Рішення № 11932702, 25.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.10                                                                                 Справа № 11/263

За позовом Приватного акціонерного товариства “Антрацитівська пересувна механізована колона № 196”, м. Антрацит Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЕЛД - ІНТЕР+”, м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 88 691 грн. 54 коп.

          суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - Шарко А.В., дов. № 61 від 17.09.2010;

від відповідача - Бірюкова В.В., дов. б/н від 17.08.2010;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу, що утворився внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами у справі договору оренди механізмів № 5 від 28.06.2007, в сумі 74580 грн. 00 коп., пені у розмірі 6712 грн. 20 коп., інфляційних нарахувань в сумі 906 грн. 51 коп. та 3 % річних у розмірі 6492 грн. 83 коп.

Позовні вимоги позивачем підтримані у повному обсязі.

Письмовим відзивом від 25.10.2010 на позовну заяву відповідач виклдав клопотання про застосування до вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань на суму заборгованості встановленої ст. 258 Цивільного кодексу України строку позовної давності.

В судовому засіданні 18.10.2010 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 25.10.2010, 11 годин 00 хвилин.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

28.06.2008 сторонами у даній справі укладений договір № 5 оренди механізмів (далі за текстом –договір № 5) (а.с. 7 –9), предметом якого відповідно до умов пункту 1.1 договору є оренда землерийних та землерийно-транспортних механізмів з кваліфікованими механізаторами, перелік яких визначений у пункті 1.1. договору.

Умовами пункту 4.1 договору № 5 його сторони розмір орендної плати, яка склала 15000 грн. на місяць з урахуванням ПДВ за один механізм при 8-годинній робочій зміні з розрахунку відпрацьованої 21-годнної машинної зміни.

Відповідно до умов пункту 4.2 договору оплата за оренду механізмів здійснюється за договором грошовими коштами щомісячно у 2 етапи –30%-ний розрахунок передплати за місяць, що наступає, у перших числах; кінцевий розрахунок за минулий місяць, але не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця незалежно від результатів господарської діяльності орендаря після підписання акту виконаних послуг із зазначенням відпрацьованих машинозмін.

Умовами пункту 5.2 договору № 5 його сторони передбачили відповідальність за несвоєчасну сплату орендних платежів у вигляді пені.

На виконання умов договору № 5 позивачем відповідачеві за актом приймання –передачі від 28.06.2010 у користування передані обумовлені договором механізми, за результатами надання послуг у вигляді довідок з оренди техніки складені та підписані обома сторонами договору № 5 акти за червень, серпень листопад 2007 року (а.с. а.с. 10 –15).

Надані позивачем послуги відповідачем сплачені частково, сума заборгованості склала 74580 грн. 00 коп.

Факт надання послуг підтверджений матеріалами справи, зокрема, зазначеними вище довідками за фактом використання орендованих механізмів, її фактичними обставинами та відповідачем у справі не спростовується.

Заборгованість у розмірі 74580 грн. 00 коп. заявлена позивачем до стягнення з відповідача за даним позовом.

Крім суми заборгованості позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення платежів за вересень, жовтень та листопад 2007 року у загальній сумі 6712 грн. 20 коп., а також 3% річних за період з 01.10.2007 по 23.09.2001 у розмірі 6492 грн. 83 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості за період з 01.10.2007 у розмірі 906 грн. 51 коп. (згідно наданих позивачем розрахунків –а.с. 23 –25).

Відповідачем суду надане клопотання про застосування до вимог про стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань встановленої ст. 258 Цивільного кодексу України позовної давності.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт надання позивачем відповідачеві обумовлених договором послуг підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами та відповідачем під час судового розгляду справи не спростований.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, надані позивачем послуги з роботи механізмів відповідачем у повному обсязі не сплачені, сума заборгованості склала 74580 грн. 00 коп.

                    З урахуванням викладеного вище вимога про стягнення з відповідача 74580 грн. 00 коп. заборгованості за договором № 5 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

                    Вимога про стягнення з відповідача пені за періоди з 01.10.2007 –180 днів прострочення, з 01.11.2007 –180 днів прострочення, з 01.12.2007 –180 днів прострочення, задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного цивільного права та інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України); перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому ст. 258 Цивільного кодексу України передбачає, що для певних видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність –скорочена чи більш тривала порівняно із загальною позовною давністю; позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За своєю правовою природою заявлена до стягнення позивачем пеня є неустойкою, тому до вимог про її стягнення застосовуються саме приписи ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Приписами ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою д винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Заявлена до стягнення за позовом пеня розрахована позивачем за періоди з 01.10.2007 –180 днів прострочення, з 01.11.2007 –180 днів прострочення, з 01.12.2007 –180 днів прострочення.

З даним позовом до суду позивач звернувся 23.09.2001 (згідно власноручної примітки представника позивача на позовній заяві), тобто після спливу встановленого ст. 258 Цивільного кодексу України строку позовної давності для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідачем у даній справи до суду подано письмову заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Вказане є підставою для застосування до вимог про стягнення пені позовної давності, встановленої ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, та, відповідно є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 6712 грн. 20 коп.

Таким чином, у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 6712 грн. 20 коп. пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

                    До стягнення з відповідача позивачем заявлені 3% річних за період з 01.10.2007 по 23.09.2001 у розмірі 6492 грн. 83 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості за період з 01.10.2007 по 23.09.2010 у розмірі 906 грн. 51 коп.

Внаслідок того, що за своєю правовою природою 3% річних та інфляційні нарахування на суму заборгованості не є штрафними санкціями у розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України, а є нарахуваннями, передбаченими ст. 625 Цивільного кодексу України, до вимог про їх стягнення встановлена ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовні давність не застосовується.

За таких обставин заява відповідача про застосування до вимог про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань на суму заборгованості є необґрунтованою.

Позивачем обґрунтовано використане право нарахування інфляційних нарахувань на суму заборгованості у розмірі 906 грн. 51 коп. Вказані нарахування підлягають стягненню з відповідача у справі.

Згідно наданого позивачем розрахунку 3% річних (а.с. 25) вказані нарахування розраховані ним виходячи з того, що строк оплати послуг, наданих у вересні, жовтні та листопаді 2007 року настав відповідно 01.10.2007, 01.11.2007 та 01.12.2007. Вказані доводи позивача суперечать умовам пункту 4.2 договору № 5, відповідно до якого кінцевий розрахунок за минулий місяць здійснюється не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця незалежно від результатів господарської діяльності орендаря після підписання акту виконаних послуг із зазначенням відпрацьованих машинозмін.

                    Таким чином, першими днями прострочення виконання обов’язку з оплати послуг, наданих у вересні, жовтні та листопаді 2007 року, є відповідно 11.10.2007, 11.11.2007 та 11.12.2007. Вказане враховане судом під час здійснення самостійного розрахунку 3% річних за прострочення відповідачем платежів за вказані місяці.

                    Так, за розрахунком суду за прострочення платежу за вересень 2007 року (розмір заборгованості, зазначений позивачем –11548 грн. 88 коп.) стягненню з відповідача підлягають 3% річних за період з 11.10.2007 по 23.09.2010 (дату звернення позивача до суду з даним позовом, а не за 36 місяців, як зазначив у розрахунку позивач) у розмірі 1022 грн. 31 коп., за прострочення платежу за жовтень 2007 року у розмірі 38315 грн. 22 коп. стягненню підлягають 3% річних за період з 11.12.2007 по 23.09.2010 у розмірі 3294 грн. 06 коп., за прострочення платежу за листопад 2007 року у розмірі 24715 грн. 90 коп. стягненню з відповідача за період з 11.12.2007 по 23.09.2010 підлягають 3% річних у розмірі 2063 грн. 95 коп.

                    Загалом стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних у розмірі 6380 грн. 32 коп.

          Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню у частині вимог про стягнення заборгованості у розмірі 74580 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань на суму заборгованості у розмірі 906 грн. 51 коп., 3% річних у розмірі 6380 грн. 32 коп. з віднесенням судових витрат у справі на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фелд-інтер», Луганська область, м. Красний Луч, вул. Карла Маркса, буд. 79, код 32292819, на користь приватного акціонерного товариства «Антрацитівська пересувна механізована колона –196», Луганська область, м. Антрацит, вул.. Задорожна, 21, код 01035555, заборгованість у розмірі 74580 грн. 00 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 906 грн. 51 коп., 3% річних у розмірі 6380 грн. 32 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 818 грн. 67 коп. та 215 грн. 18 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Дата підписання рішення –01.11.2010.

Суддя                                                                       М.О. Москаленко