Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 577/1982/24
Провадження № 2/577/686/24
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 травня 2024 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді Рідзевської І.О.,
з участю секретаря Олійник В.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Міолан» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Діджи фінанс» звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить суд стягнути з ОСОБА_1 39483,84 грн. заборгованості за кредитним договором, сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу. Вимоги мотивує тим, що 21.04.2024 року відповідач в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» подав заявку на отримання кредиту № 3492759. Таким чином, відповідач уклав договір про споживчий кредит № 3492759 з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 10000 грн. Проте, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання. 13.09.2021 року згідно умов договору відступлення прав вимоги № 07Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором № 3492759 від 21.04.2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс», набуло права вимоги до відповідача. Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») становить 39483,84 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 9127,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 29656,84 грн., заборгованість за комісією 700,00 грн.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з`явилася, у позовній заяві зазначила, що прохає розглядати справу без її участі, проти заочного рішення не заперечує (а.с. 31).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином (а.с. 37). Відзив на позовну заяву відповідач до суду не подала. З огляду на положення ч. 7, 8 ст.128, ч. 4 ст. 130 ЦПК України, вважається, що про день, час та місце розгляду справи особа повідомлена належним чином. За таких обставин неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи і винесенню судового рішення.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ Мілоан в судове засідання не з`явилося, про місце, дату та час розгляду справи належним чином повідомлені (а.с. 30).
Оскільки дотримані всі, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України вимоги, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що на підставі Анкети-заяви на кредит № 3492759 року від 21.04.2021 року, між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладеного договір про споживчий кредит 3492759. Дата повернення кредиту 21.05.2021 року (а.с. 11, 13-18).
Відповідно до умов якого відповідачу перераховані кошти на картковий рахунок в сумі 10000 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 22).
Також 21.04.2024 року відповідачем ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту та підписано і погоджено графік платежів за договором про споживчий кредит (а.с. 17-18).
13.09.2021 року згідно умов договору факторингу №07Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за Кредитним Договором № 349527599 від 21.04.2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс», набуло права вимоги до відповідача (а.с. 26).
Сума боргу перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» становить 39483,84 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 9127,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 29656,84 грн. (а.с. 12).
З матеріалів справи вбачається, що договори укладені в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору, належними сторонами.
За частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором установлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України). Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно з вимогами статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням частини 2 статті 516 ЦК України.
Відносно договору, який був укладений з ТОВ «Мілоан» суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Матеріалами справи у їх сукупності підтверджується перерахування позичальнику коштів в сумі 10000,00 грн. за кредитним договором, укладеним з ТОВ «Мілоан». Також матеріали справи не містять доказів того, що ці кошти були відповідачем повернуті. Відтак, кошти, надані відповідачу як тіло кредиту підлягають поверненню.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.
За умовами договору між відповідачем та ТОВ «Мілоан» сторони погодили сплату процентів 0, 88% на добу та строк, на який надається кредит 30 днів зі строком повернення до 21.05.2021. Відтак, у межах строку кредитування відповідач мав повернути позивачеві кредит і сплачувати проценти. Починаючи з 21.04.2021 відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором.
Тобто, право кредитора нараховувати відсотки за користування кредитними коштами припинилося зі спливом строку дії договору, тому, починаючи із 21.05.2021 товариство не мало права нараховувати проценти за користування кредитними коштами. Відповідно, таке право відсутнє і у позивача.
Таким чином, правомірно були нараховані та підлягали сплаті відповідачем відсотки, нараховані за період з 21.04.2021 по 21.05.2021 (30 днів) в сумі 2640,00 грн.
Враховуючи викладене, правомірно нарахована сума заборгованості за вказаним кредитним договором становила 12467 грн. (9127 грн. тіло кредиту, 700,00 грн. комісія за надання кредиту, 2640,00 грн. - проценти).
Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума відсотків за користування кредитними коштами за договором позики № 3492759 від 21.04.2021 за період з 21.04.2021 року (дата укладання договору) до 21.05.2021 року (дата повернення відповідно договору) в розмірі 2640 грн.,комісію за надання кредиту в сумі 700,00 грн. та заборгованість за тілом кредиту в сумі 10000 гривень, що підтверджується графіком розрахунків, який є додатком до кредитного договору.
Згідно із ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Ч.2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3) ч.2 ст .141 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду:
- копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № 42649746 від 11.12.2023 року, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Маньковською А.В.;
- копію додаткової угоди № 003025011678 до договору про надання правової допомоги від 11.12.2023 року;
- копію детального опису робіт (наданих послуг) від 20.02.2024 року;
- копію акту про підтвердження факту надання правової допомоги адвокатом від 20.02.2024 року;
- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, яка не є складною, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), ціну позову, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають частковому задоволенню, в розмірі 3000 грн.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн. який підлягає до стягнення з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При розподілі судових витрат, суд враховує , що позов заявлено з ціною 39483,84 грн., а задоволено на суму 12467 грн.. Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 764,87 грн. (2422,40х12467/39483,84).
На підставі викладеного, керуючись ст. 11,15-16, 509, 526, 633, 634, 638-639, 1048-1049, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 12-13, 76-81, 141, 142, 258-259, 268, 273 -274, 280, 284, 289, 354-356 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - задовольнити.
Стягнути з Луговського на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 3492759 від 21.04.2021 року у розмірі 12467 (дванадцять тисяч чотириста шістдесят сім) грн. витрати по сплаті судового збору в розмірі 764 ( сімсот шістдесят чотири) грн. 87 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», юридична адреса м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8 , код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», юридична адреса м. Київ, вул. Баговутівська, 17-21, ЄДРПОУ 40484607.
Суддя Рідзевська І. О.
Судове рішення № 119312423, Конотопський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 22.05.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 577/1982/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: