Рішення № 11931471, 02.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/22302.09.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Атол»

про стягнення заборгованості

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники:

від позивача: Кебал І.В. (довіреність №141 від 08.02.2010р.)

від відповідача: не з’явилися

В судовому засіданні 2 вересня 2010 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.                    

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»(надалі позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Атол»(надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 15165,29 грн., 3% річних в сумі 375,19 грн., інфляційних витрат у сумі 1258,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не виконувалися зобов’язання за договором фінансового лізингу від 15.11.2007 року №01-182/07-обл щодо оплати відповідних сум.

Відповідач участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

01.09.2010р. від представника відповідача до суду надійшло клопотання про можливість розгляду справи без участі представника відповідача. Крім того, у вказаному клопотанні зазначено, що відповідач не заперечує проти задоволення вимог позивача.

Розгляд справи відкладався через невиконання вимог ухвали суду в частині надання витребуваних доказів та нез’явлення в судове засідання представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2007 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»(надалі - лізингодавець) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Атол»(надалі - лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № 01-182/07-обл (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язався набути у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння майно (надалі –Предмет лізингу), найменування, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведені у Специфікації і умовах передачі предмету лізингу (Додаток № 2 до Договору) (надалі –Специфікація), а відповідач зобов'язався прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах Договору.

Згідно п. 1.2 Договору строк користування відповідачем Предметом лізингу складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) (надалі –Графік) та починається з дати підписання сторонами Акту приймання –передачі Предмета Лізингу (надалі –Акт), але в будь –якому випадку не може бути менше одного року. Зокрема, у Графіку визначено строк користування відповідачем Предметом лізингу протягом 20 місяців.

Відповідно до ст. 1 Загальних умов фінансового лізингу (Додаток № 4 до Договору) (надалі –Загальні умови) приймання лізингоодержувачем (відповідачем) Предмета лізингу в лізинг здійснюється шляхом складання Акту, що підтверджує якість, комплектність, справність, належний стан Предмета лізингу і відповідність Предмета лізингу техніко –економічним показникам, встановленим лізингоодержувачем умовам і специфікаціям та умовам Договору. Акт підписується уповноваженими представниками сторін скріплюється печатками сторін.

На виконання приписів вищезазначеної статті Загальних умов сторони 28.11.2007 року підписали та скріпили печатками Акт приймання –передачі від 28.11.2007 р., відповідно до якого позивач передав відповідачу у фінансовий лізинг Предмет лізингу, вказаний у Специфікації.

Згідно п. 3.1 Договору відповідач виплачує позивачу лізингові платежі відповідно до Графіку та умов ст. 3 Загальних умов. Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості Предмета лізингу, а також чергових лізингових платежів кожен з яких включає:

-          суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості Предмета лізингу;

-          винагороду (комісію) лізингодавцю (позивачу) за отриманий у лізинг Предмет лізингу (надалі –Винагорода).

Статтею 3 Загальних умов встановлені строки та порядок розрахунків і сплати лізингових платежів за Договором, а саме:

Всі платежі за Договором лізингоодержувач (відповідач) зобов’язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до Графіку та Загальних умов шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця (позивача) (п. 3.1.).

Авансовий лізинговий платіж лізингоодержувач зобов'язаний сплатити протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку від лізингодавця. Лізингоодержувач має право здійснювати авансовий лізинговий тільки на підставі отриманого від лізингодавця рахунку (п. 3.2).

Датою здійснення будь-якого платежу за Договором вважається дата фактичного надходження грошових коштів на банківський рахунок лізингодавця (п. 3.3).

Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов’язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або ін.). (п. 3.4).

Якщо передача Предмета лізингу відбулася до п'ятнадцятого числа, то чергові лізингові платежі сплачуються кожного п'ятого числа місяця, інакше, чергові лізингові платежі сплачуються кожного двадцятого числа (п. 3.5).

Лізингоодержувач, не пізніше дати місяця, наступного за місяцем, в якому було передано Предмет лізингу, визначеної згідно пункту 3.5 Загальних умов, зобов’язаний сплатити Винагороду, яка визначається виходячи із вартості Предмета лізингу, кількості днів за період з дня підписання Акту до цієї дати, та подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в цей період (п. 3.6).

Всі інші чергові лізингові платежі, відповідно до Графіку, та Загальних умов, лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати відповідно до умов пунктів 3.4, 3.5 Загальних умов, починаючи з другого по порядку місяця, після місяця, в якому був підписаний Акт. Зазначені в Графіку порядкові номери місяців лізингу відповідають календарним місяцям, які в прямому порядку слідують за місяцем, в якому було підписано Акт (п. 3.7).

У разі прострочення лізингоодержувачем термінів сплати лізингових платежів, зазначених в Графіку та в Загальних умовах, розмір Винагороди збільшується на суму, яка визначається виходячи із суми, яка прострочена, кількості днів прострочки, та відсоткової ставки - 20% річних. Суму такого збільшення Винагороди лізингоодержувач зобов'язаний сплатити у складі наступного за простроченим чергового лізингового платежу (п. 3.8).

На дату сплати, визначену пунктом 3.5 Загальних умов, лізинговий платіж (крім авансового лізингового платежу та останнього чергового лізингового платежу), який підлягає сплаті згідно Графіку та Загальних умов, коригується на суму Винагороди, яка визначається за формулою:

V 1 = Sо * k - Sо, де

Sо - сума чергового лізингового платежу за Договором на дату сплати;

k - коеффіцієнт, який визначається як відношення, курсу гривні до долару США, встановленого НБУ за 5 (п'ять) календарних днів до дати сплати чергового лізингового платежу, згідно п. 3.5 Загальних умов, та збільшеного на 0,99 % (нуль цілих дев'яносто дев'ять сотих) відсотка, до курсу гривні до долару США, за яким АКІБ „УкрСиббанк" (надалі - Банк), по дорученню лізингодавця фактично здійснив продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), що підтверджується відповідною довідкою Банку, або завіреною копією банківської виписки, отриманих лізингодавцем для придбання Предмета лізингу та його подальшої передачі лізингоодержувачу у фінансовий лізинг. Якщо значення коефіцієнта k менше одиниці, то сума V 1 не розраховується;

* - знак множення;

Якщо курс гривні до долара США, за яким Банк по дорученню лізингодавця фактично здійснив купівлю доларів США на міжбанківському валютному ринку, що підтверджується відповідною довідкою Банку, або завіреною копією банківської виписки, перевищує більш ніж на 1 (один) відсоток курс гривні до долара США, встановлений НБУ, який використовується для розрахунку коефіцієнта k, вказаного в цьому пункті, то лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення про коригування лізингового платежу на суму Винагороди, яке виникло внаслідок такого перевищення. Суму такого коригування лізингового платежу лізингоодержувач зобов'язаний сплатити протягом трьох робочих днів з моменту отримання такого повідомлення (3.9).

Отже, зі змісту п. 3.9 Загальних умов вбачається, що лізинговий платіж (крім авансового лізингового платежу та останнього чергового лізингового платежу) на дату сплати підлягає коригуванню через зміни курсу гривні, а саме у разі, якщо курс гривні до долара США, за яким Банк по дорученню лізингодавця фактично здійснив купівлю доларів США на міжбанківському валютному ринку, перевищує більш ніж на 1 (один) відсоток курс гривні до долара США, встановлений НБУ, який використовується для розрахунку коефіцієнта k. Крім того, зазначеним пунктом Загальних умов встановлений обов’язок відповідача сплатити суму такого коригування лізингового платежу.

Як було встановлено судом, відповідач повинен був здійснювати лізингові платежі згідно п. 3.1 Договору, Графіку та умов ст. 3 (пп. 3.5 –3.7, 3.9) Загальних умов, а саме: оскільки передача Предмету лізингу відповідачу відбулася 28.11.2007 р. (відповідно до Акту), тобто після п’ятнадцятого числа місяця, то датами сплати чергових лізингових платежів є кожне двадцяте число місяця.

По матеріалам справи встановлено, що за період з 20.07.2009р. по 17.05.2010р. відповідач на виконання п. 3.1 Договору, Графіку та умов ст. 3 (пп. 3.5 –3.7, 3.9) Загальних умов повинен був сплатити позивачу 15165,29 грн.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 174 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) також передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та в результаті дій суб’єктів, з якими закон пов’язує настання правових наслідків.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) договір вважається укладеним, коли між сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів цього виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї сторони повинно бути досягнуто згоди.

Зібрані у справі докази свідчать, що між сторонами по справі укладено договір фінансового лізингу, а, отже, саме він та відповідні положення статей параграфа 6 глави 58 (лізинг), глави 58 (найм (оренда)), глави 52 (купівля –продаж), параграфа 3 глави 54 (поставка) ЦК України, параграфа 5 глави 30 ГК України з урахуванням особливостей, що встановлюються Законом України від 16.12.1997 р. № 723/97-ВР «Про фінансовий лізинг»(надалі –Закон України «Про фінансовий лізинг»), визначають права та обов’язки сторін, зокрема зі здійснення передбаченого Договором фінансового лізингу № 01-182/07-обл від 15.11.2007 р. При цьому, підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін Договору фінансового лізингу № 01-182/07-обл від 15.11.2007 р. свідчить про досягнення згоди сторін з усіх істотних умов цього договору, включаючи і строки та порядок розрахунків і сплати лізингових платежів за договором.

Відповідно до ч.1 статті 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ч.1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частина 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Пунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З огляду на докази по справі, а саме: Акт приймання-передачі від 28.11.2007 р. про передачу позивачем у володіння та користування відповідача Предмет лізингу згідно Специфікації вартістю 1483057,10 грн. (з ПДВ), суд прийшов до висновку, що позивач виконав свої зобов'язання за Договором в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості Предмет лізингу від відповідача не надходило.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до поданого відповідачем клопотання від 01.09.2010р., останній проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 15165,29 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 375,19 грн. та 1258,72 грн. індексу інфляції за відповідний період.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, а також, здійснивши перевірку наданого позивачем Розрахунку суми простроченої заборгованості, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 375,19 грн. та суми індексу інфляції у розмірі 1258,72 грн. за період з 20.07.2009р. по 17.05.2010 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати позивача у сумі 403,99 грн. (167,99 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Атол»(ідентифікаційний код 33996670, адреса: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко 2-л, офіс 6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»(ідентифікаційний код 30575865, адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська 12) 16799,20 (шістнадцять тисяч сімсот дев’яносто дев’ять гривень 20 копійок) грн. та судові витрати в розмірі 403,99 (чотириста три гривні 99 копійок). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 21.09.2010р.