Вирок № 119321306, 28.05.2024, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/1352/24

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2024 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №12023046460000080 від 15.05.2023 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Кудашівка, Криничанського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, має середню освіту, не одружений, офіційно не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ст. 89 КК України раніше не судимий;

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.190 КК України,-

У С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_3 , за період з 01.04.2021 по 13.07.2021 незаконно отримав державне пенсійне страхування у розмірі 11198,26 грн, чим заподіяв матеріальну шкоду державі в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Після смерті ОСОБА_4 , у його сина ОСОБА_3 , виник умисел, направлений на заволодіння грошових коштів, які знаходяться на банківській картці № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_4 , для подальшого їх особистого використання.

Обвинувачений ОСОБА_3 , використовуючи раніше ввірену йому покійним батьком пенсійну карту та достовірно знаючи пін-код банківської карти, а також те, що на вказану банківську карту щомісячно надходять грошові кошти, а саме - державне пенсійне страхування в розмірі 2997,67 грн, не маючи жодних правових підстав, умисно, з корисливого мотиву та з метою незаконного збагачення за рахунок неправомірно отриманого державного пенсійного страхування, починаючи з 01.04.2021 по 13.07.2021 безпідставно отримував грошові кошти, передбачені на виплату пенсії свого батька ОСОБА_4 , використовуючи його картковий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».

Померлий ОСОБА_4 , у період з 14.07.1978 по 30.10.2022, перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як отримувач пенсії по інвалідності другої групи загального захворювання відповідно до ст.32 ЗУ № 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пенсійні виплати ОСОБА_4 перераховувались на картковий рахунок на ім`я ОСОБА_4 , № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до лікарського свідоцтва №19, виданого від 09.03.2021 «КП КНП «Центральна лікарня» Криничанської селищної ради» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - помер, однак, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про вказаний факт, у встановлений законом термін, поінформовано не було.

Згідно інформації АТ КБ «ПриватБанк», яка надійшла 22.08.2022 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, щодо одержувачів пенсій, на рахунки яких було зараховано цільові кошти у період останніх 12 місяців, але не виконувалось одержання коштів протягом останніх 12 місяців та перевіркою станом на 08.07.2022 з`ясовано, що ОСОБА_4 не розпоряджається нарахованими коштами - виплатами по пенсійному забезпеченню з поточного рахунку більш як один рік, саме починаючи з 14.07.2021 по 08.07.2022. Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 30.08.2022 ОСОБА_4 повідомлено про необхідність особистого звернення до відділу обслуговування громадян № 8 (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за адресою: АДРЕСА_2 та надати особисту заяву стосовно продовження виплати пенсії через банківську установу, повторну заяву з банківської установи, паспорт та ідентифікаційний код для продовження виплати пенсії через банківську установу.

У зв`язку з неявкою ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та не наданням відповідних документів, починаючи з 01.11.2022, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було припинено перерахування пенсії ОСОБА_4 на поточний рахунок у банку на підставі не подання ним нової заяви для подальшого отримання пенсії через банківську установу, перевівши виплату через національного оператора поштового зв`язку за місцем фактичного проживання пенсіонера, про що ОСОБА_4 було повідомлено листом 18.10.2022.

Для отримання інформації про можливі відомості щодо актового запису про смерть ОСОБА_4 , ГУ ПФУ в Дніпропетровській області звернулось до КП «КНП «Центральна лікарня» Криничанської селищної ради», та було отримано відповідь, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.

Однак, після смерті ОСОБА_4 , родичі або представники померлого, які, в свою чергу, зобов`язані звернутися до Відділу реєстрації актів цивільного стану Криничанського районного управління юстиції з довідкою або лікарським свідоцтвом про смерть особи, не звернулися, у зв`язку з чим Відділ реєстрації актів цивільного стану Криничанського районного управління юстиції, який в свою чергу вносить в реєстр дані про смерть громадян не пізніше 3-х днів, свідоцтво про смерть родичам померлого ОСОБА_4 станом на 02.08.2023 року не видавали, що призвело, до подальшого нарахування пенсії останньому.

Відповідно до статті 52 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилась недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на дань його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї зазначеним у ч.2 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які знаходились на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені у ч.1 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», повинні звернутись за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Після смерті ОСОБА_4 з заявою на поховання ніхто не звертався до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

Отримані в наслідок неправомірних дій кошти, у загальному розмірі

11198,26 грн, ОСОБА_3 витратив на свій розсуд.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до суду в порядку ст. 302 КПК України.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, тобто в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, характеризується посередньо, в силу ст.89 КК України не судимий; ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, а саме: його класифікацію за ст.12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення неправомірних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції частини 1 статті 190 КК України, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних проступків (злочинів, кримінальних правопорушень).

Питання доцільності застосування запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.

Ураховуючи роз`яснення, які містяться в п.п. 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до наведеного, призначаючи покарання винному суд повинен урахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про винну особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення такої особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого злочину.

Абзацом 2 п. 2 вищевказаної постанови визначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Потерпілим заявлено цивільний позов до обвинуваченого про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 11 198,26 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про розподіл процесуальних витрат у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.190 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк терміном 2 роки. У відповідності до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання.

Цивільний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про стягнення матеріальних збитків у розмірі 11 198 грн - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) завдану майнову шкоду у розмірі 11 198 грн (одинадцять тисяч сто дев`яносто вісім гривень).

Стягнути з ОСОБА_3 , на користь держави (одержувач платежу: ГУК у Дніпропетровській області/м.Дніпро/24060300; банк отримувач: Казначейство України (ел.адм.подат); (IBAN) UA438699980313020115000004569, ЄДРПОУ 37988155, код бюджетної класифікації 24060300, наявність відомчої ознаки: «00» Без деталізації за відомчою ознакою) витрати на проведення судової експертизи № СЕ-19/104-23/19716-ЕК від 27.06.2023 в сумі 9 560 грн.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1