Рішення № 119301634, 27.05.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10300/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: ОСОБА_1 , в якому позивач просить:

визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Степанової А.М. про відкриття виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору та розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.03.2024 року ВП №74413324, про накладення штрафу від 25.03.2024 року ВП №74413324, винесені при примусовому виконанні виконавчого листа №420/15860/22 від 21.06.2023 року, що видав Одеський окружний адміністративний суд, в частині стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 04.01.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Військова частина НОМЕР_1 є бюджетною установою, виконує функції оборони держави, визначені Законом України «Про Збройні Сили України». Згідно із довідкою №160/22 Військова частина НОМЕР_1 є розпорядником бюджетних коштів, знаходиться на казначейському обслуговуванні та фінансується з державного бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 року №420/15860/22 (виконавчий лист №420/15860/22 від 21.06.2023 року) в частині стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 04.01.2018 року підлягає виконанню Державною казначейською службою України у Білгород-Дністровському районі Одеської області.

Згідно із абзацом другим пункту 30 Порядку №845, на період дії особливого періоду та (або) проведення антитерористичної операції на території України або в окремих її місцевостях, а також здійснення відповідно до Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях встановлення Міноборони, МВС, СБУ, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Управлінням державної охорони, Національною гвардією, Національною поліцією, ДСНС, а також їх територіальними органами (підрозділами), установами, закладами та організаціями, що належать до сфери їх управління, іншими органами військового управління, Апаратом Ради національної безпеки і оборони України, військовими частинами даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, здійснюється без зупинення органами Казначейства платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, економічної класифікації видатків бюджету у місячний строк з дати надіслання запиту органами Казначейства.

Дотримання порядку виконання рішень про стягнення коштів з бюджетних установ та неприпустимість арешту реєстраційних рахунків боржника набуває виняткового значення в умовах дії особливого періоду та воєнного стану, коли Військова частина НОМЕР_1 здійснює невідкладні заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

З огляду на зазначене, постанови державного виконавця ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 12.03.2024 року ВП №74413324, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу від 25.03.2024 року ВП №74413324, винесені при примусовому виконанні виконавчого листа №420/15860/22 від 21.06.2023 року, що видав Одеський окружний адміністративний суд, в частині стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 04.01.2018 року, необхідно скасувати, роз`яснивши третій особі ОСОБА_1 можливість звернення до Білгород-Дністровської Державної казначейської служби України у Одеській області із заявою про виконання судового рішення в частині стягнення коштів.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 09.04.2024 року залишено позовну заяву без руху та надано строк для усунення недоліків.

Документ в електронному вигляді "Ухвала без руху" від 09.04.2024 року по справі №420/10300/24 було надіслано одержувачу Військова частина НОМЕР_1 в його електронний кабінет.

Документ доставлено до електронного кабінету: 10.04.2024 року о 14:11 годині.

18.04.2024 року до суду за вхід. №ЕС/15983/24 від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про продовження строку усунення недоліків. До заяви додані документи щодо запиту на додаткове фінансування для забезпечення сплати суми судового збору.

Ухвалою суду від 22.04.2024 року продовжено строк для усунення недоліків.

02.05.2024 року до суду за вхід. №17543/24 від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява з доказами сплати судового збору.

Ухвалою суду від 17.05.2024 року відкрито провадження по справі, з урахуванням особливостей, визначених приписами ст. 287 КАС України, для вказаної категорії справ. Судове засідання призначено на 27.05.2024 року.

22.05.2024 року за вхід.№ЕС/20836/24 надійшов відзив на позов, в якому, зокрема, наголошено на необґрунтованості вимог позивача, оскільки згідно матеріалів виконавчого провадження, 11.03.2024 року на адресу Відділу для примусового виконання надійшла письмова заява стягувача ОСОБА_1 , з оригіналом виконавчого листа №420/15860/22, виданого 27.04.2022 Одеським окружним адміністративним судом, про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплат індексації грошового забезпечення за період 01.01.2016 року по 04.01.2018 року відповідно до «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

Вимоги вищевказаного виконавчого документу підпадають під категорію рішень немайнового характеру. Алгоритм дій строки та заходи забезпечення примусового виконання даної категорії визначені приписами ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» та Розділом ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року.

Отже, підстави для скасування постанов державного виконавця через порушення, на думку позивача, порядку виконання відсутні.

24.05.2024 року за вхід.№ЕС/21242/24 надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем додатково наголошено, що Військовою частиною НОМЕР_1 направлялись заявки (які додані до адміністративного позову) на фінансування та отримання коштів для виплати громадянці ОСОБА_1 , а саме для виконання рішення суду від 24.01.2023 року №420/15860/22.

Військовою частиною вищезгадане рішення добровільно виконано, що підтверджується платіжною інструкцією №195 від 24.04.2024 року.

Тобто, фактично військова частина НОМЕР_1 виконала рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 року у справі №420/15860/22 в добровільному порядку, коли надійшли кошти від головного розпорядника та МР ВДВС ПМУ МЮ (м.Одеса) не здійснював фактичного виконання судового рішення.

Стягнення виконавчого збору без реального стягнення суми боргу з боржника призведе до подвійного стягнення суми виконавчого збору або стягнення без реального виконання рішення суду.

Військова частина НОМЕР_1 вважає, що вищезгадані постанови є незаконними, та такі, що не ґрунтується на Законі, а також такі що підлягають скасуванню.

Згідно ч.1-3 ст. 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб - порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Справа розглянута в порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 року у справі №420/15860/22, зокрема, зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплат індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 04.01.2018 року відповідно до «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2023 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року - змінити в мотивувальній частині.

В інших частинах рішення суду - залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.12.2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у справі №420/15860/22.

08.01.2024 року Військовою частиною НОМЕР_1 на адресу начальнику забезпечувального фінансового органу спрямовано розрахунок потреби в коштах на виконання рішень судів за КЕКВ 2800 на січень 2024 р., зокрема, і щодо ОСОБА_1

08.02.2024 року Військовою частиною НОМЕР_1 на адресу начальнику забезпечувального фінансового органу спрямовано розрахунок потреби в коштах на виконання рішень судів за КЕКВ 2800 на лютий 2024 р., зокрема, і щодо ОСОБА_1

12.03.2024 року в порядку ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження ВП №74413324 з виконання вимог виконавчого листа №420/15860/22 від 21.06.2023 р.

12.03.2024 року державним виконавцем було винесено постанову про стягнення виконавчого збору, за рішенням немайнового характеру для боржника юридичної особи, у розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати, що склала 28400 грн.

12.03.2024 року державним виконавцем було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 269,00 грн.

25.03.2024 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника юридичну особу у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі, що склала 5100 грн. та встановлено новий строк для виконання даного рішення (немайнового характеру) 10 робочих днів.

08.04.2024 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в подвійному розмірі в сумі, що склала 10200 грн.

24.04.2024 у відповідності до ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» та п.2 Розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року державним виконавцем до органу досудового розслідування направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, в порядку ст. 382 КК України.

Згідно з платіжною інструкцією №195 від 24.04.2024 року, військовою частиною НОМЕР_1 виплачено на користь ОСОБА_1 , на виконання рішення суду у справі №420/15860/22, компенсацію втрати частини доходів у сумі 65760,34 грн.

25.04.2024 виконавче провадження №74413324 закінчено згідно п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно зі статтею 1 Закону України від 2 червня 2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 16 частини третьої статті 18 цього ж Закону передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право., зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», за змістом частин першої-третьої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Як стверджує військова частина у позовній заяві, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 року №420/15860/22 (виконавчий лист №420/15860/22 від 21.06.2023 року) в частині стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 04.01.2018 року підлягає виконанню Державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області.

Судове рішення в зазначеній частині примусовому виконанню не підлягає.

Суд вважає таке твердження таким, що не ґрунтується на нормах діючого законодавства, оскільки як передбачено ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення виконуються виконавчою службою.

Разом з цим, позивач дещо маніпулює термінами «стягнення» і «зобов`язання нарахувати та виплатити».

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 року у справі №420/15860/22 не містить у своїй резолютивній частині не містить вимоги про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 грошової суми, відтак посилання позивача на ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» (рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів) є помилковим.

Встановлене судом дає підстави для висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Разом з цим, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»).

Законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Водночас для накладення зазначеного штрафу, законодавство передбачає установлення невиконання судового рішення без поважних причин.

У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічні праві висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 у справі № 360/3573/2, від 31 травня 2021 у справі № 560/594/20.

Судом із матеріалів справи встановлено, що 22.03.2024 року державним виконавцем складено Акт, яким встановлено, що на момент перевірки виконання боржником вимог виконавчого документа не встановлено його виконання, підтверджуючих документів військовою частиною не надано.

У відзиві на позов державним виконавцем вказано, що з представником боржника ОСОБА_3 , неодноразово проводилися бесіди в телефонному режимі відносно виконання рішення, пропонувалося надсилати документи, підтверджуючі виконання рішення на електронну адресу Відділу для більш зручного та своєчасного документообігу, але представником боржника проігноровано вимоги державного виконавця.

Водночас, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів направлення державним виконавцем запитів до військової частини щодо виконання рішення, доказів повноважень ОСОБА_4 щодо представництва інтересів військової частини, номерів телефонів сторін за якими здійснювалось спілкування, що свідчить про необгрунтованість висновків державного виконавця.

Також, державним виконавцем 05.04.2024 року складено Акт, яким встановлено повторно невиконання рішення суду з тотожних причин.

При цьому, будь-яких доказів, зокрема, вимоги державного виконавця (вимога державного виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення) до суду не надано.

Суд, звертає увагу, що державним виконавцем з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не встановлено факту причин невиконання, поважність причин невиконання судового рішення.

При цьому суд констатує наступне.

Військова частина НОМЕР_1 є бюджетною установою, виконує функції оборони держави, визначені Законом України «Про Збройні Сили України». Згідно із довідкою №160/22 Військова частина НОМЕР_1 є розпорядником бюджетних коштів, знаходиться на казначейському обслуговуванні та фінансується з державного бюджету.

Згідно з ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України.

Як встановлено судом, 08.01.2024 року Військовою частиною НОМЕР_1 на адресу начальнику забезпечувального фінансового органу спрямовано розрахунок потреби в коштах на виконання рішень судів за КЕКВ 2800 на січень 2024 р., зокрема, і щодо ОСОБА_1

08.02.2024 року Військовою частиною НОМЕР_1 на адресу начальнику забезпечувального фінансового органу спрямовано розрахунок потреби в коштах на виконання рішень судів за КЕКВ 2800 на лютий 2024 р., зокрема, і щодо ОСОБА_1 .

Вказані виплати здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України з відповідним бюджетним призначенням. Виділення коштів на фінансування даної бюджетної програми (та, відповідно, можливість проведення виплат заборгованості за рішенням суду) не залежить від бажання військової частини, та відповідач не має можливості провести відповідні виплати без відповідного бюджетного призначення.

Верховний Суд в постановах від 07.11.2019р. у справі № 420/70/19, від 23.04.2020р. у справі №560/523/19 та від 24.01.2018р. у справі №405/3663/13-а, від 13.10.2021р. у справі № 360/4708/20 та від 13.10.2021р. у справі № 360/4705/20 зазначив, що невиконання судового рішення пенсійним органом в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Вказані висновки Верховного Суду є релевантними до спірних правовідносин, оскільки стосуються виплати коштів за рахунок державного бюджету, а тому підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).

Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону №1404-VIII.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Аналогічна позиція у рішенні ВС від 31 березня 2020 року справа №640/11079/19 адміністративне провадження №К/9901/5676/20.

На підставі зазначеного судом встановлено , що постанова про накладення штрафу є необгрунтованою, без встановлення державним виконавцем факту невиконання боржником судового рішення, без направлення жодного запиту до боржника та інших державних органів.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 25.03.2024 року ВП №74413324.

Щодо постанови про стягнення виконавчого збору

Як стверджує позивач, спір у цій справі виникає при винесенні державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа). Військовій частині НОМЕР_1 відомо, зі слів стягувача, що він дійсно подав заяву про повернення виконавчого документа та оригінал заяви знаходиться в МР ВДВС ПМУ МЮ(м.Одеса), але головний державний виконавець ОСОБА_2 не здійснює відповідних дій, які передбачені ЗУ «Про виконавче провадження».

Таке твердження не знайшло свого підтвердження при розгляді справи, так як матеріали справи містять копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.04.2024 року в якій зазначено, що виконавче провадження закінчено на підставі п.11 ч.1 ст. 39 (надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону).

Частина третя статті 63 цього Закону визначає, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Матеріали справи містять Повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 24.04.2024 р. №42097/21.3 на адресу Білгород-Дністровського відділу поліції ГУНП в Одеській області, що і стало підставою для закінчення виконавчого провадження.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст.ст.2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Степанової А.М. про накладення штрафу від 25.03.2024 року ВП №74413324, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа №420/15860/22 від 21.06.2023 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Військова частина НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса: 67700, Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Білгород-Дністровський, вул. Миколаївська, буд. 30, код ЄДРПОУ 34890175)

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Головуючий суддяНінель ПОТОЦЬКА