Ухвала суду № 119335704, 30.04.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/7930/24

2-з/760/149/24

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

30 квітня 2024 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді Зуєвич Л.Л., матеріали заяви позивача про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до фонду фінансування будівництва (виду А) в особі управителя товариства з обмежеою відповідальністю «Фінансова компанія «Толока» (код ЄДРПОУ: 32955460; адреса: 03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 1; e-mail: fktoloka@gmail.com) про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

04.04.2024 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 01.04.2024, за підписом позивача, в якій остання просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 097 984,30 грн, яка виникла на підставі договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018, додаткової угоди № 1 від 27.06.2018 до договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018 та додаткової угоди № 2 від 01.06.2021 до договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018, та судові витрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 15.04.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Разом з позовом, 04.04.2024 до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій остання просить суд заборонити Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (ідентифікаційний код 37956207) вчиняти дії (в тому числі приймати рішення) щодо погодження/визначення кандидатури нового управителя, призначення нового управителя щодо фонду фінансування будівництва виду А «Житловий будинок з підземним паркінгом на АДРЕСА_2 » до набрання законної сили рішення суду у цій справі.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному судді від 29.04.2024 суддю Зуєвич Л.Л. визначено також для розгляду вказаної заяви про забезпечення позову.

Обґрунтування заяви про забезпечення позову

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, зокрема, вказується, що ТОВ «ФК «ТОЛОКА» як управителю анульовано ліцензію і вирішується питання про передачу ФФБ в управління іншої фінансової компанії.

Заявник вважає, що фактична зміна управителя ФФБ на нового управителя може затягнути процес стягнення заборгованості перед позивачем, як Довірителем ФФБ. Зокрема, це створить затяжний процес передачі активів, документації, рахунків від однієї фінансової компанії до іншої, яка буде визначена новим управителем, а це в свою чергу призведе до складнощів (утруднення) під час виконання рішення про стягнення боргу за договорами про участь у фонді фінансування будівництва, які були розірвані додатковими угодами.

Зазначається, що заборона вчиняти дії (в тому числі приймати рішення) щодо погодження/визначення кандидатури нового управителя, призначення нового управителя щодо фонду фінансування будівництва виду А «Житловий будинок з підземним паркінгом на АДРЕСА_2 » стосується саме забезпечення умов, за яких ТОВ «ФК «ТОЛОКА» як нинішній управитель ФФБ, після стягнення заборгованості у судовому порядку, поверне належну позивачу суму боргу в добровільному або примусовому порядку, тобто виконає свої зобов`язання.

На думку заявника за час розгляду справи в суді існує ймовірність, що буде замінено управителя, і буде ускладнено шлях до повернення належних їй коштів (зокрема, необхідно буде подавати новий позов/замінювати сторону у виконавчому документі).

Таким чином, заявник вважає, що такий спосіб забезпечення є адекватним, ефективним та співмірним (пропорційним).

При цьому, стверджується, що застосування заборони вчиняти зазначені дії до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Враховуючи викладене, позивач просить заяву про забезпечення позову задовольнити.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд враховує, що згідно з ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Способи забезпечення позову, які передбачені ч. 1 ст. 150 ЦПК України, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення виконання судового рішення. Перелік таких способів не є вичерпним.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд враховує, що ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 23.12.2020 №756/2609/20 (провадження № 61-11479св20) викладено правову позицію згідно з якою:

«Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 зазначено: «конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 вказано: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Згідно з правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 640/17361/20 необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд звертає увагу на те, що з аналізу матеріалів справи не вбачається, що застосування запропонованого позивачем заходу забезпечення позову в даному конкретному випадку відповідатиме принципам співмірності та домірності в контексті предмету спору, та може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти.

Враховуючи наведене, наразі суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову.

Суд звертає увагу на приписи ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якою визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

За змістом ч. 11 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-153, 158, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фонду фінансування будівництва (виду А) в особі управителя товариства з обмежеою відповідальністю «Фінансова компанія «Толока» про стягнення заборгованості, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Л. Л. Зуєвич