Рішення № 11933053, 30.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.10                                                                                           Справа № 2/115

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника позивача Працьовитої С.М., представника відповідача Станька М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м. Львів про стягнення 51112118 грн. 38 коп.

В С Т А Н О В И В:

Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ звернулася до господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м. Львів про стягнення 51112118 грн. 38 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 23.07.2010р. призначив розгляд справи на 31.08.2010р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 20.09.2010р., 30.09.2010р. За клопотанням представників сторін строк розгляду справи був продовжений на 15 днів до 03.10.2010р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання природного газу, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність природний газ. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості природного газу виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість за природний газ становить 46570203 грн. 07 коп. У зв’язку з порушенням строків оплати вартості природного газу, відповідачу нараховано пеню в сумі 3485454 грн. 16 коп., 3% річних в сумі 521070 грн. 09 коп., інфляційні втрати в сумі 535391 грн. 06 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 51112118 грн. 38 коп.

В судових засіданнях представник відповідача підтвердив наявність заборгованості перед позивачем за природний газ в розмірі 46570203 грн. 07 коп. У зв’язку з складним фінансовим становищем, просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 99% і розтермінувати виконання рішення суду на 2 роки.

Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 30.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 05.10.2010р.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

31 грудня 2008р. між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (позивач) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” (відповідач) було укладено договір №06/08-2296 на постачання природного газу.

За цим договором постачальник (позивач) зобов’язався передати у власність покупцю (відповідачу) в 2009 році природний газ, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

На виконання умов договору №06/08-2296 від 31.12.2008р., позивач протягом січня-грудня 2009р. передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 347917252 грн. 50 коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу. Факт отримання природного газу відповідачем у відповідних обсягах не оспорюється.

Відповідно до ч. 1 п. 5.1. договору №06/08-2296 від 31.12.2008р., оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу (ч. 2 п. 5.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманих обсягів газу протягом січня-грудня 2009р. виконав частково, на дату розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 46570203 грн. 07 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 6.2. договору №06/08-2296 від 31.12.2008р., в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 5.1. даного договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 3485454 грн. 16 коп., 3% річних в сумі 521070 грн. 09 коп., інфляційні втрати в сумі 535391 грн. 06 коп.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, суд може зменшити розмір штрафних санкцій за наявності істотних обставин. Беручи до уваги ступінь виконання зобов’язання (поставка природного газу здійснена на загальну суму 347917252 грн. 50 коп., відповідачем станом на дату розгляду справи оплачено 301347049 грн. 43 коп.), складний фінансовий стан відповідача, що підтверджується довідкою про дебіторську заборгованість, суд дійшов висновку задоволити клопотання представника відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 99% частково - зменшити розмір нарахованої пені на 20% до 2788363 грн. 32 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 46570203 грн. 07 коп. основного боргу, 2788363 грн. 32 коп. пені, 521070 грн. 09 коп. 3% річних, 535391 грн. 06 коп. інфляційних втрат. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Представником відповідача заявлено також клопотання про розстрочення виконання рішення суду у зв’язку з складним фінансовим становищем.

Викладені представником відповідача у клопотанні доводи стосуються наслідків, які можуть настати після виконання рішення суду та ґрунтуються на його припущеннях. В той же час представником відповідача не наведено обставин, що ускладнять виконання рішення суду чи зроблять таке виконання неможливим, не подано належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин, клопотань про витребування відповідних доказів представником відповідача не подавалося.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги представника відповідача щодо розстрочення виконання рішення суду необґрунтовані та безпідставні, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 551, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 233 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м. Львів, вул. Золота, 42 (ідентифікаційний код 03349039) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (ідентифікаційний код 31301827) 46570203 грн. 07 коп. основного боргу, 2788363 грн. 32 коп. пені, 521070 грн. 09 коп. 3% річних, 535391 грн. 06 коп. інфляційних втрат, 25500 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних відмовити.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя