Рішення № 11931343, 15.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/34415.09.10

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

До Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Корба Михайло Петрович

Про стягнення 6655,78 грн.

                                                                                                    Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Лозенко Ю.Г. –предст. (дов. у справі);

Від відповідача: Некряч А.В. предст. (дов. у справі), однак в судове засідання 15.09.2010 не з’явився;

Від третьої особи: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього в порядку регресу 6655,78 грн. страхового відшкодування та судових витрат.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.06.2010 порушено провадження у справі №47/344, розгляд якої призначено на 15.07.2010.

Ухвалою від 15.07.2010, у зв»язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 01.09.2010.

Представник позивача в судовому засіданні 01.09.2010 заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем не було виплачено позивачу в порядку регресу 6655,78 грн.

Представник відповідача, в судовому засіданні 01.09.2010 надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів того, що г. Корба М.П. керував транспортним засобом марки DAEWOO NEKSIYA, державний номерний знак ВО9348АІ, що належить Рак Г.В. на законних підставах.

Ухвалою від 01.09.2010, судом залучено до участі у розгляді справи Корбу М.П. в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відкладено розгляд справи на 15.09.2010.

Представник позивача в судовому засіданні 15.09.2010 заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач своїх представників в судове засідання 15.09.2010 –не направив, про проведення судового засідання 15.09.2010 був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав.

Третя особа в судове засідання 15.09.2010 не з’явилась, через канцелярію господарського суду м. Києва подала клопотання про відкладення розгляду справи, через неможливість явки в судове засідання в зв’язку з сімейними обставинами. Суд враховуючи, що в справі є всі необхідні для вирішення спору по суті докази та те, що строк розгляду справи згідно з вимогами Господарського процесуального кодексу України завершується, вирішив дане клопотання третьої особи відхилити.

У судовому засіданні 15.09.2010 представнику позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.09.2007 між позивачем –ЗАТ «Страхова компанія «Провідна», правонаступником якого є ПАТ «Страхова компанія «Провідна», як страховиком, та громадянином Гуменюком Т.М., як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування ризиків пов’язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №06/0010449/2002/07, згідно умов якого об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом марки MITSUBISHI LANSER, 2007 року випуску, реєстраційний номер ВО2073АІ, зокрема страховим ризиком визначено і ДТП (п.п. 11, 29.2).

Згідно довідки УДАІ МВС України в Тернопільській області від 23.09.2008 №4822, 14.09.2008 по вул. Шевченка в м. Тернополі сталася ДТП за участю транспортного засобу MITSUBISHI LANSER, 2007 року випуску, реєстраційний номер ВО2073АІ, що належить гр. Гуменюку Т.М. під його керуванням та транспортного засобу DAEWOO NEKSIYA, державний номерний знак ВО9348АІ, що належить Рак Г.В., під керуванням гр. Корби М.П.

Відповідно до Постанови Тернопільського міськрайонного суду від 18.09.2008, гр. Корбу М.П. визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування №0459 від 18.09.2008 складеного оцінювачем Плетюхіним А.Г., матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля марки MITSUBISHI LANSER, 2007 року випуску, реєстраційний номер ВО2073АІ в результаті його пошкодження при ДТП складає 6655,78 грн.

Відповідно до страхового акту №2001/06/0316/7233 від 07.10.2008, затвердженого начальником ЄРВЦ департаменту врегулювання збитків Плетюхіним А.Г., та розрахунку розміру страхового відшкодування, пошкодження транспортного засобу MITSUBISHI LANSER, 2007 року випуску, реєстраційний номер ВО2073АІ внаслідок ДТП, яке сталося 14.09.2008 по вул. Шевченка в м. Тернополі за участю застрахованого автомобіля, що належить гр. Гуменюку Т.М. під його керуванням та транспортного засобу DAEWOO NEKSIYA, державний номерний знак ВО9348АІ, що належить Рак Г.В., під керуванням гр. Корби М.П., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 6655,78 грн., які виплачені страхувальнику гр. Гуменюку Т.М. згідно платіжного доручення № 26794 від 07.10.2008.

Згідно полісу загальнообов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ № 3934816 від 02.02.2008, між відповідачем, як страховиком, та гр. Бергман В.В., як страхувальником, було укладено договір загальнообов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 02.02.2008 по 01.02.2009, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 25500,00 грн., забезпечений транспортний засіб –автомобіль DAEWOO NEKSIYA, державний номерний знак ВО9348АІ, що належить Рак Г.В, розмір франшизи 510,00 грн.

13.02.2009 позивачем на адресу відповідача було направлено регресну вимогу № 03-08/1026, направлення якої підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень від 13.02.2009, зі штампом поштової установи, про виплату в порядку регресу страхового відшкодування в сумі 6655,78 грн.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В статті 1187 Цивільного кодексу України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.

Згідно із п.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом16 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування” страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з п.37.5 ст.37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що оскільки автомобіль DAEWOO NEKSIYA, державний номерний знак ВО9348АІ, є джерелом підвищеної небезпеки, яким під час ДТП керував водій Корба М.П. і зазначений автомобіль належить гр. Рак Г.В. цивільно-правова відповідальність якої застрахована в обсязі 25500,00 грн. у відповідача згідно полісу загальнообов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ № 3934816 від 02.02.2008, то позивач, на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 6145,78 грн.

Суд вбачає по-перше: наявність вини особи, у спричиненні позивачу збитків саме в розмірі 6655,78 грн., по-друге, позивачем доведено належними та допустимими доказами, що саме внаслідок дій особи, яка керувала транспортним засобом марки NEKSIYA, державний номерний знак ВО9348АІ, завдано збитків в якості втрат, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрат, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а по-третє: наявний причинно-наслідковий зв’язок між діями особи, відносно вини у вчинені ДТП та негативним наслідком зазначених дій для позивача - понесення реальних збитків, право на відшкодування яких позивач має в порядку регресу на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 228 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 6655,78 грн суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу - є обґрунтованою та законною, доведеною позивачем належними та допустимими доказами, однак такою, що підлягає задоволенню частково в сумі 6145,78 грн. (6655,78 грн. розмір спричинених збитків –510,00 грн. франшиза), оскільки відповідно до ст. 12, п. 37.5 ст.37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, яка компенсується страхувальником, а не страховиком.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо ненадання позивачем доказів того, що г. Корба М.П. керував транспортним засобом марки DAEWOO NEKSIYA, державний номерний знак ВО9348АІ, що належить Рак Г.В. на законних підставах, не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем в силу вимог ст. 33 ГПК України не доведено протилежне, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів про притягнення г. Корби М.П. до адміністративної відповідальності в зв’язку з керуванням транспортним засобом марки DAEWOO NEKSIYA, державний номерний знак ВО9348АІ, що належить Рак Г.В. без належних на те правових підстав.

Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення з відповідача в порядку регресу 6145,78 грн. страхового відшкодування. Позовні вимоги в іншій частині задоволенню не підлягають.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»(код ЄДРПОУ 24175269, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(код ЄДРПОУ 23510137, місцезнаходження: 03049 м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 25) суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 6 145 (шість тисяч сто сорок п’ять) грн. 78 коп., а також 94 (дев’яносто чотири) грн. 18 коп. витрат по сплаті державного мита та 217 (двісті сімнадцять) грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В інший частині прозову –відмовити.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                     С.Р.Станік

дата складання повного тексту рішення: 20.09.2010