Ухвала суду № 119317088, 27.05.2024, Вишгородський районний суд Київської області

"27" травня 2024 р. Справа № 363/2500/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Свєтушкіна Д.А. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Автомагістраль» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку,-

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області від представника позивача ОСОБА_2 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Автомагістраль» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя вважає за необхідним залишити позовну заяву без руху з наступних підстав.

Як вбачається з позову та доданих до нього матеріалів, позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, а саме:

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

В позовній заяві позивачем заявлено вимоги про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за період затримки із працівником у зв`язку із порушенням строків її виплати.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Пунктами 57, 58 Постанови Великої палати Верховного Суду України № 910/4518/16 від 30.01.2019 року установлено, що за змістом приписів статей 94,116,117 Кодексу законів про працю України та статей 1,2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Оскільки, позивач крім стягнення заробітної плати ставить вимогу про стягнення середнього заробітку за період затримки із працівником у зв`язку із порушенням строків її виплати, то в даному випадку норми щодо звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не підлягають застосуванню, тому за вимогу про стягнення заробітку за період затримки із працівником у зв`язку із порушенням строків її виплати необхідно сплачувати судовий збір.

З матеріалів позовної заяви убачається, що позов містить вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за період затримки із працівником у зв`язку із порушенням строків її виплати в розмірі 359432,70 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», який набрав чинності з 1 січня 2024 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривень.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру (стягнення середнього заробітку) в сумі 3 594,32 грн. та надати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені в ухвалі суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст. 83,95,175,177,185, 260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Автомагістраль» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.А. Свєтушкіна