Рішення № 119319482, 01.05.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/9941/23

Провадження №2-о/752/26/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Дураєвої А.О.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна, територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Бибка Тетяна Яківна в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересована особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна, територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є рідною бабою ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_3 (спадкодавця) відкрилася спадщина, що складається з нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .

Спадкодавець є рідною бабою заявниці, що підтверджується Свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 від 07.11.1997, виданим Департаментом охорони здоров`я міста Колумбус, Штат Огайо, Сполучені Штати Америки, відповідно до якого матір`ю ОСОБА_2 є ОСОБА_4 , донька ОСОБА_3 .

Майже від її народження заявник, ОСОБА_2 , її матір, ОСОБА_4 , та баба, ОСОБА_3 , постійно проживали разом у квартирі АДРЕСА_1 .

10.03.2016 ОСОБА_4 , яка була єдиною дочкою ОСОБА_3 , померла, й заявниця з ОСОБА_3 стали проживати лише вдвох.

Через деякий час після смерті матері заявниці, разом з ОСОБА_3 було прийнято спільне рішення про необхідність зміни житла, оскільки все у спадковій квартирі викликало важкі спогади пов`язані зі смертю матері заявника та доньки ОСОБА_3 .

Враховуючи вказані обставини, у жовтні 2016 року заявниця разом з бабою переїхали до квартири АДРЕСА_2 , яка належала батьку заявниці на праві власності та де було зареєстроване місце проживання заявниці.

Таким чином, з жовтня 2016 року по 03.03.2022 (дня смерті спадкодавця) заявниця та ОСОБА_3 проживали разом у квартирі за адресою АДРЕСА_3 .

Через проблеми зі здоров`ям спадкодавиці, заявниця здійснювала щоденний догляд за нею, купувала продукти та ліки для ОСОБА_3 , організовувала прогулянки на вулиці, вирішувала всі побутові питання пов`язанні зі спільним проживанням, оплачувала комунальні послуги стосовно спадкової квартири.

Після смерті спадкодавця, заявниця організувала всі питання, пов`язанні з похованням її баби, та здійснювала оплату ритуальних послуг.

З огляду на вищевикладене, заявниця є єдиною спадкоємицею спадкодавця, ОСОБА_3 , за законом за правом представлення після смерті своєї матері ОСОБА_4 .

У квітні 2023 року заявниця направила приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Скульській Тетяні Анатоліївні заяву від 17 березня 2023 року про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Підставою для подання відповідної заяви був факт постійно проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_3 на день смерті останньої за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до Довідки ОСББ "Домашній затишок" про фактичне проживання від 15.06.2022 №1/06, починаючи з жовтня 2016 року, заявник постійно проживала разом зі спадкодавцем до моменту її смерті (часу відкриття спадщини) за адресою: АДРЕСА_3 , власником якої є заявник.

05.05.2023 після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. було заведено спадкову справу №4/2023.

12.05.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину.

Із огляду на викладене, з метою захисту своїх прав та інтересів заявниця змушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту постійного проживання заявниці разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, з метою оформлення її спадкових прав.

Просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_3 .

26.05.2023 судом постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано строк для усунення її недоліків.

19.06.2023 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено її до розгляду в порядку окремого провадження.

Київська міська рада надала відзив на заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність документів, які підтверджують зміну прізвища ОСОБА_3 , оскільки в свідоцтві про народження ОСОБА_4 матір`ю зазначена саме ОСОБА_5 , а також посилаючись на недоведеність факту проживання однією сім`єю з померлою в зазначений період.

04.10.2023 судом постановлено ухвалу про витребування доказів.

Заявниця в судове засідання не з`явилась.

Представник адвокат Бибка Т.Я. підтримала подану заяву, підтвердила доводи, викладені в ній.

Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з`явились.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що знає ОСОБА_2 з травня 2018 року. Вона виконує обов`язки консьєржа у будинку АДРЕСА_4 . Знає, що заявниця живе зі своєю бабою, але ім`я баби не знає. ОСОБА_2 викликала швидку, коли бабі було погано, купувала продукти та ліки, піклувалася про неї. З 24.02.2022 вона не працювала три місяці консьєржем у будинку. ОСОБА_2 постійно проживала в квартирі та за кордон не виїжджала.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що ОСОБА_2 - його сусідка, їх квартири знаходяться навпроти. ОСОБА_2 проживала вдвох з бабою з осені, натомість достеменно не пам`ятає з якого саме року, 2016 чи 2017. Приблизно за тиждень до повномасштабного вторгнення на територію України вони раптово зникли. Баба померла у березні 2022, але місцезнаходження ОСОБА_2 та її баби, станом на дату смерті баби, йому не відомо.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що знає ОСОБА_2 . Свідок є племінницею ОСОБА_3 та тіткою заявниці. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали разом з 2017 року за адресою АДРЕСА_3 . Зазначила, що заявниця сплачувала комунальні послуги та доглядала бабу, оскільки вона не могла самостійно пересуватися. Перед початком повномасштабного вторгнення у ОСОБА_3 стався напад та її забрали у реанімацію, де вона знаходилася до початку повномасштабного вторгнення. Востаннє вдома у ОСОБА_2 були у грудні 2021 року. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла в лікарні. В цей час, ОСОБА_2 була по дорозі в Угорщину. Похованням ОСОБА_3 займався брат мачухи ОСОБА_2 . Заявниця повернулася до України у вересні 2023 року.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_4 , що підтверджуєтеся свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 11.02.1971. Батьками записані ОСОБА_9 та ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 народилася у Сполучених Штатах Америки, що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 від 07.11.1997, виданого Департаментом охорони здоров`я міста Колумбус, Штат Огайо, Сполучені Штати Америки, народилася заявниця. Батьками записані ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_4 , що підтверджуєтеся свідоцтвом про смерть від 11.03.2016 серії НОМЕР_3 .

07.09.2018 ОСОБА_3 видала нотаріальну довіреність №1183 на ОСОБА_2 , яка у зв`язку з хворобою ОСОБА_3 посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заган М.А. за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до згоди особи на проведення протиепідемічних та/або профілактичних, яка міститься в матеріалах справи, 30.11.2020 у зв`язку з потенційним ризиком захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19), спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, ОСОБА_3 погодилася перебувати на карантині (самоізоляції) за адресою АДРЕСА_3 .

28.11.2020, 02.12.2020, 19.01.2022 до ОСОБА_3 , були здійсненні виїзди медичної допомоги за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується картками виїзду медичної допомоги ТОВ «Медичний центр «Добробут-поліклініка» №26873 від 28.11.2020, №27278 від 02.12.202 та №1949 від 19.01.2022.

ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 є власницею квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 .

02.03.2022 ОСОБА_2 виїхала до Угорщини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 у віці 86 років, що підтверджуєтеся свідоцтвом про смерть від 30.01.2023 серії НОМЕР_4 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, що складається з нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .

17.03.2023 ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Т.А. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

05.05.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. було заведено спадкову справу №4/2023 після смерті ОСОБА_3

12.05.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. прийнято постанову про відмову ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують постійне проживання з ОСОБА_3 на момент її смерті.

Згідно з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00041042295 від 18.08.2023 зміна прізвища спадкодавця відбулася на підставі укладання шлюбу з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис №13, що зареєстрований Червоненською сільською радою Гайворонського району Кіровоградської області

Прізвище спадкодавця до державної реєстрації шлюбу було « ОСОБА_12 », а після реєстрації шлюбу прізвище спадкодавця було змінено на « ОСОБА_13 ». Водночас після розірвання шлюбу з ОСОБА_14 спадкодавець повернула своє дівоче прізвище - ОСОБА_12 .

Відповідно до експертного висновку №056/949-m встановлено, що особові імена ОСОБА_15 (свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_3 ) та ОСОБА_16 (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, запис відомості про одного з подружжя ОСОБА_17 ), а також рос. ОСОБА_15 (свідоцтво про народження ОСОБА_4 ) попри розбіжності у документах, наданих для експертизи, зазначеної особи є ідентичні.

Відповідно до експертного висновку №307/343 встановлено, що записані в офіційних документах українською мовою формі імені ОСОБА_15 і ОСОБА_16 входять до складу антропонімних комплексів, якими ідентифіковано особу ОСОБА_18 (народжена 02. 01.1936) та підтверджено родинні зв`язки з особами ОСОБА_4 (донька, народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_2 (онука, народження 17.10.1997).

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод чи інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Для заявника встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, має юридичне значення, оскільки дозволить реалізувати її право на прийняття спадщини у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Суд відзначає, що заявницею було доведено факт наявності у неї волі щодо реалізації своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_3 та наступного невизнання її прав на спадкування з боку нотаріуса через неможливість документально підтвердити право на спадкування за законом.

Зазначене свідчить про порушення спадкових прав заявниці, захист яких є можливим шляхом встановлення факту проживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно зі ст.ст. 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 03 травня 2018 року в справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18).

Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 зауважувала, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Аналогічно згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 1, 7 постанови від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

За нормами ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України). Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст.1268 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є бабою ОСОБА_2 по лінії її матері.

Суд не приймає довідку ОСББ «Домашній затишок» від 15.06.2022 №1/06,якою встановлене фактичне проживання ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 з жовтня 2016 року по 03.03.2022 за адресою АДРЕСА_3 , оскільки відповідно до ст. 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" до прав об`єднань співвласників багатоквартирного будинку не належить право видавати довідки, які підтверджують факт проживання чи непроживання осіб в такому будинку.

Суд вважає, що факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом зі бабою ОСОБА_3 , яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини, був підтверджений свідченнями свідків, які підтвердили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 постійно проживали разом за адресою: АДРЕСА_3 .

Водночас суд зазначає, що виїзд заявниці у 02.03.2022 до Угорщини, за день до смерті ОСОБА_3 , для вирішення житлового питання, оренди житла закордоном з метою вивезення баби в безпечне місце, зважаючи на воєнне вторгнення на територію України, не спростовує того, що на день смерті баби вони не проживали разом.

Відтак, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що заявниця на день смерті баби мешкала разом з нею.

При цьому суд звертає увагу, що вимоги, заявлені до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Тетяни Анатоліївни, не підлягають задоволенню, оскільки заявницею не доведено факту порушення її прав та інтересів останньою, та не надано доказів того, в чому полягає заінтересованість приватного нотаріуса у встановленні факту проживання заявниці разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що заявниця довела належними та достатніми доказами факт свого проживання з ОСОБА_3 , яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_3 , що має наслідком часткове задоволення заяви.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати по цій справі заявниці не відшкодовуються, оскільки іншого не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 267-269, 273, 293-294, 315-319, 353-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_3 .

Відмовити в задоволенні вимог, заявлених до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Тетяни Анатоліївни.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складено 03.05.2024.

Заявник: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Заінтересована особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 79, оф. 1.

Заінтересована особа: територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради (місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, б. 36, код ЄДРПОУ 22883141.

Суддя Ж. І. Кордюкова