вкладу учасника Відкритого акціонерного товариства "ФІНАНТЕК". Вирішено затвердити зміни до Статуту та Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" у новій редакції.

Головою Загальних зборів учасників, що відбулися 15 вересня 2006 року обрано ОСОБА_1, яка на час їх проведення обіймала посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І".

Як вбачається із рішення від 15 вересня 2006 року (питання 2, 3 порядку денного) було проведено перерозподіл часток: Відкритого акціонерного товариства "ФІНАНТЕК" у відсотках 99,989%, у гривнях - 9034000,00 грн., ОСОБА_1 у відсотках 0,011%, у гривнях - 1000,00 грн., разом у відсотках 100,00%, у гривнях 9035000,00 грн.

Частка, набута Відкритим акціонерним товариством "ФІНАНТЕК" відповідає внескові ОСОБА_1 у вигляді особистого нерухомого майна нежитлової будівлі літ. А площею 1653,9 кв. м. по АДРЕСА_1, вартістю 5000000,00 грн. Частка Відкритого акціонерного товариства "ФІНАНТЕК" у збільшеному статутному фонді визначена неправильно, та повинна становити не 9034000,00 грн. та відповідно 99,98%, а 4035000,00 грн. та відповідно 44,66%.

Частка ОСОБА_1 у збільшеному статутному фонді визначена неправильно та повинна становити не 1000,00 грн., та відповідно 0,011%, а 5000,000,00 грн., та відповідно 55,34%. ОСОБА_1 не укладала будь-яких правочинів щодо передачі частки своїх корпоративних прав у розмірі 4999000,00 грн. Не зважаючи на це, після внесення Відкритим акціонерним товариством "ФІНАНТЕК" додаткового внеску у розмірі 4035000,00 грн., розмір частки ОСОБА_1 зменшився не пропорційно додатковому внеску, а став становити лише 1000,00 грн., що складає 0,011% Статутного фонду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І", Відкрите акціонерне товариство "ФІНАНТЕК" не надали до суду оригінали чи належним чином засвідчені докази передачі ОСОБА_1 належної їй частки корпоративних прав будь-якій особі та отримання нею грошових коштів за частку.

Враховуючи встановлену статтею 43 Господарського процесуального кодексу України змагальність судового процесу та вимоги статті 33 Госполдарського процесуального кодексу України щодо обовязку доказування, суд вважає доведеним ту обставину, що до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" в редакції від 27 вересня 2006 року безпідставно внесено дані про належність Відкритого акціонерного товариства "ФІНАНТЕК" у збільшеному Статутному фонді частини частки в розмірі 4999000,00 грн., що належала ОСОБА_1

27 вересня 2006 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів та зареєстровано нову редакцію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" за № 14801050001004146, відповідно до пунктів 4.1., 4.2. якого встановлено, що для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внеску учасника створено статутний фонд (капітал) у розмірі 9035000,00 грн., що розподілено на 9035000,00 часток.

Учасники передають (вносять) в статутний фонд Товариства майно і грошові кошти, при цьому в Товаристві статутний фонд та частки розподіляються в наступному порядку: Відкритого акціонерного товариства "ФІНАНТЕК" належить 9034000,00 часток, 99,989% статутного фонду, ОСОБА_1 належить 1000,00 грн., 0,011% статутного фонду.

30 серпня 2007 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів та зареєстровано нову редакцію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" за №14801050006004146, відповідно до якої пункт 4.1. та пункт 4.2. Статуту залишилися не змінними.

При прийнятті оскаржуваного рішення від 15 вересня 2006 року та затвердженні Статуту Товариства в новій редакції від 27 вересня 2006 року та від 30 серпня 2007 року із врахуванням змін щодо складу учасників та розміру їх часток здійснено неправильний перерозподіл та визначення частки кожного учасника.

За встановлених обставин суд вважає за необхідне до правовідносин, що склалися, застосувати наступні вимоги чинного законодавства.

Відповідно статті 4 Закону України "Про господарські товариства" однією із основних вимог до установчих документів є вимога щодо відповідності чинному законодавству статуту та установчого договору. У разі суперечності умов установчих документів акціонерного товариства умовам чинного законодавства, ці умови не можуть породжувати правових наслідків.

Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу тощо.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у звязку з іншими порушеннями законодавства та/або установчих документів, необхідно встановлювати факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Суд враховує, статут юридичної особи за своєю правовою природою є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обовязкові для учасників товариства, посадових осіб товариства та інших працівників, враховуючи порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Суд може визнати недійсними установчі документи за наявності одночасно таких умов: на момент розгляду справи вони не відповідають вимогам законодавства; допущені при їх прийнятті та затвердженні порушення не можуть бути усунуті; відповідні положення установчих документів порушують права та законні інтереси позивачів.

Відповідно до статті 143 Цивільного кодексу України статут товариства з обмеженою відповідальністю має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Відповідно до статті 147 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Статтею 53 Закону України "Про господарські товариства" встановлено аналогічні вимоги до переходу часток у товаристві з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

В порушення приписів статей 328, 334 Цивільного кодексу України договір про відчуження або інший правочин, за яким би було здійснено перехід права власності на частину частки учасника ОСОБА_1 у розмірі 4999000,00 грн., що відповідає 55,34% у збільшеному статутного фонді, між Відкритим акціонерним товариством "ФІНАНТЕК" та ОСОБА_1 не укладався, а частка не передавалася.

Суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення загальних зборів від 15 вересня 2006 року, затвердженні Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" в новій редакції від 27 вересня 2006 року та 30 серпня 2007 року було порушено вимоги частини 2 статті 147 Цивільного кодексу України, частини 2, 3 статті 53 Закону України "Про господарські товариства", статті 328, 334 Цивільного кодексу України, так як частки учасників визначені не правильно, перехід часток від одного учасника до іншого не оформлено відповідним правочином, до Статуту внесені хибні дані що розміру часток кожного учасника.

Підставою для визнання актів недійсними є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) ці акти. Крім того, обовязковою умовою визнання акта недійсним є порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та законних інтересів позивача.

Порушення, що допущені при прийнятті нового учасника до складу Товариства, збільшенні Статутного фонду є такими, що не можливо усунути, а також порушують корпоративне право ОСОБА_1, частка якої в Статутному капіталі вищевказаними актами була не законно зменшена та є підставою для визнання їх недійсними.

Частиною 4 статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Частиною 5 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтями 110, 111 Цивільного кодексу України встановлено порядок ліквідації юридичної особи та встановлено, що одним із випадків є ліквідація за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у звязку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Статтею 104 Цивільного кодексу України передбачено припинення юридичної особи шляхом її ліквідації. Зазначається, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно зі статтею 22 Закон України "Про господарські товариства" товариство вважається таким, що припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного реєстру.

Також суд приймає до уваги, що відповідно до пункту 4 частини 6 статті 59 Господарського кодексу України субєкт господарювання ліквідується у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України, статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" підставою для припинення юридичної особи є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Згідно з вищевказаними приписами законодавства суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги третьої особи про припинення юридичної особи та скасування державної реєстрації установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" шляхом визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації юридичної особи та змін до установчих документів цієї особи.

Також суд враховує, що пунктом 5 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" встановлено імперативні приписи суду призначати в рішенні щодо припинення юридичної особи у звязку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлювати строк і порядок її роботи.

Встановлено, що державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) не пізніше наступного робочого дня з дати надходження відповідного рішення.

Суд приймає до уваги, що предмет позовних вимог третьої особи ОСОБА_1 співвідноситься із встановленими законом способами захисту прав, передбаченими статтею 16 Цивільного кодексу України.

Кожна особа має права звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 5 статті 98 Цивільного кодексу України передбачено право учасника товариства на оскарження рішення загальних зборів до суду.

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що повязані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства.

Приймаючи до уваги, що третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на третю особу, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 16, 91, 104, 110, 111, 147, 328, 334 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47, 49, 75, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИЛА:

Позовні вимоги позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІКА І" про зобовязання засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" Відкрите акціонерне товариство "ФІНАНТЕК" виконати умови попереднього договору від 20 січня 2009 року та укласти договір купівлі-продажу 10% частки в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" - залишити без розгляду.

Позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 задовольнити частково.

В частині позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним попереднього договору від 20 січня 2009 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "ФІНАНТЕК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СПІКА І" про укладення договору купівлі-продажу 10% частки в Статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" - залишити без розгляду.

В частині позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради про зобовязання вчинити певні дії провадження припинити.

Решту заявлених позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним рішення №1 про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" від 23 листопада 2004 року.

Визнати недійсним Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" та запис про проведення державної реєстрації новоутвореної шляхом заснування юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" (ідентифікаційний код 33288295) від 27 листопада 2004 року 1480102 0000 004146.

Припинити юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" (ідентифікаційний код 33288295).

Зобовязати керівника органу управління юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" (ідентифікаційний код 33288295, 61070 АДРЕСА_1) протягом 10 діб з моменту отримання цього рішення створити ліквідаційну комісію, призначити її голову та у тримісячний термін провести ліквідацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І".

Зобовязати ліквідаційну комісію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" (ідентифікаційний код 33288295, 61070 АДРЕСА_1) подати державному реєстратору документи, вказані в статті 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців".

Визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" від 15 вересня 2006 року (протокол б/н від 15 вересня 2006 року).

Визнати недійсним нову редакцію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" та запис про проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" від 27 вересня 2006 року 1480105 0001 004146.

Визнати недійсним нову редакцію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" та запис про проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛІЯ І" від 30 серпня 2007 року 1480105 0006 004146.

Повний текст рішення підписаний 27.09.2010 року

Головуючий суддя

суддя

суддя