Ухвала суду № 119288375, 27.05.2024, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/266/24 провадження № 2/403/290/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 травня 2024 року с-ще Устинівка

Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого між ними 19 листопада 2021 року Металургійним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис №654.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 травня 2024 року цивільну справу передано на розгляд судді Атамановій С.Ю..

Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України суддя відкриває провадження у справі за відсутності, крім іншого, підстав для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя,встановивши,що позовнузаяву поданобез додержаннявимог,викладених уст.ст.175і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що подана ОСОБА_1 позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч.3 ст.175 ЦПК України, а саме, позовна заява не містить:

1) дійсної назви району, в адміністративно-територіальних межах якого знаходиться населений пункт - с.Лебедине, включений позивачем до адреси його зареєстрованого місця проживання, оскільки, згідно постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-ІХ на дату звернення позивача до суду в межах Кіровоградської області Устинівський район був ліквідований та натомість утворений Кропивницький район у складі, крім інших, території Устинівської селищної територіальної громади, до якої згідно переліку населених пунктів, розміщених на офіційному сайті «Децентралізація», входить с.Лебедине, зазначене у позовній заяві;

- поштового індексу адреси зареєстрованого місця проживання позивача;

- реєстраційного номеру облікової картки платників податків відповідача ОСОБА_2 ;

- відомостей про наявність або відсутність у сторін по справі електронного кабінету (п.2 ч.3 ст175 ЦПК України);

2) зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) (п.8 ч.3ст.175 ЦПК України).

Таким чином, з метою усунення вказаних недоліків позовної заяви, позивачу по справі необхідно надати суду належним чином оформлену позовну заяву, зазначивши в ній:

1) на виконання вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України:

- дійсну назву району, в адміністративно-територіальних межах якого розташований населений пункт - с.Лебедине, включене позивачем до адреси його місця проживання, з урахуванням змісту наведеної вище постанови Верховної Ради України та інформації, розміщеної на офіційному сайті «Децентралізація» (включаючи пошук за назвою населеного пункту);

- поштовий індекс адреси зареєстрованого місця проживання позивача ОСОБА_1 з урахуванням інформації, розміщеної на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» в розділі «Знайти поштовий індекс» (за посиланням: https://index.ukrposhta.ua/find-post-index; шляхом вибору області, населеного пункту (зокрема, міста), вулиці та номеру будинку за місцем проживання відповідного учасника справи);

- реєстраційного номеру облікової картки платників податків відповідача ОСОБА_2 , або підтвердження про його відсутність чи необізнаність позивача про його наявність;

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі чи необізнаність позивача про їх наявність;

2) на виконання вимог п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України:

- докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) або підтвердження про їх відсутність.

Крім того, згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суддею встановлено,що позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви не був доданий документ на підтвердження сплати ним судового збору при зверненні до суду з позовною вимогою про розірвання шлюбу.

Разом з тим, у поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 зазначає про звільнення його від сплати судового збору на підставі п.п.12-13 ст.5 Закону України «Про судовий збір» з одночасним наданням на підтвердження вказаної обставини копії посвідчення серії НОМЕР_1 , згідно якого він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

За змістом ч.ч.2, 3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно положень ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обовязок івійськову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Таким чином, для звільнення від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов`язаний із виконанням нею військового обов`язку та службових обов`язків.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі №640/7310/19.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб, укладений ним з гр-нкою ОСОБА_2 ..

Отже, пред`явлений ОСОБА_1 позов є таким, що безпосередньо випливає із сімейних правовідносин, пов`язаних із припиненням шлюбу шляхом його розірвання.

Жодних обставин на підтвердження того, що позов про розірання шлюбу пов`язаний саме із виконанням позивачем військового обов`язку та службових обов`язків в розумінні Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» позовна заява не містить. Доказів існування цих обставин до позовної заяви також додано не було.

Таким чином, хоча позивач і має статус військовослужбовця, однак предмет спору в цій справі не пов`язаний із проходженням ним військової служби, оскільки стосується виключно припинення ним сімейних правовідносин з гр-нкою ОСОБА_2 , а тому позивач не звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» та має сплатити судовий збір у порядку та розмірі, встановлених законом.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

За змістом ч.2 ст.22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі-Закону) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст.12 цього Закону.

Отже, для застосування норми п.13 ч.1 ст.5 Закону обов`язковим є встановлення того, що предмет та підстави позову стосуються захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12, 22 Закону.

Натомість, як вбачається зі змісту ст.12 Закону, до питань, пов`язаних із соціальним захистом учасників бойових дій, не належать пільги зі сплати ними судового збору при зверненні до суду з позовом про розірвання шлюбу, а тому відповідні положення п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на поданий ОСОБА_1 позов, який випливає виключно із немайнових правовідносин та не стосується питань, пов`язаних із соціальнитм захистом позивача, як учасника бойових дій.

З огляду на викладене, підстави для звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом згідно з п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» відсутні.

Відповідно до ч.1ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» (на дату звернення позивача до суду) прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року був визначений у розмірі 3028 грн. 00 коп.. Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягав сплаті позивачем на користь держави за подання до суду позовної заяви про зменшення розміру аліментів (вимога майнового характеру), становить 1211 грн. 20 коп. (0,4 х 3028 грн. 00 коп.).

Таким чином, позивачу ОСОБА_1 для виконання вимог ч.4ст.177 ЦПК України необхідно надати до суду документ (квитанцію, платіжне доручення чи інший платіжний документ) на підтвердження сплати ним судового збору у встановленому законом розмірі за одну позовну вимогу майнового характеру в сумі 1211 грн. 20 коп. відповідно до положень ч.1 ст.3, ч.1, п.п.1 п.1 ч.2 ст.4, ч.1 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за наступними реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг.с-ще Устин/22030101;

код отримувача (ЄДРПОУ): 37918230;

банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок: UA348999980313101206000011555;

кодкласифікації доходів бюджету: 22030101;

(судовий збір (Державна судова адміністрація України);

призначення платежу: *;101; __ (реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр); судовий збір за позовом ___ (ПІБ позивача), Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Вимоги щодо письмових доказів, зокрема, порядку підтвердження учасником справи відповідності копії письмового доказу оригіналу, встановлені ч.5 ст.95 ЦПК України.

Так, за змістом ч.5 ст.95 ЦПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення .

Натомість позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви були додані ксерокопії письмових доказів, які не містять дати здійснення ним їх засвідчення, як копій.

Таким чином, у разі подання позивачем копій письмових доказів, останні мають бути засвідчені відповідно до вимог ч.5 ст.95 ЦПК України, зокрема містити: підтвердження відповідності копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у позивача (відмітка «Згідно з оригіналом»), підпис позивача, дату такого засвідчення (число, місяць, рік) та вказівку на те, ким саме здійснено таке засвідчення (прізвище, імя, по батькові або прізвище та ініціали).

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З урахуванням викладеного, суддею в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначені недоліки позовної заяви та спосіб їх усунення.

Відповідно до приписів ч.2 ст.185 ЦПК України, з урахуванням характеру встановлених суддею недоліків позовної заяви, позивачу ОСОБА_1 необхідно встановити строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.175, 176, 177, 185, 258, 260, 261, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі виконання ним вимог ч.3 ст.175, ч.ч.4, 5 ст.177 ЦПК України відповідно до ухвали суду, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивачем не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Копію даної ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя С.Ю.Атаманова