Рішення № 119301719, 27.05.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/4285/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (далі - КДКА Полтавської області, відповідач) від 28.03.2024 про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з 28.03.2024, з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Позовні вимоги ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) обґрунтовував тим, що скаржник - ОСОБА_2 не довела вину позивача, а висновки КДКА Полтавської області про наявність вини адвоката є неповними та необґрунтованими у зв`язку із порушенням принципу змагальності сторін та неналежним дослідженням відповідачем всіх обставин справи в ході розгляду скарги.

Позивач вважає, що застосований до нього вид дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України є неспівмірним вчиненому правопорушенню.

Так, ОСОБА_1 , наголошує, що не може бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги і, відповідно, визначення комісією дій позивача як порушення присяги адвоката та грубе порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури є безпідставним.

Також ОСОБА_1 наполягає на тому, що рішення КДКА Полтавської області про позбавлення права на заняття адвокатською діяльність прийняте 28.03.2024 відносно подій що мали місце в березні 2021, тобто з пропущенням річного строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, встановленого частиною другою статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пунктом 13 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

24.04.2022 КДКА Полтавської області до справи наданий відзив на адміністративний позов, де відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та вказав, що ОСОБА_1 у своїй професійній діяльності не дотримувався та грубо порушив присягу адвоката України. В ході розгляду фактичних обставин справи за скаргою ОСОБА_2 КДКА Полтавської області прийшла до висновку, що позивач не дотримувався принципів і правил адвокатської етики, у відповідності до яких адвокат має стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутність та громадське призначення, адвокат не повинен вчиняти дій спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підриву престижу адвокатури та адвокатської діяльності. Відповідач, із посиланням на пояснення ОСОБА_2 , вказав про чинність договору про надання правничої допомоги, укладеного ОСОБА_1 із ОСОБА_2 та заперечував проти твердження позивача про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності поза межами строку, встановленого частиною другою статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 підготовче провадження у справі закрите, призначена справа до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач, представник відповідача не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, про що наявні письмові докази в матеріалах справи. Позивачем до справи надане клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з частин першої, дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів адміністративної справи, встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

04.12.2023 до КДКА Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_1. у зв`язку з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики. Скарга ОСОБА_2 передана до дисциплінарної палати КДКА Полтавської області. В цей же день адвокат ОСОБА_1 повідомлений про надходження скарги, направлена копія скарги ОСОБА_2 з усіма додатками.

03.01.2024 року КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати прийняте рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 у зв`язку з наявністю в його діях ознак дисциплінарного проступку передбаченого частиною другою статті 34 ЗУ « Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Рішенням КДКА Полтавської області від 28.03.2024 адвокат ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності та застосоване до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Не погодившись із рішенням КДКА Полтавської області позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI).

Частинами першою, третьою статті 2 Закону №5076-VI передбачено, що адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до частин першої, другої статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Згідно з частинами першою, другою статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

За приписами частини другої статті 35 Закону №5076-VI, а також пункту 13 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014, адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з частинами першою, другою статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Частиною першою статті 39 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів. Так, у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі 810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15 було сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Водночас правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Проте суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, а саме, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Таким чином, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №826/14291/17.

Водночас, вчинення дискреції суб`єктом владних повноважень обмежується принципом законності (частина друга статті 19 Конституції України) та принципом верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України), а також запровадженими процедурами. Дискреція, яка реалізується суб`єктами владних повноважень у публічних інтересах відповідно до статті 3 Конституції України, є найкращим способом її здійснення стосовно особи.

Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п.111 рішення від 31 липня 2007 року у справі «Druzstevni zalozna Pria and Others v. the Czech Republic», п.153-157, 159 рішення від 21 липня 2011 року у справі «Sigma Radio Television Ltd v. Cyprus»).

Як указано в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17, потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватися дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними.

Дискреційне повноваження щодо встановлення наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку, підстав для прийняття відповідного рішення КДКА у дисциплінарній справі відносно позивача, не означає, що орган, який ухвалює рішення в межах дискреції, не покладає на нього обов`язок дотримуватися власних процедур, встановлених ним самим.

Так, у постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі №826/13000/18 зазначено, що правова процедура («fair procedure» - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Установлена правова процедура є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Водночас, вказана доктрина стосується усіх суб`єктів владних повноважень зокрема КДКА, яка є стороною у правовідносинах з особою - адвокатом, має публічно-правовий характер, діяльність якого у сфері дисциплінарного провадження чітко регламентується Законом та іншими нормативними актами.

Такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 17.09.2020 у справі № 1740/2484/18.

Як встановлено судом з матеріалів справи, подія, що стала підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, мала місце в лютому - квітні 2021, тоді як оскаржуване рішення прийняте відповідачем 28.03.2024.

Водночас, за приписами частини другої статті 35 Закону №5076-VI, а також пункту 13 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014, адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Вказаний строк є присічним і не підлягає продовженню.

В ході розгляду справи судом встановлено про укладення 09.07.2020 між позивачем та ОСОБА_2 договору про надання правничої допомоги /т.1,а.с.158-161/.

Позивач пояснив про вчинення ним дій по виконанню договору від 09.07.2020 в період з липня 2020 по квітень 2021.

Відповідно до положень пункту 7.1 договору, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021 або до повного ви конання сторонами своїх зобов`язань за договором.

За пунктом 2.1 договору адвокат на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання наступної правової допомоги: захист прав та представництво інтересів клієнта в якості потерпілого у рамках кримінального провадження.

Тобто, договором жодних кінцевих завдань, що можна оцінити повним виконанням, сторонами не визначалось.

В справі наявні письмові докази вчинення дій позивачем, на виконання положень договору від 09.07.2020, в квітні 2021 /т.1,а.с.162-165/.

Відповідач вказав про звернення ОСОБА_2 до адвоката ОСОБА_1. із запитом в листопаді 2021 року і відсутність відповіді позивача. Тобто, з листопада 2021 року ОСОБА_2 не мала інформації про виконання ОСОБА_1 робіт за договором від 09.07.2020. Скарга прийнята до розгляду відповідачем в грудні 2023 і рішення про притягнення позивача до відповідальності винесене в квітні 2024.

Інформації та належних і допустимих доказів які б вказували на продовження роботи сторін за договором від 09.07.2020, з метою забезпечення захисту прав та представництва інтересів клієнта в якості потерпілого у рамках кримінального провадження, після спливу терміну його дії 31.12.2021, до справи не надано.

Тобто твердження відповідача про дію договору станом на час розгляду скарги ОСОБА_2 , після спливу строку, визначеного пунктом 7.1 договору - 31.12.2021, не підтверджене змістом договору, обставинами справи і не доведене належними доказами.

Враховуючи те, що рішення КДКА Полтавської області про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України ухвалено поза межами строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, визначеного частиною другою статті 35 Закону України №5076-VI та пунктом 13 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Позовна заява містить інші доводи на користь заявлених вимог, які взяті до уваги однак, не зазначені в даному рішенні, оскільки мають опосередковане відношення у питанні встановлення протиправності оскаржуваних рішень.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Отже, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи сплату позивачем судового збору у розмірі 1211,20 грн, зазначена сума підлягає відшкодуванню відповідачем у повному обсязі.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (вул. Котляревського, буд. 6, офіс 2, м. Полтава, Полтавська область, 36020, код ЄДРПОУ 22543623) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 28.03.2024 про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень, 20 коп) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва