Рішення № 11932738, 26.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.10                                                                                 Справа № 19/284

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання”, м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода” в особі відокремленого підрозділу „Алчевське управління ТОВ „Луганськвода”” м.Алчевськ Луганської області

про стягнення 3033532 грн. 82 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Калиновський Р.В., довіреність № 438 від 01.01.2010;

від відповідача –Булана О.С., довіреність № 281 від 05.05.2010.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 2820657,36 грн., плати за перетікання реактивної електроенергії в сумі 51022,04 грн., пені за прострочення платежів в сумі 104123,08 грн., річних в сумі 25901,16 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 31829,18 грн.

У судовому засіданні 21.10.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, була оголошена перерва.

26.10.2010 представник відповідача надав відзив на позовну заяву № 21/ від 26.10.2010, в якому визнав заборгованість з активної електроенергії в сумі 2820657,36 грн. та реактивної електроенергії в сумі 51022,04 грн. згідно акту звірки.

Також відповідач подав клопотання № 21/ від 14.10.2010, в якому просить зменшити розмір неустойки на 50% посилаючись на те, що він є нерентабельним підприємством, яке отримує субвенцію з державного бюджету, для покриття різниці в тарифах, у зв’язку з тим, що собівартість води значно вища, ніж її відпускна ціна. Вартість фактично спожитої електроенергії враховується при формуванні тарифів на воду, стягнення санкцій у вигляді пені, інфляційних нарахувань, 3% річних суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до штучного зростання заборгованості, що відобразиться на якості послуг з водопостачання та водовідведення, які надаються споживачам.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання” в особі Серговської філії (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськвода” в особі відокремленого підрозділу "Алчевське управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода"" (споживач, відповідач) 01.08.2008 був укладений договір на постачання електричної енергії № А2275, за умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною приєднаною потужністю 4050,0 кВт, величини якої по площадках вимірювання в точках продажу визначені відповідно додатків до договору „Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача” та Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання споживача”, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід”ємною частиною.

Відповідно до п.7.5 договору якщо сумарне середньомісячне споживання активної електричної енергії за всіма точками обліку на площадці складає 5000 кВт*год та більше, споживач вносить плату за перетікання реактивної електричної енергії між електричною мережею постачальника та електричними установками споживача згідно з додатком „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії”.

Відповідач за період травня - серпень 2010 року споживав електричну енергію, що підтверджується актами про використану електроенергію, які підписані представниками сторін (а.с.22-29).

Пунктом 9 Додатку „Порядок розрахунків” до договору сторони передбачили, що остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за перетікання реактивної електроенергії, оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

На виконання вказаних умов договору позивачем після закінчення розрахункових місяців представнику відповідача під розпис були вручені відповідні рахунки на оплату наданих послуг (а.с.17-21).

Але в обумовлений договором строк відповідач оплату у повному обсязі не здійснив, у зв”язку з чим за ним виникла заборгованість за активну електроенергію за період травень –серпень 2010 року в сумі 2820657,36 грн. та за компенсацію перетоків реактивної електроенергії за період травень –серпень 2010 року у сумі 51022,04 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За період з 01.03.2010 по 30.04.2010 рішенням господарського суду Луганської області від 26.08.2010 по справі № 9/222 з відповідача були стягнуті борг за активну електроенергію в сумі 119374,50 грн., борг за послуги з перетікання реактивної електроенергії в сумі 15599,15 грн. та пеня на цю заборгованість, яка була розрахована за період з 01.04.2010 по 31.05.2010.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В п.4.4.1 договору сторони передбачили, що у разі порушення споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, за не обліковану електричну енергію та на відшкодування збитків споживачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня, згідно розміру простроченого платежу за кожен день прострочення.

На підставі цього, позивачем обґрунтовано нарахована пеня, згідно діючого законодавства, за період з 01.06.2010 по 31.08.2010 у сумі 104123,08 грн. та 15.09.2010 направлений рекомендованим листом рахунок № А2275/9/5 від 15.09.2010.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

У даному випадку позивачем правомірно нарахована сума інфляційних нарахувань, яка складає 31829,18 грн. та 3% річних в сумі 25901,16 грн. на оплату яких 15.09.2010 рекомендованим листом був направлений рахунок № А2275/9/5 від 15.09.2010.

Згідно п.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 1 ст.233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи те, що відповідач є нерентабельним підприємством, яке отримує субвенцію з державного бюджету, для покриття різниці в тарифах, у зв’язку з тим, що собівартість води значно вища, ніж її відпускна ціна; що вартість фактично спожитої електроенергії враховується при формуванні тарифів на воду та стягнення санкцій у вигляді пені суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до штучного зростання заборгованості, що відобразиться на якості послуг з водопостачання та водовідведення, які надаються споживачам, господарський суд скориставшись правом, передбаченим ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, задовольняє клопотання відповідача і зменшує суму неустойки за порушення зобов’язань за договором на постачання електричної енергії № А2275 до 52061,54 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 26.10.2010 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”, м.Луганськ, кв.Пролетаріату Донбасу, б.166, код 35554719 в особі Відокремленого підрозділу „Алчевське управління Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”, Луганська область, м.Алчевськ, вул.Тельмана, б.17, код 35936849 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання”, м.Луганськ, кв.Гаєвого, б.35-а, код 31443937, на поточний рахунок №260383209060 у філії ЛОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 304665, код 31443937 заборгованість за активну електроенергію в сумі 2820657 грн. 36 коп.; на розрахунковий рахунок № 2600418745 у ЛОД АТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 304007, код 31443937 суму боргу за перетікання реактивної електроенергії в сумі 51022 грн. 04 коп., пеню за прострочення платежів у сумі 52061 грн. 54 коп., 3% річних у сумі 25901 грн. 16 коп., інфляційні нарахування у сумі 31829 грн. 18 коп., державне мито у сумі 25500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 01.11.2010.

Суддя                                                             Т.В.Косенко

Помічник судді                                                                                С.А.Кулешова