Ухвала суду № 119297484, 21.05.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8452/24

Провадження № 1-кп/761/2896/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

провівши відкрите судове засідання у приміщенні суду у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024102100000006 від 11.01.2024, відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, яка здобула вищу освіту, заміжня, не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 3692 КК України,

за участю:

секретаря - ОСОБА_3 ,

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисниці - ОСОБА_5 ,

обвинуваченої - ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ :

Шевченківським районним судом міста Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024102100000006 від 11.01.2024, відносно ОСОБА_2 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 3692 КК України.

Ухвалою від 04 квітня 2024 року відносно обвинуваченої ОСОБА_2 було продовжено раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02 червня 2024 року включно.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 оголосив письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченої ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, обумовлюючи тим, що на даний час існують обґрунтовані підозри вважати, що ОСОБА_2 , усвідомлюючи вид та міру покарання, що загрожує їй за вчинення корупційного кримінального правопорушення, а саме: покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років з конфіскацією майна (з неможливістю застосування більш м`якого покарання, ніж передбачене санкцією ст. 3692 КК України), може переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Разом з тим, беручи до уваги, що обвинувачена безпосередньо контактувала зі свідком ОСОБА_6 , наявний ризик того, що ОСОБА_2 може незаконно впливати на неї. Відтак, прокурор просив продовжити строк тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_2 із визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень із покладенням на обвинувачену обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Захисниця ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого щодо підзахисної ОСОБА_7 . Зазначила, що ризики, на які посилається прокурор, відсутні. Звернула увагу, що самопочуття ОСОБА_2 значно погіршилося, підвищується тиск та доводиться викликати швидку допомогу. Враховуючи наведене, просила змінити підзахисній запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачена ОСОБА_2 підтримаю позицією своєї захисниці. Зазначила, що отримує належну медичну допомогу, скарг на здоров`я не має.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою, суд приходить до таких висновків.

Так, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Положення ч. 1 ст. 199 КПК України уповноважують прокурора звернутися до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Так, при вирішенні питання про доцільність подальшого застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом враховуються дані про ОСОБА_2 , яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має місці соціальні зв`язки, постійне місце роботи, та яка обвинувачується, зокрема, у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років з конфіскацією, і такі обставини судом оцінюються в контексті наявності ризику щодо повторного вчинення нею протиправних дій за умови перебування в межах менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 3692 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років з конфіскацією майна, суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливить об`єктивне дослідження обставин, що мають значення для даного кримінального провадження. У той же час, обвинувачена мала постійний контакт зі свідком ОСОБА_6 , яка, хоч і була допитана у судовому засіданні 04.04.2024, однак, у подальшому може бути піддана підкупу, погрозам чи іншим негативним діям з боку обвинуваченої ОСОБА_2 з метою зміни наданих свідком показів, їх спотворення або відмови від них.

Разом з тим, доводи захисниці ОСОБА_5 щодо необхідності зміни підзахисній ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт, не знайшли свого підтвердження. Так, адвокатом не доведено, що перебування обвинуваченої на волі зможе забезпечити виконання покладених на неї судом обов`язків.

Відтак, застосування більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченої ОСОБА_2 не забезпечить її належної процесуальної поведінки, оскільки базується лише на суб`єктивному сприйнятті обвинуваченою покладених на неї обов`язків. Таким чином, обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, судом не встановлено.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_2 раніше не судима, має постійне місце проживання у м. Києві, родину, що свідчить про місці соціальні зв`язки, суд вважає за можливе визначити обвинуваченій розмір застави, достатній для забезпечення виконання покладених на неї судом обов`язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд вважає, що ОСОБА_2 слід визначити заставу у співстановленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченої, у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 гривень, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_2 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 27, 176, 177, 182, 183, 199, 201, 291, 314-316 КПК України, ч. 3 ст. 3692 КК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити строк дії раніше обраного запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, до 19 липня 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,

ЄДРПОУ: 26268059,

МФО: 820172,

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,

р/р: № UA128201720355259002001012089,

призначення платежу: застава за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 21 травня 2024 року у справі №761/8452/24.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади.

Визначити строк дії покладених на обвинувачену ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою суду обов`язків - 60 днів з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти у зв`язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.

Копію ухвали направити для виконання до Державної Установи «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду обвинуваченою, її захисником, прокурором протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголосити 24 травня 2024 року о 10 год. 40 хв.

Суддя ОСОБА_1