Вирок № 119334990, 24.05.2024, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9762/24

провадження № 1-кп/753/1531/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024100020001658, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кизил-Орда, Казахстан, громадянина Казахстану, офіційно непрацюючого, з базовою середньою освітою, неодруженого, незареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 02.04.1993 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ст. 17, ч. 3 ст. 81 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

- 23.02.1994 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 141, ст. 43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст. 46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

- 18.09.2000 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області ч. 3 ст. 81 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 26.11.2003 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185; ст. 395; ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 16.03.2005 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

- 25.09.2006 року Васильківським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 187, ст. 71 КК України до 7 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 17.12.2007 року Васильківським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 393; ч. 4 ст. 70 КК України до 7 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 02.10.2014 року Апеляційним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 19.12.2014 року Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 1 ст. 309, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 07.06.2019 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 31.08.2020 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. ч. 1, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 22.08.2023 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , в умовах воєнного стану, 01.04.2024 близько 02 год. 00 хв., знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Чкалова, 35 , помітив телефонний комунікаційний колодязь, який був закритий металевим люком. В цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, а саме: телефонного кабелю, належного Київський міській філії ПАТ «Укртелеком», який знаходився всередині даного колодязя.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторне таємне, викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у сховище, усвідомлюючи протиправність своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 підійшов до вищевказаного колодязя, за допомогою заздалегідь підготовленого предмету, відчинив люк.

В подальшому, подолавши перешкоду ОСОБА_5 проник до телефонного колодязя, після чого, за допомогою заздалегідь заготовленого невстановленого досудовим розслідуванням предмета, обрізав телефонний кабель марки ТППеп 30 х 2 х 0,4 довжиною 80 м, вартістю 3709 грн. 60 коп., який перебував на балансі Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» (ЄДРПОУ 21560766).

Після цього, ОСОБА_5 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, виліз із телекомунікаційного колодязя, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак кримінальне правопорушення не закінчив з причин, що не залежали від його волі, оскільки був виявлений громадянином ОСОБА_6 , який проживає неподалік від місця вчинення злочину.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 винним себе визнав повністю, у вчиненому щиро каявся. Суду показав, що справді, за обставин, викладених в мотивувальній частині вироку, він, 01.04.2024 року близько 2 годин ночі, заліз у телефонний комунікаційний колодязь, та відрізав телефонний кабель довжиною 80 м. Після цього він, утримуючи при собі кабель, виліз з колодязя, але був виявлений ОСОБА_6 та в подальшому затриманий. Просив врахувати, що він зробив належні висновки та став на шлях виправлення і бажає стати на захист України, уклавши контракт з ЗСУ.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України поясненнями обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності позиції останнього щодо визнання фактичних обставин, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, і вважає доведеною винність ОСОБА_5 у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану, оскільки він виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Обираючи обвинуваченому міру покарання, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, фактичні обставини справи, відношення обвинуваченого до скоєного, який вину визнав у повному обсязі.

Судом також враховуються і дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працює, на спеціальних обліках не перебуває, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про його стійку антисоціальну поведінку.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає рецидив злочинів, оскільки обвинувачений вчинив новий умисний злочин, маючи судимість за вчинення умисного злочину, передбаченого ст. 393 КК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами є призначення покарання у виді позбавлення волі, в межах, встановлених санкцією частини статті, не вбачаючи підстав для можливості виправлення ОСОБА_7 без реального відбування покарання, або призначення іншого розміру чи виду покарання.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 вчинив дане кримінальне правопорушення після постановлення вироку Дарницьким районним судом м. Києва від 22.08.2023 року, але до повного відбуття покарання, остаточне покарання слід призначити на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків. При цьому з урахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого суд вважає за необхідне частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Враховуючи призначення покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 та виконання ним процесуальних обов`язків, суд вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого залишити без зміни.

Процесуальні витрати за проведення експертиз підлягають стягненню з обвинувачених.

Питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного судом покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 22.08.2023 року, і остаточно призначити покарання у виді 5 років 7 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою залишити без зміни.

Початок строку відбування покарання відраховувати з 01.04.2024 року.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 3029 грн. 12 коп.

Речові докази по справі, а саме:

- телефонний кабель, переданий на зберігання ОСОБА_8 - залишити в останнього для передачі за належністю;

- садові ножиці, портативний ліхтарик, які передані на зберігання до камери сходу речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 011714) - знищити.

Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Дарницький районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя