Постанова № 119323614, 28.05.2024, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/847/24

Номер провадження 3/298/571/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року смт. Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с.Малий Березний, Великоберезнянського району Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого монтером колії ВСП Ужгородська дистанція колій, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №014230 від 27 квітня 2024 року, о 20 год. 10 хв. 27.04.2024 року в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Малий Березний» на вхід в Україну прибув гр. України, який на паспортний контроль пред`явив паспорт гр. України ВО740182, виданий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час здійснення прикордонного контролю прикордонним нарядом «Перевірка документів» в ході здійснення фільтраційно-перевірочних заходів, шляхом проведення опитування було встановлено, що гр. України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , незаконно перетнув державний кордон поза встановленими пунктами пропуску в ніч з 26.04.2024 на 27.04.2024 на ділянці відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_6 (відсутні відповідні документи для громадян України, що надають право для перетину державного кордону в умовах воєнного стану та відмітки про перетин державного кордону в пункті пропуску через державний кордон), тобто вищезазначений громадянин незаконно перетнув державний кордон з України в Словацьку Республіку.

Своїми діями порушив вимоги п.2 «Правил перетинання державного кордону» затверджених ПКМУ від 27.01.1995 року №57, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.204-1 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою. Про причину неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Суд зауважує, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №0142330 від 27 квітня 2024 року, складеному стосовно ОСОБА_1 , міститься підпис останнього про ознайомлення з тим, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Великоберезнянському районному суді.

Крім цього, у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , в якій він зазначає, що повідомлений, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.204-1 КУпАП відбудеться у Великоберезнянському районному суді за адресою: смт.Великий Березний, вул.Шевченка, 22. Також в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 27.04.2024 року, в якій він просить розглянути адміністративну справу по вчиненні ним правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, за незаконний перетин кордону в Словацьку Республіку, поза пунктом пропуску, без його участі у зв`язку із відсутністю коштів. У заяві зазначив, що свою вину у вчиненні незаконного перетину ДКУ з України в Словацьку Республіку поза пунктом пропуску в ніч з 26.04.24 на 27.04.24 року визнає та щиро кається.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, суддею зауважується, що ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, однак такими своїми правами останній не скористався.

Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, знаючи, що в провадженні суду знаходиться відповідна справа, про що свідчать наведені вище обставини.

За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

За змістом ст.268КУпАП України присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 204-1 КУпАП України, не є обов`язковою.

За таких обставин, суд у відповідності до вимог ст.268 КУпАП вважає, що дану справу може бути розглянуто.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Положеннями ч.1 ст.204-1КУпАП встановлено відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Згідно ст.9Закону України"ПроДержавний кордонУкраїни" перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Згідно п.6 ч.1 ст.8Закону України"Проправовий режимвоєнного стану" в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, дії останнього за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, як перетин державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, кваліфіковані вірно.

Факт скоєння адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, окрім визнання ним вини, повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ №014230 від 27 квітня 2024 року. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту так і щодо форми, містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом протоколу, отримання примірнику протоколу;

- протоколом про адміністративне затримання від 27 квітня 2024 року, згідно з яким ОСОБА_1 був затриманий о 20 год. 10 хв. 27 квітня 2024 року на строк до трьох діб з метою з`ясування обставин правопорушення. ОСОБА_1 27 квітня 2024 року о 21 год. 30 хв. був звільнений на підставі з`ясування обставин правопорушення;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27.04.2024 року, в яких він пояснює, що перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння в ніч з 26.04.2024 року на 27.04.2024 року, перебував на околиці смт. Великий Березний, потім вирішив прогулятись лісом, де здійснив незаконний перетин державного кордону. Свою провину визнає та щиро кається;

- письмовими поясненнями начальника 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) ОСОБА_3 , в яких вона зазначає, що в період з 08:00 27.04.2024 року по 21:00 27.04.2024 року виконувала наказ на охорону державного кордону Укрїни в прикордонному наряді «Старший прикордонних нарядів в пункті пропуску для автомобільного сполучення «Малий Березний - Убля». О 20.10 27.02.2024 року на вхід в Україну в пішому порядку в пункт пропуску «Малий Березний - Убля» прибув громадянин України ОСОБА_2 паспорт громадянина України НОМЕР_1 . Під час внесення інформації до Бази даних «Гарт 1П» відбулось спрацювання «Ризик перетин», що свідчить про відсутність інформації в базі даних про виїзд з території України громадянина України ОСОБА_4 . В ході проведення співбесіди зі слів особи було встановлено, що даний громадянин перетнув незаконно державний кордон України, поза пунктом пропуску через державний кордон на ділянці відповідальності НОМЕР_2 прикордонного загону в ніч з 26.04.2024року на 27.04.2024 року, що підтверджено поясненнями гр. України ОСОБА_4 . Пояснив, що в ніч з 26.04.2024року на 27.04.2024р. з смт. Великий Березний Ужгородського району, перебуваючи в стані алкогольного сп яніння, рухався додому в АДРЕСА_1 , зайшов в ліс де і здійснив незаконний перетин ДКУ поза межами пункту пропуску. Законних підстав для перетину ДК чоловік не мав, оскільки підпадає під обмеження у зв`язку з введенням на території України воєнного стану;

- копією паспорта громадянина України виданого на ім`я ОСОБА_1 ; витягом з книги прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на 27 квітня 2024 року; заявою ОСОБА_1 від 27.04.2024 року, в якій він зазначив, що не потребує послуг адвоката з центру безоплатної вторинної правової допомоги, близьких родичів повідомляти про затримання відмовляється.

Суд констатує, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного станув Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022року, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, востаннє Указом Президента України №271/2024 від 06.05.2024 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 14.05.2024 року строком на 90 діб.

Відтак правопорушення ОСОБА_1 вчинив у період дії воєнного стану.

Проаналізувавши зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності з точки зору допустимості, об`єктивності та достатності, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та його наслідків, обставин справи, характеризуючих особу порушника даних, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним протиправних дій в подальшому.

Даних про притягнення протягом року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 є повне визнання порушником вини.

Відповідно до ст.35КУпАП суд визнає обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 - вчинення правопорушення в умовах надзвичайних обставин, а саме воєнного стану.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, визначених ст.17 КУпАП, у даній справі не встановлено, передбачені ст.38КУпАП строки накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчились.

У порядку вимог ст.ст. 33, 34КУпАП суд враховує встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, характер скоєного проступку, умови та ситуацію, в яких правопорушення вчинено, особу порушника, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, враховуючи ступінь провини винної особи та її майновий стан, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення за ч.1 ст.204-1КУпАП в межах санкції вказаної частини статті у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На переконання суду, таке стягнення буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 і відповідатиме визначеній ст.23 КУпАП меті адміністративного стягнення.

Згідно положеньст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України«Про судовийзбір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути в даній справі судовий збір в сумі 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 204-1, 252, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284, 285, 287 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету 22030106.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області.

Суддя Зизич В.В