Рішення № 11932121, 17.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/24017.09.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі судового засідання Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс», м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді Ай Вай Глобал Юкрейн», м.Київ

про: стягнення заборгованості у розмірі 4 293,78 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача –Горб С.А. (за довіреністю № 03-3112-03/2009 від 31.12.2009р.)

від Відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Софт-Люкс», м.Київ (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді Ай Вай Глобал Юкрейн», м.Київ, (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 4 293,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: статутні документи, Акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2010р., підписаний з боку обох сторін, Акт звірки взаємних розрахунків станом на 02.06.2010р., підписаний з боку Позивача, Накладну № 14020187 від 01.12ю2009р. на суму 5042, 88 грн., Договір №61/09-09ВР від 09.09.2009р., Протокол розбіжностей № 1 до Договору № 61/09-09ВР від 09.09.2009р., Додатки №1,3,5,6,7,8,9,10 до Договору № 61/09-09ВР від 09.09.2009р., та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.22,509,526,530,536,610-612, 622 Цивільного кодексу України, ст.ст.1,2,5,12,22,49 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193,216-218,220,224,225,229,232 Господарського кодексу України.

Позивачем на виконання ухвали суду від 27.08.2010р. року в судовому засіданні 17.09.2010р. був наданий Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.08.2010р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

Позивач у судове засідання 17.09.2010р. з’явився, підтримав позовні вимоги, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи. Належне повідомлення Відповідача про час та місце судового засідання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, з відміткою Відповідача про його отримання від 14.09.2010р.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ді Ай Вай Глобал Юкрейн»(Покупець) був укладений Договір поставки №61/09-09 ВР від 09.09.2009р. (надалі-Договір).

Відповідно п.1.1. Договору Постачальник зобов’язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені Договором строки непродовольчу продукцію у власність Покупця, а Покупець зобов’язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах Договору.

Пунктом 2.2. Договору, передбачено, що поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих Постачальником до виконання Замовлень Покупця.

Згідно п.2.10. Договору Постачальник зобов’язується поставляти товар у строк, погоджений сторонами у п.1 Угоди про умови (асортиментні товари –14 днів, товари під замовлення –30 днів), що відраховується з дати Замовлення з врахуванням графіку прийняття товару Покупцем. Зобов’язання Постачальника з поставки товару вважається виконаним з моменту передачі Покупцю Товару, його приналежностей, супровідних документів на товар та підписання сторонами оформленої належним чином видаткової накладної та (або) товарно-транспортної накладної та передачі Покупцю податкової накладної. (п.2.11. Договору).

Згідно п.7.1. Договору строк оплати товару визначається у п.3 Угоди про умови. Як вбачається з п.3 Угоди про умови строк платежу –60 днів з дня поставки.

Відповідно до п.7.4 Договору, платежі здійснюються відповідно до рахунків, що виставлені відповідно до Договору.

Згідно п.7.6 Договору претензії стосовно оплати можуть бути пред’явлені Покупцю у письмовій формі протягом 30 днів з моменту здійснення платежу.

Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до терміну, визначеному в п.8 Угоди про умови (до 31.12.2009р.)

Позивачем на адресу Відповідача була здійснена поставка продукції на загальну суму 5 042,88 грн. Факт постачання продукції Відповідачеві, її обсяг і вартість підтверджується видатковою накладною № РН 14020187 від 01.12.2009р., що містяться в матеріалах справи.

Відповідачем було здійснено повернення товару на суму 749,10 грн.,

Таким чином, судом встановлено, що Відповідач не сплатив поставку продукції, згідно накладної РН 14020187 від 01.12.2009р. на суму 4 293,78

Відповідно до акту звіряння розрахунків підписаному з боку Позивача та Відповідача заборгованість станом на 01.04.2010р. складає 4 293,78 грн.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договором поставки

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов’язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов’язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов’язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №61/09-09 ВР від 09.09.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Позивачем на адресу Відповідача була здійснена поставка продукції на загальну суму 5 042,88 грн. Факт постачання продукції Відповідачеві, її обсяг і вартість підтверджується видатковою накладною № РН 14020187 від 01.12.2009р., що містяться в матеріалах справи.

Відповідачем було здійснено повернення товару на суму 749,10 грн.,

Таким чином, судом встановлено, що Відповідач не сплатив поставку продукції, згідно накладної РН 14020187 від 01.12.2009р. на суму 4 293,78 грн., всупереч п.3 Угоди про умови до Договору № 61/09-09ВР від 09.09.2009р.

Таке невиконання грошових зобов’язань кваліфікується судом як їх порушення зобов’язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлену продукцію та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Актом звіряння взаємних розрахунків, підписаним без зауважень з боку обох сторін, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу –у сумі 4 293,78 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс», м.Київ, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді Ай Вай Глобал Юкрейн», м.Київ, ідентифікаційний код 36567247 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс», м.Київ, ідентифікаційний код 32591365 основну суму боргу у розмірі 4 293,78 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді Ай Вай Глобал Юкрейн», м.Київ, ідентифікаційний код 36567247 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс», м.Київ, ідентифікаційний код 32591365 компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 17.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписаний 22.09.2010р.

Суддя Н.І. Ягічева