Рішення № 119291575, 20.05.2024, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2/582/124/24

Справа № 585/484/24

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2024 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Яковенко Н.М.,

за участю секретаря Ярмоленко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача, адвокат Руденко Костянтин Васильович звернувся до суду із цим позовом та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (код 41915308, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.4) заборгованість за кредитним договором №795400 у розмірі 47954,39 грн та понесені судові витрати.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідно до укладеного Договору №795400 про надання споживчого кредиту від 11.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ», як первісним кредитором та ОСОБА_1 , останній надано кредит у розмірі 25000,00 гривень, строком користування до 11.01.2025 року на умовах, що зазначені в договорі.

03.08.2023 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», укладено Договір факторингу № 0308-23-1 від 03.08.2023 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №795400 про споживчий кредит від 11.01.2022 року перейшло від первісного кредитора до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», позивача в справі.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду від 07.02.2024 цивільна справа передана за підсудністю до Недригайлівського районного суду.

Ухвалою Недригайлівського районного суду від 04.03.2024 відкрито спрощене провадження в цій справі та призначено справу до судового розгляду.

Від представника відповідача, адвоката Мазурик З.Я. надійшов відзив на позовну заяву (а.с.66-68), у якому представник з позовом не погодилась у повному обсязі та просила у його задоволенні відмовити. Свою позицію мотивувала тим, що позивачем не надано пояснення щодо суми заборгованості кредиту у сумі 47 954,39 грн.

Так, на думку представника, належного розрахунку, який би узгоджувався із матеріалами справи, умовами кредитного договору, позивач не представив, хоча в цій частині саме на ньому лежить процесуальний обов`язок доказування, а тому цей конкретний позов не може бути задоволений, оскільки він є необґрунтованим, а позовні вимоги - недоведені. Надані позивачем виписка та розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлені робітниками ТОВ «УКРГЛОБАЛ ФІНАНС» є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідачів. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту. Доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором, є обов`язком позивача, який він не виконав, оскільки не довів належними та допустимими доказами її розмір.

Крім того представник вважає, що договір, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю ФК «УКРГЛОБАЛ ФІНАНС» є таким, що порушує її права як споживача, та підлягає визнанню недійсним в частині нарахування процентів за користування кредитом за Договором № 795400 від 11.01.2022, оскільки позивачем, не надано суду доказів оформлення та укладання між сторонами та відповідно отримання позичальником Умов та Правил надання банківських послуг, Пам`ятки клієнта і Тарифів, щоб в сукупності із Заявою, свідчило про укладений у належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг.

Також представник вважає, що розмір нарахованої пені значно перевищує її розмір, встановлений п.2 ст. 21 ЗУ «Про споживче кредитування», а саме вона не повинна перевищувати розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Будь яких доказів на підтримання своєї позиції відповідачем не надано.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.72-77), в якій він з аргументами представника відповідача не погодився та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, є такою, що належно повідомлена про дату та час розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.82).

Представник відповідача, адвокат Мазурик З.Я. подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, просила у задоволенні позовних вимог відмовити.(а.с.69).

Суд, дослідивши позов, відзив, відповідь на відзив та інші наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з такого

Судом встановлено, що 11.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» (далі - Первісний Кредитор) та ОСОБА_1 (далі Споживач) укладено Договір про надання споживчого кредиту № 795400 (далі Кредитний договір) (а.с.5-7), відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 25000,00 гривень, строком користування до 11.01.2025 (п.п. 1.3,1.4 Кредитного договору).

Згідно з п. 1.5. Кредитного договору, Споживач сплачує за користування кредитом фіксовану процентну ставку, що залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) 25 % в день (9125% річних); за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту - 85% річних.

Відповідно до п.2.1. Кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання): у розмірі 20000,00 грн на користь Споживача за реквізитами « НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», код банку 334851, призначення платежу « НОМЕР_3 , кредитний договір №795400 від 11.01.2022 ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ), або за реквізитами поточного рахунку споживача та/або за реквізитами платіжної картки, дані яких/якої Споживач надав Товариству у будь який спосіб; у розмірі 5000 грн на користь Товариства з метою виконання зобов`язань з оплати Процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5. Договору.

Згідно умов п. 3.4 Кредитного договору сплата Поточних процентів здійснюється Споживачем в кожну дату внесення платежу, зазначену в Графіку платежів за період, що передує даті внесення.

Відповідно до п.3.5 Кредитного договору, сплата процентів за перший день користування кредитом, здійснюється Споживачем в день отримання кредиту. З метою оплати процентів за перший день користування кредитом, Споживач доручає Первісному кредитору утримувати суму зазначених процентів з суми кредиту, що підлягає наданню Споживачу.

Згідно з п. 4.4. Кредитного договору, Споживач зобов`язаний у встановлений строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором.

П.5.1. цього ж договору передбачено, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно з кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення здійснюватимуться згідно з Графіка платежів.

Пунктами 9.1,9.2, 9.8 визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами в порядку визначеному в п.9.3 Договору і діє до дати, вказаної у п.1.4. цього Договору, а в частині виконання зобов`язань та нарахування штрафів - до повного виконання Споживачем зобов`язань за цим Договором. Підписуючи цей Договір, Споживач підтверджує, що йому серед іншого : перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Веб-сайті; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОН КРЕДИТ» (далі - Правила), що розміщені на Веб-сайті та затверджені наказом №06-КД від 26.10.2020, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язуємся неухильно їх дотримуватися; дані, що стосуються його особи (дані паспорту, РНОКПП, ПІБ, місце проживання, інше), зазначені в преамбулі, та реквізитах сторін цього Договору є актуальними, правильними та відповідають дійсності. Споживач погоджується, що наявність помилок та/або неточностей та/або описок в таких даних та/або зазначення таких даних на мові відмінній від української мови не впливають на зобов`язання Споживача, передбачені цим Договором.

Додатком № 1 до договору № 795400 від 11.01.2022 є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживач та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.19).

Крім того в матеріалах справи є копії Паспорту споживчого кредиту з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит в якому також визначений порядок повернення кредиту помісячно та ЗаяваАнкета з персональними даними ОСОБА_1 .

З наданих позивачем копій зазначених документів вбачається, що всі вони підписані відповідачем ОСОБА_1 .

Дана обставина не спростована відповідачем, зокрема нею не заявлялося, що договір між ТОВ «Слон Кредит» та нею не укладався, та вона його не підписувала. Про наявність між цими сторонами кредитних правовідносин свідчить також позиція представника відповідача, яка вважає, що цей договір підлягає визнанню недійсним тільки в частині нарахування процентів за користування кредитом за Договором № 795400 від 11.01.2022, оскільки позивачем, не надано суду доказів оформлення та укладання між сторонами та відповідно отримання позичальником Умов та Правил надання банківських послуг, Пам`ятки клієнта і Тарифів, щоб в сукупності із Заявою, свідчило про укладений у належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг.

Суд відхиляє ці зауваження представника, оскільки і сам договір споживчого кредиту №795400, а також наданий позивачем Паспорт споживчого кредиту містять вичерпну інформацію щодо умов укладеного між сторонами договору, зокрема щодо суми кредиту, строку кредиту, типу та розміру процентної ставки, розміру орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, порядок сплати кредиту та процентів, відповідальність сторін за невиконання договору, тощо.

Також відповідачем та її представником не заявлялося клопотання про проведення почеркознавчої експертизи з метою спростувати підписання зазначених документів відповідачем.

Судом встановлено, що ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за договором виконало, що підтверджується копією платіжного доручення про перерахування коштів за реквізитами, які вказані в Кредитному договорі (а.с.10).

Оскільки відповідачем та її представником не надано доказів, які б підтверджували відсутність заборгованості у відповідача перед ТОВ «Слон Кредит», або що вона має інший розмір, а також не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, суд приймає до уваги розрахунок наданий позивачем, відповідно до якого розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 795400 від 11.01.2022 становить 47 954,39 грн.

Також судом встановлено, що 03.08.2023 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (далі Клієнт) та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (далі Фактор), укладено Договір факторингу № 0308-23-1 від 03.08.2023, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №795400 про споживчий кредит від 11.01.2022 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

Зазначене підтверджується копією договору факторингу №0308-23-1 від 03.08.2023 з додатками до нього (а.с.28-31), копією витягу з реєстру боржників (а.с.61), копією платіжної інструкції про фінансування згідно договору факторингу № 0308-23-1 від 03.08.2023(а.с.33).

Відповідачем та її представником дійсність договору факторингу не оспорюється.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» та ОСОБА_1 існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору №795400, право вимоги за яким набув позивач.

Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 610-611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідачем ОСОБА_1 наявність заборгованості за кредитним договором №795400, а саме за тілом кредиту, відсотками, не спростована, власного розрахунку заборгованості не надано, питання про призначення судової бухгалтерської чи почеркознавчої експертизи не порушувалося.

Таким чином, суд погоджується з розрахунком позивача щодо заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитом, а тому вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за Договором № 795400 про надання споживчого кредиту на суму 47954,39 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд відхиляє заперечення відповідача щодо відсутності підстав для нарахування відсотків за користування кредитом з мотивів невідповідності їх Закону України «Про споживче кредитування» з огляду на таке.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 652 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15 зроблено висновок, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

З досліджених доказів суд приходить до висновку, що укладаючи спірну угоду, відповідач повною мірою була ознайомлена з його умовами, вільно та свідомо надала свої персональні дані для його укладення та погодилась виконувати усі зазначені в ньому зобов`язання.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність умов Договору №4711288 від 11.01.2022 вимогам законодавства про несправедливість його умов, без їх доведення відповідно до статей 76-81 ЦПК України.

Договір №795400 про надання споживчого кредиту містить всі істотні умови, характерні для такого виду договорів, відповідач погодилася з такою редакцією договору та самостійно надала всі свої персональні дані, необхідні для укладення договору, та особисто підписала його, а також додаток №1 та Паспорт споживчого кредиту. Крім того суд зауважує, що ознайомившись з умовами договору позики, ОСОБА_1 мала реальну можливість відмовитися від його укладення, однак на момент підписання договору у наданій редакції, додаткових вимог щодо спірних умов договору не заявляла, чим підтверджується свідоме визнання нею умов договору, в тому числі і оспорюваних умов.

Виходячи з оплатного характеру договору позики, відсутні підстави вважати, що умови договору про сплату відсотків за користування кредитом, є несправедливими та призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договору, оскільки вказаний розмір відсоткової ставки погоджено сторонами.

П.6.3 Кредитного договору передбачений обов`язок Споживача сплатити штраф у випадку невиконання/неналежного зобов`язання щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, граничний розмір якого відповідно до п. 6.4 у всякому разі не може перевищувати розмір визначений Законом України «Про споживче кредитування». Однак, як вбачається з розрахунку заборгованості штраф за цим договором не нараховувався.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ст. 83 ЦПК України).

Відповідачем будь яких доказів на підтвердження своєї позиції не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Отже позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в повному обсязі на суму 47954,39 грн.

Щодо стягнення судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до платіжної інструкції №586 від 26.01.2024 позивачем при зверненні з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн (а.с.1).

Оскільки суд задовольняє позов у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четверта статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 р. у справі № 907/357/16, від 18.12.2018 р. у справі № 910/4881/18, від 08.04.2019 р. у справі №922/619/18.

Позивачем на підтвердження надання правничої допомоги на суму 5000,00 грн, долучено до матеріалів справи наступні копії документів: договір про надання юридичних послуг №03/07/2023 від 03.07.2023 року, укладений між ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , акт приймання - передачі наданих послуг № 20 до Договору № 03/07/2023 від 14.11.2023 та витяг з Реєстру №1 до акту прийманняпередачі, які мають розрахунок та опис робіт (наданих послуг), виконаних за договором про надання юридичних послуг, відповідно до якого вартість юридичних послуг за підготовку позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 складає 5000,00 грн; платіжну інструкцію №342 від 06.12.2023 про оплату за надання юридичних послуг; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.34-40).

Враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (код 41915308, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.4) заборгованість за кредитним договором №795400 у розмірі 47954,39 грн, та понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн, та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 27 травня 2024 року.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : Н. М. Яковенко