Постанова № 11929879, 21.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2010 року 14:37 № 2а-14107/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача: Кобилецького В.В.;

відповідача: Федорова С.Ф.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Лайтхауз Інтернешнл”

доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

провизнання протиправними та нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16 листопада 2009 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю “Лайтхауз Інтернешнл” (далі по тексту позивач, ТОВ“Лайтхауз Інтернешнл”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі по тексту відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва), в якому просить визнати протиправними та нечинними рішення ДПІ у Голосіївському районі м.Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ“Лайтхауз Інтернешнл” від 29 жовтня 2009 року №0009632304 та рішення про застосування фінансових санкцій від 29 жовтня 2009 року №0009642304.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2009року відкрито провадження в адміністративні справі №2а-14107/09/2670 та призначено попереднє судове засідання на 11 грудня 2009 року, яке відкладено на 22 січня 2010року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2010 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 11березня 2010 року.

Розгляд справи, призначений на 11 березня 2010 року, в звязку з клопотанням представника позивача та необхідністю витребування додаткових доказів, відкладено на 15 квітня 2010 року. 15 квітня 2010 року розгляд справи відкладено, в звязку з неявкою представника позивача, на 04 червня 2010 року. Судове засідання, призначене на 04серпня 2010 року, не відбулося у звязку із зайнятістю судді у колегіальному розгляді іншої справи. Наступне судове засідання по справі призначено на 13 липня 2010 року. В судовому засіданні 13 липня 2010 року оголошено про відкладення розгляду справи на 20вересня 2010року. В судовому засіданні 20 вересня 2010 року оголошено перерву до 21жовтня 2010року.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 29 жовтня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0009632304 до ТОВ “Лайтхауз Інтернешнл” за порушення пунктів 1, 3, 4, 6, 10 та 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на підставі пункту 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та пунктів 1, 2, 3, 5 статті 17 та статті 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 349266,75 грн.

Рішенням ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 29 жовтня 2009 року про застосування фінансових санкцій №0009642304 до ТОВ “Лайтхауз Інтернешнл” за порушення статті 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, згідно з абзацом 5 частини другої статті 17 цього Закону застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняті на підставі акта перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій від 13 жовтня 2009 року, складеного співробітниками Державної податкової адміністрації у місті Києві та зареєстрованого в податковому органі за місцем здійснення діяльності субєкта господарювання 14 жовтня 2009 року за №0038/26/00/23/35078039, в податковому органі за місцем реєстрації субєкта господарювання - 16 жовтня 2009 року за №1088/26/80/23/35078039 (далі по тексту Акт перевірки).

З Акта перевірки вбачається, що 09 жовтня 2009 року проведено перевірку кафе ТОВ“Лайтхауз Інтернешнл” за адресою м. Київ, вул. Сошенка, 1А.

В пункті 2.14 Акта перевірки зазначено наступне: при здійсненні контролю встановлено факт не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій у розмірі 315,00 грн. станом на 09 жовтня 2009 року в 17 год. 12хв.; встановлено факт незабезпечення цілісності пломб (одного засобу контролю) РРО в місці стику корпусних деталей; субєктом підприємницької діяльності не забезпечено зберігання на місці проведення розрахунків реєстраційного посвідчення та останньої довідки про опломбування РРО або їх копій; не забезпечено зберігання в господарській одиниці протягом установленого терміну використаних контрольних стрічок РРО, використаної книги обліку розрахункових операцій з установленим засобом контролю ВЖ 018001 та розрахункової книжки; встановлено факт здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами на суму 140,00 грн. без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами; в період з 01 січня 2009 року по 08 жовтня 2009 року не проведено через РРО готівкові кошти за продукцію кухні на загальну суму 69 368,35 грн.

На підставі зазначеного в Акті перевірки зроблено висновок про порушення ТОВ “Лайтхауз Інтернешнл” пунктів 1, 3, 4, 6, 10 та 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та статті 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій з підстав не повідомлення відповідачем ТОВ “Лайтхауз Інтернешнл” про проведення перевірки, та не надання документів на право проведення такої перевірки (наказу та направлення), й вважає, що ніяких перевірок в жовтні 2009 року відповідачем за участю позивача не здійснювалося, перевірка проводилася без його участі, акт перевірки для підпису не надавався, уповноважені особи позивача для надання пояснень з приводу проведеної перевірки відповідачем не викликалися тощо. Також позивач зазначає, що спірні рішення не відповідають вимогам підпункту 7.1 пункту 7 наказу Державної податкового адміністрації України від 21 червня 2001 року №253; вважає, що не проведення коштів у сумі 69 368,35 грн. є припущенням, а докази здійснення продажу тютюнових виробів без ліцензії відсутні. Проти інших порушень, встановлених в Акті перевірки, позивач не заперечує.

Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з позовними вимогами ТОВ “Лайтхауз Інтернешнл”, виходячи з наступного.

Як встановлено судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів перевірка за дотриманням ТОВ “Лайтхауз Інтернешнл” порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій проводилася співробітниками Державної податкової адміністрації у місті Києві.

В матеріалах справи міститься копія відповідного направлення від 30 вересня 2009року №1267/1, на якому проставлений підпис адміністратора ОСОБА_4. про ознайомлення з направленням та отримання його примірника 09 жовтня 2009 року.

Представником відповідача також надано копію Окремого плану від 01 вересня 2009року перевірок контролю за здійсненням субєктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу на вересень місяць 2009 року відділу контролю за розрахунковими операціями Державної податкової адміністрації у місті Києві, до якого включено ТОВ “Лайтхауз Інтернешнл”.

Порядок здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) передбачений статтею 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, якою встановлено, що такий контроль здійснюється податковими органами шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

При цьому, згідно з частиною першою статті 9 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору.

Пунктом 1 статті 8 цього Закону передбачені такі функції, як здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Статтею 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, вважаються позаплановими перевірками.

При цьому, Закон України “Про державну податкову службу в Україні” не ототожнює вказані перевірки за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) з плановими і позаплановими виїзними перевірками своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів) ні в частині визначення підстав їх проведення, ні в частині встановлення процедури їх здійснення.

Тому, визначені вказаним Законом підстави та порядок проведення перевірок поширюються виключно на правовідносини з проведення планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), і жодним чином не стосуються правових відносин, що складаються з приводу перевірки щодо здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).

Оскільки Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, є спеціальним законодавчим актом у питаннях проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), то інші нормативні акти, у тому числі Закон України “Про державну податкову службу в Україні”, на дані правовідносини поширюються тільки в частині, не врегульованій Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

При проведенні перевірок за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій податкові органи керуються, зокрема, наказами Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2005 року №355 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків” та від 12 серпня 2008 року №534 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій”.

Згідно з пунктом 3.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2005 року №355, перевірки щодо контролю за здійсненням субєктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку (примірна форма направлення наведена в додатку 8 до Методичних рекомендацій). Направлення виписується окремо на перевірку кожного субєкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС.

Таким чином, на думку суду, до проведеної перевірки не застосовуються положення статті 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, яка визначає підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), а тому твердження позивача про обовязкову наявність визначених Законом підстав для проведення позапланової перевірки та оформлення відповідного наказу є помилковими.

Суд враховує посилання позивача на пункти 1 та 2 частини першої статті 112 Закону України “Про державну податкову службу України”, відповідно до яких посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1)направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2)копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Проте, ненадання вищезазначених документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, передбачених частиною першою статті 112 Закону України “Продержавну податкову службу в Україні” може бути підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки, але не є підставою для визнання перевірки протиправною.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 09 жовтня 2009 року отримав примірник направлення від 30 вересня 2009 року №1267/1, більш того, співробітників Державної податкової адміністрації у місті Києві до проведення перевірки допущено.

Твердження позивача, що за його участю ніякі перевірки не проводились та про ненадання для підпису актів перевірок, спростовуються матеріалами справи, а саме: в Акті перевірки зазначено, що перевірку проведено у присутності, зі слів присутніх осіб, директора ОСОБА_5, адміністратора ОСОБА_4., адміністратора-касира ОСОБА_6, офіціантів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Крім того, в матеріалах справи містяться докази відмову від підпису та отримання одного примірника Акта перевірки відповідальних осіб позивача, зокрема, директора ОСОБА_5, про що складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки на бланку №004505 від 13 жовтня 2009 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що здійснення перевірки ТОВ “Лайтхауз Інтернешнл” співробітниками Державної податкової адміністрації в місті Києві узгоджується з пунктом 1 статті 8 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та відбулося в порядку, визначеному законодавством.

Стосовно форми спірних рішень, до Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що вона відповідає формі, встановленій відповідним порядком, керуючись при цьому наступними правовими нормами.

Відповідно до пункту 7.1 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року №253, податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій та приймає відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, якими податковим органам надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою згідно з додатком 8 (форма “С”).

Рішення про застосування фінансових санкцій до субєкта підприємницької діяльності за порушення норм Закону України Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” складається за формою згідно з додатком до Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з зауваженнями позивача про те, що в рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29жовтня №0009632304 зазначено, що останнє прийняте на підставі Акта перевірки від 09 жовтня 2009року.

Разом з тим суд відзначає, що наведені обставини не є підставою для скасування спірних рішень. Крім того, відповідач в письмовому поясненні зазначає про допущення технічної помилки в рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29жовтня №000962304 при зазначенні дати Акта перевірки.

Для повноти встановлення обставин справи суд вважає за необхідне також дослідити питання порушень, визначених в Акті перевірки.

Стосовно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29 жовтня 2009 року №0009632304 судом встановлено 5 епізодів порушення, за які застосовано відповідні суми штрафних (фінансових) санкцій.

По першому епізоду в Акті перевірки, який в силу положень Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327, (пункт 1.3) є носієм доказової інформації, виявлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (519,00 грн.), сумі, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (204,00 грн.), тобто на суму 315,00 грн.

Проти зазначеного порушення позивач не заперечує.

Відповідно до пункту 13 статті 3акону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Стаття 22 3акону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлює, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до субєктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Таким чином, висновки Акта перевірки про порушення позивачем пункту 13 статті 3 3акону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є обґрунтованими, а штрафні санкції за даним епізодом порушення у розмірі 1 575,00 грн. (315,00 грн. х 5) застосовані правомірно.

По другому епізоду, як встановлено в Акті перевірки, який в силу положень Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10серпня 2005 року №327 (пункт 1.3) є носієм доказової інформації, та не заперечується позивачем, позивач не забезпечив цілісність пломби серії ВЖ №788900.

Відповідно до пункту 4 статті 3 3акону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення.

Факт зазначеного порушення позивачем не заперечується.

Згідно з пунктом 2 статті 17 3акону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, застосування до позивача за дане порушення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн. є правомірним.

По третьому епізоду порушень в Акті перевірки зазначається, що ТОВ “Лайтхауз Інтернешнл” не забезпечило зберігання на місці проведення розрахунків реєстраційного посвідчення та останньої довідки про опломбування РРО або їх копій та не забезпечило зберігання в господарській одиниці протягом установленого терміну використаної книги обліку розрахункових операцій з установленим засобом контролю ВЖ 018001 та розрахункової книжки.

Відповідно до статті 7 3акону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), встановлюється Державною податковою адміністрацією України.

Пункт 4.6 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року №614, субєкт господарювання повинен забезпечити зберігання на місці проведення розрахунків реєстраційного посвідчення та останньої довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій або їх копій.

Відповідно до пункту 3 статті 3 3акону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Позивач надав до матеріалів справи копії довідки №3363 про опломбування реєстратора розрахункових операцій та реєстраційного посвідчення №2650006771, проте не довів, що на момент перевірки зазначені документи знаходилися на місці розрахунків.

Відповідно до пункту 6 статті 3 3акону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

В матеріалах справи знаходиться копія довідки №2650006771Р про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій, згідно з якою відповідачем здійснено реєстрацію 27грудня 2007 року книги обліку розрахункових операцій з установленим засобом контролю серії ВЖ №018001 та 07 липня 2008 року розрахункової книжки з номером установленого засобу контролю серії ВЖ №735662 для використання з реєстратором розрахункових операцій Міні-600.04 МЕ, фіскальний №2650006771, що свідчить про обовязок позивача зберігати використані книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки.

Проти зазначеного порушення позивач не заперечує.

Згідно з пунктом 3 статті 17 3акону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи не прошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну, до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, на думку суду, застосування до позивача за вказані порушення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн. є правомірним.

По четвертому епізоду в Акті перевірки встановлено, та не заперечується позивачем, незабезпечення зберігання в господарській одиниці протягом установленого терміну використаних контрольних стрічок РРО.

Відповідно до пункту 10 статті 3 3акону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Згідно з пунктом 5 статті 17 3акону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене, суд вважає, що застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмір 170,00 грн. є обґрунтованим.

По пятому епізоду порушення суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається з обставин справи, ТОВ “Лайтхауз Інтернешнл” надає послуги в сфері громадського харчування (кафе), при цьому, здійснює розрахунки зі споживачами по продажу продукції бару та продукції кухні. Перевіркою встановлено, що за період з 01січня 2009 року по 08 жовтня 2009 року позивачем не проведено через реєстратор розрахункових операцій готівкові кошти за продукцію кухні, тобто здійснення розрахунків за готівкові кошти без застосування реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 69 368,35 грн.

Позивач вважає такі висновки відповідача нічим іншим як припущенням, та вказує на не підтвердження наведеного порушення доказами.

За вимогами пункту 1 статті 3 3акону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

На підтвердження зазначеного порушення відповідач надав копії пояснень від 09жовтня 2009 року ОСОБА_4 (підприємця та орендаря кухні кафе “Дача”), відповідно до яких готівкова виручка по кухні отримується обслуговуючим персоналом ТОВ “Лайтхауз Інтернешнл” з наступною передачею йому, як приватному підприємцю; позивач реалізує продукцію, вироблену ОСОБА_4 на орендованій кухні; пояснень адміністратора залу ресторану “Дача” ОСОБА_6 від 09 жовтня 2009 року, згідно яких виручка по кухні передається підприємцю ОСОБА_4 та не пробивається через касовий апарат; та пояснення офіціантів ОСОБА_7 і ОСОБА_8

В матеріалах справи знаходиться також копія книги обліку прибутку та витрат від 16серпня 2007 року №17-120/19968, що ведуть громадяни-субєкти підприємницької діяльності протягом календарного року, за 2008 та 2009 роки ОСОБА_4, з якої відповідач визначив суму реалізованої продукції.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що пояснення співробітників позивача документально не підтверджені, а тому не є достатніми доказами зазначеного порушення, та не бере до розгляду копію книги №17-120/19968 від 16 серпня 2007 року обліку прибутку та витрат як неналежний доказ, оскільки така книга ведеться не ТОВ“Лайтхауз Інтернешнл” а іншим субєктом підприємницької діяльності - ОСОБА_4, а тому не стосується предмету доказування.

Інших доказів, які б підтверджували, що саме позивачем здійснювалася реалізація продукції кухні без застосування реєстратора розрахункових операцій, відповідачем не надано.

Враховуючи відсутність доказів, які б підтверджували, що реалізація продукції кухні здійснювалася саме позивачем, висновок відповідача про порушення пункту 1 статті 3 3акону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є помилковим, а застосування штрафних (фінансових) санкції у розмірі 346 841,75 грн. (69 368,35 грн. х 5) на підставі пункту1статті 17 цього 3акону - протиправним.

З огляду на викладене, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29 жовтня 2009 року №0009632304 слід визнати нечинним в частині застосування штрафних санкцій 346 841,75 грн.

Стосовно рішення про застосування фінансових санкцій від 29 жовтня 2009 року №0009642304.

Відповідно до статті 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися субєктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідальність за порушення норм цього Закону, зокрема, щодо торгівлі тютюновими виробами, встановлена в статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Так, згідно з абзацом 5 частини другої статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, до субєктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1 700,00 гривень.

В Акті перевірки встановлено факт здійснення позивачем роздрібної торгівлі тютюновими виробами на суму 140,00 грн. без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, при цьому доказів на підтвердження вказаного порушення відповідачем не надано.

Відповідно до пункту 1 статті 8 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” на ДПА України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та державні податкові інспекції в містах з районним поділом покладено виконання такої функції, як проведення роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до субєктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійсненням заходів по вилученню та знищенню або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищенню тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу.

Згідно з пунктом 4 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

З аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не наділена повноваженнями застосовувати фінансові санкцій до субєктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження зазначеного порушення та відсутність у відповідача належних повноважень, застосування до ТОВ “Лайтхауз Інтернешнл” фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії є неправомірним, а тому рішення про застосування фінансових санкцій від 29 жовтня 2009 року №0009642304 має бути визнане протиправним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва частково доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29жовтня 2009 року №0009632304 та не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій від 29 жовтня 2009 року №0009642304 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ“Лайтхауз Інтернешнл” підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Лайтхауз Інтернешнл” задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 29 жовтня 2009 року №0009632304 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 346 841,75 грн.

3.Визнати протиправним та нечинним рішення про застосування фінансових санкцій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від29жовтня 2009 року №0009642304.

4.В іншій частині у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Лайтхауз Інтернешнл” відмовити.

5.Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лайтхауз Інтернешнл” судові витрати у розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко

Постанову складено в повному обсязі та підписано 26 жовтня 2010 року.

Суддя В.А. Кузьменко