Ухвала суду № 119303735, 27.05.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

27 травня 2024 року Справа № 580/4506/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/4506/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (вул. Вернигори 4, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 34997607), головного державного виконавця Ястремської Олени Вікторівни, старшого державного виконавця Фесенко Юрія Миколайовича про визнання протиправними та скасвування індивідуальних актів, постановив ухвалу.

03.05.2024 вх.№22566/24 позивач у позовній заяві просить (позовна заява в новій редакції від 21.05.204 вх. 25456/24): визнати дії та бездіяльність державних виконавців Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) незаконними та протиправними, що полягають у діях та бездіяльності - шляхом визнання постанов головного державного виконавця Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчих проваджень № 66539537 та № 66538431 від 17.08.2021 та усіх похідних від них такими, що винесені в порушення вимог закону і є неправомірними та протиправними; зобов`язати Черкаський відділ державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) здійснити необхідні заходи щодо скасування усіх постанов державного виконавця від 17.08.2021 у ВП №66539537 та у №66538431, в тому числі постанови про арешт майна ОСОБА_1 та розшук транспортного засобу позивача: DACIA LOGAN CA 6298 AI (за наявності таких у ВП 66538431).

21.05.2024 вх. 25380/24 позивач надав до суду клопотання про витребування доказів та залучення третіх осіб.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у не прийнятті рішення чи у не здійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб.

Позивач до позовної заяви надав квитанцію про сплату судового збору у сумі 1211,20 грн за одну самостійну вимогу немайнового характеру щодо однієї з постанов, однак не вказав у якому із ВП та про що саме йдеться, проте під час формування позовних вимог у позовній заяві в новій редакції не врахував наслідки передбачені п.2, п.3, п.4 ч.1 ст.5 КАС України під час обрання способу захисту. Позивач не окреслив зміст і характер порушеного права кожним із обраних відповідвачів.

Під час тлумачення термінопоняття «вимога» має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача необхідно визначати окремо (висновки ВС у справі № 758/5118/21).

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

Згідно з п.3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, що поданий фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028 грн.

Позивачем надано квитанцію лише за одну вимогу немайнового характеру у сумі 1211.20, проте має позивач надати суду доказ сплати судового збору у сумі 1211.20 грн за кожну самостійну вимогу немайнового характеру, зокрема щодо кожного індивідуального акта та конкретизації усіх похідних від них у кожному ВП у контексті сформованих позовних вимог щодо дій та бездіяльності зі сплатою на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду.

У прохальній частині позовної заяви в новій редакції, просить строк на оскарження дій та бездіяльності Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) визнати таким, що пропущено ОСОБА_1 з поважних причин, проте доказів поважності причин пропуску звернення до суду не надає і доводів не зазначає, позаяк стверджує: скарга подається 30.04.2024 вчасно, строк подачі не сплинув, постанова про відкриття ВП (без номеру) отримана 22.04.2024. Позов подається за підсудністю вчасно з урахуванням того, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.05.2024 у справі №712/5442/24 у скарзі на дії та бездіяльність щодо ВП від 17.08.2021 №66539537, №66538431 відмовлено з підстав непідсудності.

Помилковість звернення не до того суду не є поважною причиною пропуску строку.

Верховний Суд у справі №420/7598/22 зазначив: учасник виконавчого провадження обґрунтовано покладається на отримання протягом розумного строку відповідних документів (відомостей) від виконавця, однак таке очікування не може бути надто тривалим. У випадку неотримання відповідних документів (відомостей) протягом тривалого часу та невжиття відповідних заходів учасником виконавчого провадження, спрямованих на таке отримання, застосуванню підлягає презумпція обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 04 лютого 2022 року у справі №925/308/13-г зазначив, що за змістом наведених норм, за порівняльного аналізу змісту термінів "дізнався" та "повинен був дізнатися", що містяться у положеннях статті 341 ГПК, він доходить висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо. Під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у частині першій статті 341 ГПК, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо). Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Поновлення пропущеного строку для подання скарги відбувається виходячи із поважності причин його пропуску. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути поданий у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною першою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби за правилами адміністративного судочинства регламентовані приписами статті 287 КАС України. За правилами частини другої статті 287 вказаного Кодексу позовну заяву може бути подано до суду, зокрема: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Усупереч вимог п.4 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві не обгрунтовано з покликанням на нормативно-правові акти протиправність кожного індивідуального акта у контексті критеріїв згідно з ч.2 ст.2 КАС УКраїни, а також не розмежована протиправність дій чи бездіяльності кожного із обраних відповідачів з урахуванням наслідків відповідно до п.3 чи п.4 ч.1 ст.5 КАС України.

Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2 ст.121 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити строк для усунення недоліків адміністративного позову.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: редакції позовної заяви з урахуванням відсутності повноважень суду у вирішенні конткрених вимог щодо скарги; надання відомостей з доказами на підтвердження податкової адреси платника податку і про отримання, стану оскарження вимог від 09.11.2018, від 07.02.2020 №Ф-1244-55У; обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено кожним із відповідачів; доказу сплати судового збору за кожну самостійну вимогу немайнового характеру у сумі 1211.20 грн до кожного із відповідачів, сформувавши вимоги чітко і зрозуміло щодо кожного (якого саме) індивідуального акта чи дії чи бездіяльності з обранням відповідних способів захисту з урахуванням наслідків передбачених п.2, 3, 4 ч.1 ст.5 КАС України; обгрунтованого клопотання щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску.

Платiжнi реквiзити для переказу судового збору в гривнях зазначені на офіційному сайті Черкаського окружного адміністративного суду (https://adm.ck.court.gov.ua/sud2370/gromadyanam/tax/).

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА