Ухвала суду № 119336610, 27.05.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 травня 2024 рокуСправа №160/8659/21Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у письмовому провадженні) клопотання ОСОБА_1 та Міністерства юстиції України про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи №160/8659/21 за позовною заявою Арбітражного керуючого Чикильдіна Олександра Миколайовича до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

31.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (далі відповідач-1), Міністерства юстиції України (далі відповідач-2), в якій позивач просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, викладене в протоколі від 20.05.2021 про накладення на арбітражного керуючого Чикильдіна Олександра Миколайовича дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на 6 місяців.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 позовну заяву арбітражного керуючого Чикильдіна Олександра Миколайовича задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, викладене в протоколі від 20.05.2021 про накладення на арбітражного керуючого Чикильдіна Олександра Миколайовича дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на 6 місяців.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2022 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 було залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.04.2024 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2022 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №160/8659/21 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 03.05.2024 та за результатами автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Бухтіяровій М.М.

Ухвалою суду від 08.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/8659/21; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали, а також третій особі - для надання пояснень протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Цією ж ухвалою витребувано у позивача - Арбітражного керуючого Чикильдіна Олександра Миколайовича засвідчену копію технічного паспорту на нерухоме майно, розташоване на території дитячого оздоровчого табору ім.Коробова.

23.05.2024 від позивача надійшло клопотання, в якому просить перейти із спрощеного позовного провадження до розгляду справи №160/8959/21 за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування даного клопотання позивача зазначає, що первинно розгляд справи здійснювався за правилами загального провадження. Дана справа має виняткове значення для позивача, а також для всієї юридичної спільноти. Зважаючи на викладене, а також обставини прийняття та реалізації оскаржуваного наказу, що, на переконання позивача, вказує на значну складність справи та недоцільність розгляду справи у спрощеному позовному провадженні, що звузить права позивача належним чином доводити свої позовні вимоги та порушить принцип рівності сторін, що недопустимо.

До клопотання позивачем надано копію Технічного паспорту на громадський будинок.

24.05.2024 від Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням постанови Верховного Суду від 18.04.2024 у справі №160/8659/21.

27.05.2024 Міністерством юстиції України подано клопотання про вихід зі спрощеного позовного провадження та подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування даного клопотання відповідачем-2 зазначено про вагоме значення справи для сторін. Відповідачем-2 зауважено, що в даному випадку підлягають з`ясування фактичних обставин справи, що можливо лише при проведенні підготовчого засідання, оскільки підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем-2 клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).

Частинами 1-3 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно із частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом частиною 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та у частині 4 статті 257 КАС України.

Проте, предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та частині 4 статті 257 КАС України.

При цьому, посилання позивача в обґрунтування необхідності розгляду справи в загальному позовному провадженні на те, що первинно розгляд справи відбувався в загальному провадженні, не можуть бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки справа передана на новий розгляд.

Поряд з цим, суд зазначає, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття (прийняття справи) провадження у справі.

Відповідно до частині 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Сторони не обмежені у своєму праві подавати заяви по суті, пояснення із викладенням своєї позиції щодо суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань іншої сторони (опонента), та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.

Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування усіх обставин справи.

З огляду на викладене, доводи позивача та відповідача-2 про те, що для повного, всебічного встановлення обставин розгляд справи має здійснюватись за правилами загального позовного провадження безпідставні.

При цьому, у поданому відповідачем-2 клопотанні не зазначено та не обґрунтовано, з`ясування яких обставин та дослідження яких доказів є необхідним саме у судовому засіданні, та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) вплине на всебічність з`ясування обставин справи або їх повноту.

Водночас, законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.

Посилання позивача та відповідача-2 на значимість справи та важливість спірного питання не є тою обставиною, яка обумовлює необхідність переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Суд зазначає, що будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для іншої сторони відповідача(чів), оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.

При цьому, суд звертає увагу, що таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.

Щодо складності справи, судження позивача щодо цього мають оціночний, тобто суб`єктивний характер.

Суд повторно зазначає, що КАС України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та у частині 4 статті 257 КАС України. Однак, предмет спору у даній справі не віднесений до вказаних категорій.

Крім цього, позивачем та відповідачем-2 не обґрунтовано необхідності розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, не обґрунтовано недоцільності розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні.

За таких обставин, клопотання ОСОБА_1 та Міністерства юстиції України про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи №160/8659/21 не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

При вирішенні клопотань позивача та відповідача-2 судом враховано також наступне.

24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, воєнний стан в країні неодноразово продовжувався та на час вирішення клопотань не припинений та не скасований.

В силу положень частини першої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, судів.

Відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII у умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

З огляду на предмет спору, характер спірних правовідносин, а також приймаючи до уваги рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, враховуючи нестабільність ситуації в регіоні з початку повномасштабної військової агресії, часті масовані ракетні обстріли всієї території України, в тому числі території м. Дніпра та Дніпропетровської області, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), оскільки участь сторін у судовому засіданні в приміщенні суду може бути небезпечна для їх життя та здоров`я.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань ОСОБА_1 та Міністерства юстиції України про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи №160/8659/21 - відмовити.

Ухвала не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.

Суддя М.М. Бухтіярова