Ухвала суду № 119315591, 28.05.2024, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/7974/22

провадження 2/201/2671/2024

У Х В А Л А

28 травня 2024 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання рішення незаконним, відновлення порушеного права, скасування пункту рішення, відповіді від 23.08.2022 року та стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21 жовтня 2022 року звернувся до суду з позовом до відповідача до Дніпровської міської ради про визнання рішення незаконним, відновлення порушеного права, скасування пункту рішення, відповіді від 23.08.2022 року та стягнення моральної шкоди.

13 травня 2024 року ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення вказаних недоліків.

27 травня 2024 року позивачем подано заяву про відвід судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюка О.А. в обґрунтування якого він посилається на те, що він порушив присягу судді, що є сумніви в адекватності подальших вчинків та він не може брати участі в розгляді цієї справи.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно частини 1 статті 33 ЦПК України визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Розподіл судових справ та матеріалів за вказаними вище критеріями регулюється Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішеннями Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (з наступними) та зборами суддів відповідного суду.

Дії судді при прийнятті даної конкретної справи до провадження та призначенні її до розгляду справи відповідають вимогам цивільно-процесуального закону, об`єктивних даних про сумніви в об`єктивності та неупередженості судді не надано, нічим не підтверджені сумніви та припущення не можуть бути покладені в основу задоволення відводу, законних підстав (передбачених ст. 33, 36, 37 ЦПК України) для задоволення відводу немає. Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Одночасно, не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначивЄвропейський судз правлюдини усвоєму рішеннівід 07липня 1989року усправі «ЮніонАліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).

У рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» викладено висновок Європейського суду з прав людини про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом із тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів,однак такіповноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження.

Таким чином, клопотання не ґрунтується на вимогах закону, передбачених законом підстав для задоволення відводу судді немає.

Також враховуючи, що заявник у своєму зверненні дає негативну, образливу та принизливу оцінку судовим рішенням, які були ухвалені та постановлено суддею Антонюком О.А. та висловлює необґрунтовані звинувачення, погрози та інше на адресу судді, тобто останнє свідчить про упередженість самого заявника, а тому враховуючи викладене вважаю за необхідне і за доцільне з метою усунення будь-яких сумнівів у об`єктивності і неупередженості в очах суспільства та з інших підстав, заявити самовідвід щоб виключити будь-які сумніви щодо безсторонності судді при розгляді справи.

Частиною 1 статті 25 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 37, 41, 258, 260, 261, 353 ЦПК України

УХВАЛИВ:

По справі за позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання рішення незаконним, відновлення порушеного права, скасування пункту рішення, відповіді від 23.08.2022 року та стягнення моральної шкоди заявити самовідвід.

Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання рішення незаконним, відновлення порушеного права, скасування пункту рішення, відповіді від 23.08.2022 року та стягнення моральної шкоди, передати до канцелярії суду для виконання вимог ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набрала законною сили 28 травня 2024 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Антонюк