Рішення № 119340389, 27.05.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2024 року Чернігів Справа № 620/3885/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі також ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач 2), про визнання протиправним та скасування рішення від 08.12.2023 № 336/03-16 ГУ ПФУ в Запорізькі області про відмову у переході на інший вид пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 та зобов`язання ГУ ПФУ в Чернігівській області перевести позивача з 01.12.2023 з одного виду пенсії на інший у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993, у розмірі 70 % суми його заробітку.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію 3 групи інвалідності війни, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». До 07.11.2023 позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі із чоловіком ОСОБА_2 , який за життя був суддею у відставці та отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, у зв`язку з чим позивач звернулась до відповідача із заявою про переведення її з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника у розмірі 70% від розміру пенсії, обчисленої на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу».

25.03.2024 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачами надані відзиви на позов, в яких вказано, що Законом України "Про судоустрій і статус суддів"не передбачено призначення пенсії по втраті годувальника із розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тому підстави для переведення позивача на пенсію за ст. 37 Закону України «Про державну службу» відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Чернігівській області та отримувала пенсію відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» як інвалід 3 групи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 21.06.2006.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_2 , який отримував пенсію відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», що підтверджується матеріалами справи.

01.12.2023 позивач звернулася до ГУПФУ в Чернігівській області із заявою, в якій просила відповідача перевести на пенсію згідно із Законом України "Про державну службу".

Рішенням ГУПФУ в Запорізькій області від 08.12.2023 № 336/03-16 відмовлено позивачу в переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника на підставі Закону №1402за відсутністю правових підстав.

Не погоджуючись із рішенням, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 138 цього Законусудді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбаченихстаттею 37 Закону України "Про державну службу"або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання.

Відповідно до частини третьої статті 138цього Законущомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Отже, ОСОБА_2 , виходячи у відставку, мав право обрати пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання судді. Окрім того, він мав право на пенсію за віком на загальних підставах, визначенихЗаконом №1058.

Устатті 37-1 Закону №3723було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цимЗакономвідповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Отже, якщо б ОСОБА_2 обрав пенсію за віком, то мав би право отримувати її (а у разі підвищення заробітної плати суддіву збільшеному розмірі) до смерті.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010не визначав і не визначає зараз особливостей пенсійного забезпечення осіб, що перебували на утриманні судді, на випадок його смерті.

Законом №3723було передбачено, що у разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв`язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім`ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, на яку нараховувалися страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням норм частини п`ятої цієї статті, а на двох і більше членів сім`ї90 відсотків. До непрацездатних членів сім`ї належать особи, зазначені устатті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника на умовах, передбачених частиною восьмою цієї статті, мають також непрацездатні члени сім`ї померлої особи, яка отримувала пенсію за цим Законом. Отже, утриманці державних службовців, що отримали право на пенсію застатті 37 Закону №3723, мають право на пенсію по втраті годувальника, розмір якої обчислюється від суми заробітної плати померлого годувальника.

Верховний Суд розглядав справу №236/3193/16-а, в якій висловлювався щодо права утриманців судді, що перебував у відставці та отримував щомісячне довічне грошове утримання, на отримання пенсії у зв`язку із втратою годувальника на підставістатті 37 Закону №3723у розмірі 70% від заробітної плати судді. Відмовляючи у призначення такої пенсії, відповідач наводив ті самі мотиви, що й у справі, що розглядається.

Таким чином, спірним у тій справі була правомірність дій відповідача щодо відмови в переведенні позивача на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за померлого судді у відставці відповідно достатті 37 Закону №3723.

У постанові від 09.11.2018 у справі №236/3193/16-а Верховний Суд дійшов висновку, що право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника на умовах, передбачених частиною десятоюстатті 37 Закону №3723, мають також непрацездатні члени сім`ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за цим Законом. Дотримання принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права полягає у тому, що, приймаючи нові умови пенсійного забезпечення згідноЗакону №889-VIII, Верховна Рада України закріпила право певних осіб на конкретні умови призначення пенсії, зокрема, пенсії державного службовця шляхом відсилання до нормЗакону, який, серед іншого, передбачає такий вид пенсійного забезпечення, як призначення пенсії по втраті годувальника. За таких умов, розповсюдивши право на особу, законодавець шляхом прийняттязаконупоширив і право членів сім`ї цієї особи при призначенні пенсії на випадок втрати годувальника у разі її смерті, тобто позивача, відповідно достатті 37 Закону №3723-XII. З урахуванням викладеного колегія суддів у справі №236/3193/16-а погодилася із рішенням суду апеляційної інстанції, яким позов було задоволено частково та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України перевести позивача на пенсію у зв`язку з втратою годувальника на підставістатті 37 Закону №3723-XI.

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Отже, Пенсійний фонд та його органи у практичній роботі повинні застосовувати законодавство з урахуванням висновків Верховного Суду.

Закон України №1058не містить норми, яка б дозволяла замість пенсії за віком померлого годувальника застосовувати щомісячне довічне грошове утримання судді. Однак цейЗаконі не визначає, за якимзакономповинна розраховуватися пенсія за віком померлого годувальника, якщо він мав право на таку пенсію заЗаконом №3723і заЗаконом №1058.

З огляду на це, слідує висновок, що частину першу статті 37 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхуванняслід застосовувати з урахуванням того, що розмір пенсії у зв`язку із втратою годувальникасудді у відставці, що отримував щомісячне довічне грошове утримання і на час смерті мав право на пенсію за віком на підставі статті 37 Закону УкраїниПро державну службу№3723-XII від 16.12.1993, визначається на вибір заявника, що звернувся за призначенням пенсії у зв`язку із втратою годувальника у розмірі:

1) 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі статті 37 Закону УкраїниПро державну службу№ 3723-XII від 16.12.1993, або

2) 50% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі ЗаконуПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхування№1058-ІV від 09.07.2003.

Водночас, цей правовий висновок прямо не суперечить правовому висновку, що виплата довічного грошового утримання нерозривно пов`язана з конституційно визначеним статусом професійного судді, не є видом пенсії у розумінні законодавства, а відтак її розмір не може бути базовою величиною при розрахунку розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника, у випадку призначенні такої пенсійної виплати непрацездатним членам сім`ї судді.

Разом з тим, заперечуючи можливість застосування як базової величини розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, суд вказує на можливість застосування на вибір утриманця розміру пенсії за віком, на яку суддя мав право на підставістатті 37 Закону № 3723, або пенсії за віком, визначеної на підставіЗакону №1058.

Відповідно до частини першоїстатті 10 Закону №1058особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Вибір заявника (там, де він є) є вирішальним і тоді, коли йдеться про обчислення розміру пенсії. Однак цей вибір є ілюзорним, коли особа не обізнана про свої права та альтернативи.

Відповідно до пункту 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"(затвердженоПостановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1(у редакціїпостанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1)) при прийманні документів працівник сервісного центру, зокрема надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії.

За викладених обставин, суд доходить висновку про протиправність та необхідність скасування рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області 08.12.2023 № 336/03-16, зобов`язавши вказаного відповідача перевести ОСОБА_1 з 01.12.2023 з одного виду пенсії на інший у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993, у розмірі 70 % суми його заробітку.

Щодо позовних вимог до ГУ ПФУ в Чернігівській області, то в задоволенні їх слід відмовити, оскільки рішення про відмову у призначенні пенсії вказаним відповідачем не приймалось, тобто права позивача з його боку не порушувались.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.

Підстави для відшкодування судового збору відсутні.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 08.12.2023 № 336/03-16.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести ОСОБА_1 з 01.12.2023 з одного виду пенсії на інший у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993, у розмірі 70 % суми його заробітку.

У задоволенні решти позовних вимог відсутні.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вул. П`ятницька, 83А,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14005 код ЄДРПОУ 21390940.

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в запорізькій області, проспект Соборний, 158б, м. Запоріжжя, Запорізька область,69057, код ЄДРПОУ 20490012.

Повний текст рішення виготовлено 27 травня 2024 року.

Суддя І.І. Соломко