Постанова № 119291338, 21.05.2024, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/1882/24

Провадження №2-а/944/37/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2024 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі

головуючого судді Поворозника Д.Б.,

за участю секретаря судового засідання Климейко Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Яворові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

09 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1825494 від 04 квітня 2024 року, а провадження у справі закрити.

На обґрунтування позову покликається на те, що з оскаржуваною постановою він не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки поліцейський, який її виніс, не надав жодних доказів керування транспортним засобом. Крім того, з постанови вбачається, що ідентифікаційні номери складових частин не відповідають записам у реєстраційних документах, хоча дане твердження є помилковим, що підтверджується протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 00766-00578-22, який дійсний до 21 липня 2024 року. Інспектор поліції не проводив огляд транспортного засобу, зокрема, його ідентифікаційного номеру, а лише зі слів працівників прикордонної служби, здійснив оформлення постанови. Наведене повністю виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки відсутні будь-які належні та допустимі докази наявності складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою від 10 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

11 квітня 2024 року ОСОБА_1 , на виконання ухвали про залишення позову без руху надав виправлену позовну заяву.

Ухвалою суду від 12 квітня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Позивач на розгляд справи не прибув, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином, а саме шляхом надіслання судової повістки на електронну адресу, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та/чи будь-яких клопотань до суду не подав.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, на підставі наявних в ній доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оцінивши доводи позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.

Як встановив суд, постановою в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1825494 від 04 квітня 2024 року ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 гривень.

Як вбачається із змісту цієї постанови, підставою накладення адміністративного стягнення було те, що ОСОБА_1 14 квітня 2024 року, в с. Терло Самбірського району Львівської області керував автомобілем Iveco Daily, номерний знак НОМЕР_1 , в якому ідентифікаційний номер був частково знищений корозією, чим порушив п. 32.2 ПДР, та чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 121-1 КУпАП.

Відповідно до протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 00766-00578-22, складеного ТзОВ «Термо код Україна», транспортний засіб Iveco Daily, номерний знак НОМЕР_1 , визнано технічно справним після проведеного технічного контролю.

Суд вважає обґрунтованими та погоджується з твердженнями позивача про протиправність зазначеної постанови, зважаючи на таке.

Згідно з п.п. 32.2 ПДР України, з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС узгоджуються: технічні вимоги, конструкція та встановлення на транспортних засобах спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв (крім встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах, на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м), світлових покажчиків та розпізнавальних знаків автомобілів аварійної служби, а також нанесення білих смуг під нахилом на зовнішніх бокових поверхнях транспортних засобів

Статтею 121-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність, зокрема за експлуатацію водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені або підроблені.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути притягнутий заходам адміністративного примусу у зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стаття 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, відповідно до змісту наведених вище норм Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова в справі про адміністративне правопорушення є законною лише у випадку її винесення уповноваженим законом органом (посадовою особою) на підставах і в порядку, встановлених законодавством, з умови підтвердження факту вчинення особою правопорушення належними, допустимими та достатніми доками.

Такий обов`язок органів (посадових осіб) Національної поліції, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, кореспондується з їх обов`язками як суб`єктів владних повноважень дотримуватись при прийнятті рішень критеріїв, визначених ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Також відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак всупереч вимогам наведених норм відповідач не надав жодних доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 оспорюваного ним адміністративного правопорушення.

При цьому, суд враховує, що відповідно до протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 00766-00578-22, складеного ТзОВ «Термо Код Україна», транспортний засіб Iveco Daily, номерний знак НОМЕР_1 , визнано технічно справним після проведеного технічного контролю.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б належним чином підтвердили обставини, які вказано в постанові, та відповідно вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене вище обставини та норми законодавства, суд дійшов висновку про те, що оскаржена постанова ЕНА № 1825494 від 04 квітня 2024 року є необґрунтованою та протиправною, а тому її слід скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Також згідно з банківською квитанцією від 05 квітня 2024 року ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 605, 60 гривень, тобто в розмірі, встановленому ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Отже, зважаючи на те, що суд ухвалив рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на її користь слід стягнути судовий збір в розмірі 605, 60 гривень.

Керуючись, ст. ст. 126, 245, 247, 252, 268, 287-289 КУпАП, ст. ст.5, 9, 10, 118-123, 246-248, 272, 286 КАС України суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1825494 від 04 квітня 2024 року і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати із сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Головне управління Національної поліції у Львівській області, код ЄДРПОУ 40108833, адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Генерала Григоренка, 3.

Суддя Д.Б.Поворозник