Ухвала суду № 119316540, 23.05.2024, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/672/24

Провадження № 1-кс/282/200/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 рокуселище Любар

Слідчий суддя Любарського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любар, клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12024060430000117 від 21.05.2024 року,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Відділення поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , звернулася до суду із клопотанням у якому зазначає, що у провадженні СВ Відділення поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12024060430000117 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.05.2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.

Своє клопотання слідчий мотивував тим, що 21 травня 2024 року, близько 02 год. 27 хв., тобто під час дії на території України воєнного стану, ОСОБА_4 з метою викрадення чужого майна та грошових коштів, прибув до приміщення філії Житомирського ОУ АТ «Ощадбанк», що по вул.Центральна,40 в смт.Миропіль Житомирського району Житомирської області.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, розуміючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, він в цей же час та місці, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які могли завадити вчиненню злочину, за допомогою фізичної сили рук, віджав металопластиковий ролет та двоє металопластикових вхідних дверей приміщення відділення філії Житомирського ОУ АТ «Ощадбанк», в якому зберігалися грошові кошти та інше майно, однак не довів свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки спрацювала охорона сигналізація і ОСОБА_4 , змушений був покинути приміщення філії Житомирського ОУ АТ «Ощадбанк».

21.05.2024 о 06 год. 00 хв. в порядку ст.208 КПК України, працівниками Відділення поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Цього ж дня, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України та вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного.

В клопотанні слідчим вказано, що аналіз зібраних на даному етапі досудового розслідування доказів свідчить, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, який згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.

Підставою до внесення клопотання стало те, що в діях ОСОБА_4 присутні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування і суду з метою уникнення покарання за вчинення кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання будь-яким спробам переховуватися від органів досудового розслідування і суду чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та забезпечення можливості виконання судових рішень, слідчий звернувся до суду з даним клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як жоден з більш м`яких запобіжних заходів, передбачених главою 18 КПК України, не буде достатнім для запобігання ризикам зазначеним вище.

У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити з підстав викладених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання та застосування до нього такого запобіжного заходу і просив застосувати до нього інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання у виді тримання під вартою заперечив та просив розглянути можливість щодо обрання відносно підозрюваного альтернативних запобіжних заходів у виді застави або домашнього арешту в нічний час.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу або його зміну, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, відповідно до ст.178 КПК України.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання, суд приймає до уваги, що згідно ч.1 ст.183 КПК України, взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд приймає до уваги положення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків утримання під вартою» №4 від 25.04.2003, згідно якого взяття під варту є найбільш суровим запобіжним заходом, у зв`язку з чим він обирається лише за наявних підстав вважати, що інші (менш сурові) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано фактом вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, оскільки справжні інтереси суспільства, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Частиною 2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Органом досудового розслідування 21.05.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.

Відповідно до п.«с» ч.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Окрім цього, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86; 26 червня 1991).

При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу підозрюваному лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу в органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру, оскільки доведення факту вчинення інкримінованого особі правопорушення є завданням попереднього розслідування, якому має сприяти й обраний запобіжний захід (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року, заява № 9627/81), що й визнав у ході судового розгляду сам підозрюваний.

Приймаючи рішення, слідчий суддя виходить з того, що ОСОБА_4 не має постійного місця проживання на території вчинення кримінального правопорушення, не працює, він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, раніше притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання у місцях позбавлення волі, даний злочин вчинив маючи не зняту та не погашену судимість, а тому вважає, що існує реальний ризик того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування і суду з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення, вчиняти нові кримінальні правопорушення, тому наявні підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних прав та обов`язків, та запобігти ризикам, зазначеним в клопотанні.

Будь-яких перешкод за віком чи станом здоров`я для тримання ОСОБА_4 під вартою немає.

Таким чином, суд переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, корисливий мотив кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, у якому ОСОБА_4 підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі визначеному законом, а саме: шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 грн., відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування - СВ Відділення поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області та до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

На підставі наведенного та керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання, тобто з 06 год. 00 хв. 21 травня 2024 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626, ІНФОРМАЦІЯ_2 , код банку отримувача (МФО) 820172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням ним застави, покласти на підозрюваного такі обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом 5 днів з моменту вручення їй копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено о 14 год. 00 хв. 28 травня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1