Вирок № 119311538, 16.05.2024, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа номер 237/1006/24

Провадження номер 1-кп/237/941/24

ВИРОК

Іменем України

16.05.2024 м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні Мар`їнського районного суду Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красногорівка Мар`їнського району Донецької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2024 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 перебував за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вживали спиртні напої.

В цей же день приблизно о 17 годині 30 хвилин, у кімнаті зали за вказаною адресою, між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , які перебували у стані алкогольного сп`яніння, стався конфлікт, через те, що ОСОБА_7 намагався увійти до кімнати, а ОСОБА_4 його не пускав. Під час конфлікту ОСОБА_4 діючи на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_5 , маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень, але не маючи на меті умисно заподіяти смерть останньому, не передбачаючи її настання, хоча повинен був і міг її передбачити, наніс один удар кулаком правої руки в праву частину обличчя ОСОБА_5 , внаслідок чого останній, втративши рівновагу, впав з висоти власного зросту на дерев`яну підлогу в кімнаті та при падінні вдарився потиличною частиною голови о дерев`яну шафу, внаслідок чого отримав тілесне ушкодження у вигляді забитої рани в ділянці правої брові (стан після первинної хірургічної обробки 18.01.2024), крововиливи на слизовій верхньої та нижньої губи праворуч, крововиливи у м`які покрови голови зі сторони внутрішньої поверхні у проекції тім?яно-скронево-потиличної ділянки ліворуч та у лобно-скронево-тім?яній ділянці праворуч, лівобічний субдуральний крововилив об?ємом до 140 см?, стискуючий ліву півкулю головного мозку, крововиливи під м?які мозкові оболонки у проекції тім?яних та потиличних часток по випуклим та базальним поверхнями, крововиливи у речовину полюсу лівої потиличної частки з порушенням нормальної будови головного мозку, крововиливи у речовину кори полюсів лобних часток, які відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкодженьза критерієм небезпеки для життя та від яких 24 січня 2024 року о 18:45 годині настала смерть ОСОБА_5 у лікувальній установі КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, зазначив, що кримінальне правопорушення ним було вчинено саме за тих обставин, які викладені у обвинувальному акті. Суду пояснив, що 17 січня 2024 року, у другій половині доби він перебував за місцем свого мешкання в АДРЕСА_1 . До нього прийшли його знайомі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були вже в нетверезому стані, і запропонували вжити алкоголь, який принесли із собою. Він запросив їх до себе в будинок і там в зальній кімнаті, під час вживання спиртного, ОСОБА_6 заявив, що він проходив службу в незаконному збройному формуванні. Він, ОСОБА_4 , сприйняв це серйозно і звернувся до військових, які перебували в сусідньому будинку. Військові прибули і він разом з ними вчиняли заходи до затримання ОСОБА_6 . На це ОСОБА_5 відреагував обуренням і намагався не дати цього зробити, вступався за Матяша, хотів вийти із кімнати на допомогу ОСОБА_8 , якого військові вивели із будинку до автомобіля. В цей час, коли ОСОБА_5 хотів вийти з кімнати, то він його вдарив кулаком в голову, а оскільки ОСОБА_9 був в тяжкому стані алкогольного сп`яніння, то він не втримався на ногах і впав, вдарившись головою об шафу. Після цього він вийшов з будинку, де ОСОБА_8 військові посадили в автомобіль, а коли повернувся, то ОСОБА_9 так і лежав на тому ж місці. Він чув звуки хрипів, але сприйняв це як храп і подумав, що ОСОБА_9 спить, оскільки був в стані сильного алкогольного сп`яніння і тому сам також ліг спати. Вночі він проснувся і знову почув, що ОСОБА_9 хрипить, тоді він підійшов до нього і побачив в нього на обличчі кров. Тоді він одразу зателефонував до поліції, де йому сказали, що поліцейські прибудуть лише вранці. Також не могла приїхати і швидка, оскільки це район бойових дій. Зранку прибула поліція і забрала і його самого і ОСОБА_9 . ОСОБА_9 був живий, але потім через кілька днів він дізнався, що ОСОБА_9 помер.

Потерпіла ОСОБА_10 надала суду заяву в якій просить судовий розгляд за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України проводити без її участі. Просила призначити покарання останньому на розсуд суду. Претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого не висувала.

Під час розгляду справи судом були частково досліджені матеріали кримінального провадження, але у зв`язку із тим, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою провину і всі обставини, які йому інкриміновані, то суд дійшов висновку про недоцільність допиту свідків, обмежившись лише допитом обвинуваченого та дослідженими матеріалами.

Так, судом під час розгляду справи були досліджені наступні письмові докази:

-протокол огляду місця події від 18.01.2024 року;

-протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 від 18.01.2024 року;

- протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 від 18.01.2024 року;

-Протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 від 19.01.2024 року;

-висновок експерта №4 від 19.01.2024 року;

-висновок експерта №446м від 05.02.2024 року;

-висновок експерта №1/446м від 21.02.2024 року;

-протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 від 28.02.2024 року;

-висновок експерта №4/446м від 28.02.2024 року;

-характеризуючи матеріали обвинуваченого.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, кваліфікація його дій є вірною, а саме: суд вважає, що ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення - вбивство, вчинене через необережність, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 119 КК України.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно п. 13 ч.1 ст. 67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає в порядку п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Згідно з ч. 2ст. 50 КК України,покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів, як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання.

Вирішуючи питання про строк та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки у вигляді смерті потерпілого, а також вчинення кримінального правопорушення саме з необережності і судом в судовому засіданні встановлено, що дії ОСОБА_13 дійсно не носили умисного характеру, та вважає можливим призначити ОСОБА_4 покарання за вчинене кримінальне правопорушення, в межах санкції ч. 1 статті 119 КК України, як таке, що буде достатнім та необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.

Разом з тим, суд бере до уваги те, що обвинувачений раніше не судимий, його позитивну характеристику, згідно якої скарг та зауважень на ОСОБА_4 до органів місцевого самоврядування не надходило, відсутність його на обліку у психіатра та нарколога, позицію потерпілої, яка претензій до обвинуваченого не заявила, також суд враховує щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину та приймає це як обставину, яка пом`якшує покарання, та вважає можливим застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши останнього від відбуття покарання з іспитовим строком із застосуванням вимог ст. 76 КК України.

Ці ж самі обставини врахував суд і визначаючи строк випробування.

Речові докази у справі суд вважає необхідним знищити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368, 370,374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, та призначити йому покарання за цією статтею у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком в 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, відповідно до ст. 76 КК України, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме розбиту (пошкоджену) чашку синього кольору з плямами РБК та два марлевих тампона із змивами РБК знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_14

Дата документу 16.05.2024