Рішення № 119303717, 27.05.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року справа № 560/2112/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

На підставі ухвали від 19.02.2024 Хмельницького окружного адміністративного суду для розгляду Черкаським окружним адміністративним судом за підсудністю надійшла 22.03.2024 справа №560/2112/24 за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області (29000, Хмельницька обл., м.Хмельницький, вул. Пилипчука, буд.17; код ЄДРПОУ ВП 44070171) (далі позивач) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі відповідачка) про стягнення з неї коштів для погашення податкового боргу в сумі 6095,40грн.

Обґрунтовуючи зазначено, що відповідачка має непогашений податковий борг до бюджету по земельному податку з фізичних осіб. Їй направлено податкову вимогу від 06.09.2023 №0009247-13030-2201. Станом на дату звернення до суду заборгованість не погашена.

За результатом автоматизованого розподілу вказана справа передана для розгляду судді Бабич А.М.

Ухвалою від 26.03.2024 суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі, надав відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для подачі відзиву та всіх письмових і електронних доказів.

22.04.2024 на адресу суду від відповідачки надійшло заперечення на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову. Обгрунтовуючи зазначила, що відповідно до п.281.1 ст.281 Податкового кодексу України від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років. Стверджує, що з 2017 року виховує та утримує (є матір`ю) трьох дітей віком до 18 років: син ОСОБА_2 , 2009 р.н., син ОСОБА_2 , 2012 р.н., дочка ОСОБА_3 , 2017 р.н. Тому вважає, що має право на звільнення від сплати земельного податку за кожним видом використання земельної ділянки у межах граничних норм. Податкову вимогу від 06.09.2023 про погашення податкового боргу в сумі 6095,40грн не отримувала. Тому можливості врегулювати питання заборгованості до моменту звернення позивача до суду не було.

Оскільки обґрунтовані клопотання від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Посвідченням серії НОМЕР_2 підтверджується, що відповідачка має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.

Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 підтверджується, що відповідачка є матір`ю ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 підтверджується, що відповідачка є матір`ю ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 підтверджується, що відповідачка є матір`ю ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з даними зворотнього боку облікової картки відповідачка має непогашену недоїмку на загальну суму 6095,40грн з земельного податку з фізичних осіб, що виник згідно з податковими повідомленнями-рішеннями (далі ППР):

від 07.10.2022 №1241885-2411-2255 в сумі 3047,70грн;

від 24.05.2023 №3960168-2411-2225 в сумі 3047,70грн.

Вказані ППР позивач направив рекомендованим листом на адресу відповідачки: АДРЕСА_2 . Однак вони повернулися з довідкою поштового відділення про невручення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Оскільки недоїмка не погашена позивач звернувся зі вказаним вище позовом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п.14.1 статті 14 ПК України визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з пунктом 41.1 ст.41 ПК України контролюючі органи - податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктом 54.3.3 ст.53 ПК України визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 57.3. ст.57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 ПК України).

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.

На підставі п.58.3 ст.58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Вказані вище ППР позивач направив рекомендованим листом на адресу відповідачки: АДРЕСА_2 , однак вони повернулися з довідкою поштового відділення про невручення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Враховуючи вказану вище норму законодавства, суд дійшов висновку, що зазначені ППР вважаються врученими відповідачці належним чином.

Факт їх несплати підтверджені даними інтегрованої картки позивача в матеріалах справи. Суд врахував відсутність доказів оскарження відповідачкою вказаних вище ППР. Отже, спірна сума коштів є податковим боргом відповідачки.

Водночас суд також урахував, що відповідно до п.30.1. ст.30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Згідно з п.30.2. ст.30 ПК України підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Відповідно до п. 30.9. вказаної вище норми податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до

нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов`язання після нарахування податку та збору.

в) встановлення зниженої ставки податку та збору.

г) звільнення від сплати податку та збору.

Відповідно до підп. 7.1.1.- 7.1.4 п.7.1 ст.7 ПК України під час встановлення податку обов`язково визначаються такі обов`язкові елементи: платники податку, об`єкт оподаткування, база оподаткування, ставка податку.

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб визначені у ст.281 ПК України. Так, згідно зпідп. 281.1.2 п.281.1 ст.281 ПК України від сплати податку звільняються фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років.

Згідно з підп.підп. 281.2.1-281.2.5 п.281.2 ст.281 ПК України звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Отже, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років звільняються від сплати земельного податку за кожним видом використання у межах граничних норм.

Суд урахував, що відповідачка є матір`ю та виховує трьох дітей віком до 18 років, а саме синів - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується вказаними вище копіями свідоцтво про народження.

Позивач не надав суду належних, достовірних та достатніх доказів використання відповідачкою земельних ділянок за кожним видом використання, що перевищують вказані вище межі граничних норм. Отже, безпідставно не урахував, що відповідачці законом надана податкова пільга шляхом звільнення від сплати земельного податку. Тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з неї коштів для погашення податкового боргу в сумі 6095,40грн. Позовні вимоги про стягнення податкового боргу з відповідачки в сумі 6095,40грн не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Зважаючи на результат вирішеного спору та статус позивача, як органу державної влади, та відсутність доказів понесення ним вказаного виду судових витрат, останні розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Хмельницькій області (29000, Хмельницька обл., м.Хмельницький, вул. Пилипчука, буд.17; код ЄДРПОУ ВП 44070171) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення з неї коштів для погашення податкового боргу в сумі 6095,40грн.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 27.05.2024.