Рішення № 11931886, 16.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/34416.09.10 За позовом Приватного підприємства "Експлуатуюча компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітжитло"

про стягнення заборгованості за надані послуги з обслуговування приміщень - 143 858,85 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Василенко О.А. –представник за довіреністю –б/н від 11.01.10;

від відповідача: не з’явився.

В судовому засіданні 16.09.10, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства "Експлуатуюча компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітжитло" про стягнення заборгованості за надані послуги з обслуговування приміщень у розмірі 143 858, 85 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за комунальні послуги та по утриманню будівлі відповідно до договору № 09-2008 від 01.01.08 р. та договору № 05-2009 від 31.12.08 р. Внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість за липень 2009 р.- грудень 2009 р. у розмірі 143 858, 85 грн, з них інфляційні збитки в сумі 128 231,33 грн та пеня - 15 627, 52 грн.

Ухвалою суду від 05.07.10 порушено провадження у справі №40/344 та призначено до розгляду на 22.07.10.

Ухвалою суду від 22.07.10 розгляд справи відкладався на 05.08.10 через неявку у судове засідання представника відповідача.

У судове засідання, призначене на 05.08.10, сторони не забезпечили явку уповноважених представників.

Позивач подав через загальний відділ діловодства суду клопотання про відкладення слухання справи.

Ухвалою суду від 05.08.10 розгляд справи відкладено на 16.09.10 через неявку у судове засідання представників сторін.

В судове засідання представник позивача з’явився, надав документи на виконання вимог ухвали суду від 05.08.10, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 16.09.10 не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 40/344 від 05.07.2010 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

23 березня 2007 року між Приватним підприємством "Експлуатуюча компанія" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елітжитло" (відповідач) було укладено договір про передачу новозбудованої адміністративно-господарської споруди з готельними номерами, у відповідності до якого відповідач передав, а позивач прийняв новозбудовану адміністративно-господарську споруду з готельними номерами, підземними гаражами та вбудованими нежитловими приміщеннями, розташовану за адресою: 01023, м. Київ, пл. Спортивна, 3, з метою житлово-комунального обслуговування та експлуатації позивачем.

На підставі п.3.2.6 вказаного вище договору, в якому передбачено, що позивач має право укладати договори з власниками на надання експлуатаційних та комунальних послуг, між позивачем (підприємство) та відповідачем (власник) було укладено Договір на надання послуг з обслуговування приміщень №05-2009 від 31.12.2008 року (далі - Договір №05-2009).

Відповідно до п.2.1. вказаного Договору підприємство зобов'язалось надавати власнику комплекс послуг, передбачених п.3 Договорів, по експлуатації, ремонту та обслуговуванню Об'єкта, технічного обладнання Об'єкта, технічного обладнання приміщень Власника та прибудинкової території, а Власник зобов'язався оплачувати вартість наданих послуг.

Згідно з п. 6.1 договору №05-2009 від 31.12.2008 року ціна за договором складається з: оплати вартості послуг, що надаються підприємством відповідно до розділу 3 договору; вартості витратних та будівельних матеріалів, запасних частин і інших матеріальних цінностей, придбаних та використаних підприємством при здійсненні обслуговування об’єкту; вартості витратних та будівельних матеріалів, запасних частин і інших матеріальних цінностей, придбаних та використаних підприємством при здійсненні обслуговування приміщень власника (за умови здійснення обслуговування приміщень власника).

Відповідно до п.6.2 Договору №05-2009 оплата послуг Підприємства здійснюється наступним чином: оплата послуг за п.3.2.3 (вивезення сміття) та п.3.2.7 (газо-, водо-, тепло - та електропостачання) проводиться авансовими платежами згідно рахунку виставленого Підприємством. Рахунок надається Власнику до 15 числа поточного місяця та повинен бути сплачений до 20 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок фактичних витрат та вартість наданих послуг проводиться до 5-го числа наступного місяця. Підприємство виставляє Власнику рахунки, які повинні бути сплачені до 10 числа.

У випадку зміни цін, тарифів, вартості послуг, наданих за участю третіх осіб, підприємство має право в односторонньому порядку змінити розмір оплати, повідомивши про це власника протягом трьох робочих днів після доведення до відома підприємства відповідних змін (п.6.2.4 договору).

Згідно з п.11.1 договір набирає чинності з 01.01.2009 і діє до 31.12.2009, договір вважається пролонгованим на наступний період, якщо до закінчення його строку дії жодна із сторін не виявила письмово бажання припинити його дію.

У випадку невиконання або неналежного виконання грошових зобов’язань, Власник сплачує на користь Підприємства пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення (п.8.3 Договору №05-2009).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов’язання в частині своєчасного внесення на рахунок позивача оплати за надані послуги з обслуговування приміщень, внаслідок чого виникла заборгованість.

Як свідчать матеріали справи, станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи в судовому засіданні заборгованість відповідачем сплачена не була і становила за період з липня 2009 року по грудень 2009 року 127429,16 грн., з них заборгованість за оплату комунальних послуг –24 488,95 грн, заборгованість за оплату послуг по утриманню адмінспоруди –102 940,21 грн.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за надані комунальні послуги та послуги по утриманню адмінспоруди у відповідача перед позивачем в сумі 127 429,16 грн за період з липня 2009р. по грудень 2009р. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 15 627,52 грн пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання. Стосовно вимоги позивача про стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов’язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п.8.2 Договору №09-2008, п.8.3 Договору №05-2009 у випадку невиконання або неналежного виконання грошових зобов’язань, Власник сплачує на користь Підприємства пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, що доданий до позовної заяви, позивач здійснює нарахування пені за період з липня 2009 по травень 2010, однак, даний розрахунок позивача суперечить вимогам ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом здійснено перерахунок розміру пені з урахуванням обмежень, встановлених ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Період заборгованостіСума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

Липень 200922514.712.08.2009 - 12.02.201018510.2500 %0.056 %2339.37

Серпень 200919380.1212.09.2009 - 12.03.201018210.2500 %0.056 %1981.02

Вересень 200917424,3913.10.2009 - 13.04.201018310.2500 %0.056 %1790.89

Жовтень 200920945,5012.11.2009 - 12.05.201018210.2500 %0.056 %2141.03

Листопад 200924891,2911.12.2009 - 31.05.201017210.2500 %0.056 %2404.57

Грудень 200922273.1617.01.2010 - 31.05.201013510.2500 %0.056 %1688.79 Таким чином за перерахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 12345,67 грн.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні збитки в розмірі 802,17 грн. Суд вважає вимоги позивача щодо стягнення інфляційних збитків обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження належного виконання своїх договірних зобов’язань в частині своєчасної та повної оплати вартості наданих позивачем послуг з обслуговування приміщень згідно з Договорами про надання послуг з обслуговування приміщень №09-2008 від 01.01.2008р. та №05-2009 від 31.12.2005р.

Таким чином, враховуючі вищенаведені обставини справи в їх сукупності, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договорами про надання послуг з обслуговування приміщень №09-2008 від 01.01.2008р. та №05-2009 від 31.12.2005р. в розмірі 140 577,00 грн (з них: 128 231,33 грн –основний борг з урахуванням інфляційних втрат, 12 345,67 грн –пеня). В іншій частині вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 32,82 грн., на відповідача –1405,77 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 5,38 грн., на відповідача –230,62 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Елітжитло” (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, п/р №260070050059 в АППБ “Раффайзен Банк Аваль” у м. Києві, МФО 322904, код ЄДРПОУ 32525182), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства “Експлуатуюча компанія”(01023, м. Київ, пл. Спортивна, 3, п/р № 26009450257000 у ЦВ ЗАТ “Донгорбанк” у м. Києві, МФО 334970, код ЄДРПОУ 33603732), заборгованість з урахуванням індексу інфляції в сумі 128231 (сто двадцять вісім тисяч двісті тридцять одну) грн. 33 коп., пеню в сумі 12345 (дванадцять тисяч триста сорок п’ять) грн. 67 коп., 1405 (одну тисячу чотириста п’ять) грн. 77 коп. - державного мита; 230 грн. (двісті тридцять) грн. 62 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені в сумі 3281 грн. 85 коп. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 21.09.2010р.