Ухвала суду № 119278073, 20.05.2024, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 686/12115/24

1-кс/689/63/24

УХВАЛА

Іменем України

20.05.2024 рокус-ще Ярмолинці

Слідчий суддя Ярмолинецького районного суду Хмельницької області ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ярмолинці клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Шаровечка Хмельницького району Хмельницької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, працюючого заступником командира підрозділу особистої безпеки суддів Територіального управління служби судової охорони у Хмельницькій області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, у кримінальному провадженні № 62024240010000165, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2024,

встановив:

До Ярмолинецького районного суду Хмельницької області надійшло вказане клопотання, у якому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560,00 грн, покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що слідчими першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Хмельницькому (далі - ТУ ДБР розташованого у м. Хмельницькому) за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024240010000165, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом № 128 о/с від 22.03.2021 лейтенанта Служби судової охорони ОСОБА_6 призначено на посаду заступника командира підрозділу особистої безпеки суддів Територіального управління служби судової охорони у Хмельницькій області.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" правоохоронними органами є органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національного антикорупційного бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Відповідно до ст. 160 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

В силу ч. 1 ст. 161 Закону № 1402-VIII Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Відповідно до ст. 162-1 Закону № 1402-VIII до працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.

Згідно з вимогами ч. 1, 4, 5 ст. 163 Закону № 1402-VIII до кандидатів на посади співробітників Служби судової охорони застосовуються вимоги, передбачені Законом України "Про Національну поліцію" для кандидатів на службу в поліції.

На співробітників Служби судової охорони поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Час проходження служби у Службі судової охорони зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", ст. 160-163 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", співробітники Служби судової охорони здійснюють правозастосовні та правоохоронні функції, у зв`язку з чим являються працівниками правоохоронного органу.

Разом з цим, ОСОБА_6 , діючи у порушення наведених вимог закону, будучи заступником командира підрозділу особистої безпеки суддів Територіального управління служби судової охорони у Хмельницькій області, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою особистого збагачення, здійснив пропозицію та обіцянку впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, за наступних обставин.

Так, у ОСОБА_6 за час роботи в Територіальному управлінні служби судової охорони у Хмельницькій області, а також попередньо за час роботи в органах прокуратури, у тому числі Хмельницької області, склались нормальні службові відносини із слідчими ТУ ДБР розташованого у м. Хмельницькому та прокурорами Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.

Згідно із п. "е" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" посадові та службові особи органів прокуратури та Державного бюро розслідувань є особами, уповноваженими на виконання функцій держави.

У зв`язку з нормальними службовими відносинами ОСОБА_6 мав вплив на слідчих ТУ ДБР розташованого у м. Хмельницькому та прокурорів Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, до посадових обов`язків яких входило, серед іншого, повідомлення особі про підозру, прийняття рішення про закриття кримінального провадження тощо.

Так, відповідно до наказу ГУНП в Хмельницькій області № 353 о/с від 19.12.2022 ОСОБА_7 був призначений на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 2 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області (далі - СРПП ВП № 2 ХРУП).

28.08.2023 близько 13 год 05 хв ОСОБА_7 разом з поліцейським СРПП ВП № 2 ХРУП сержантом поліції ОСОБА_8 під час виконання службових обов`язків на АДРЕСА_2 виявили водія автомобіля "Renault Laguna" ОСОБА_9 , який керував вказаним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Під час оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_9 , останній неодноразово пропонував вказаним поліцейським неправомірну вигоду в сумі 10000 грн. за вирішення питання щодо не складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У зв`язку з цим, ОСОБА_10 був попереджений поліцейськими про кримінальну відповідальність за ст. 369 КК України.

Надалі, ОСОБА_11 в бардачок службового автомобіля "Renault Duster" р.н. НОМЕР_1 було поміщено грошові кошти в сумі 10000 грн. в якості неправомірної вигоди. В подальшому, ОСОБА_7 про вказаний факт повідомив чергову частину ВП № 2 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, чим викрив факт надання йому ОСОБА_11 неправомірної вигоди, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, про що слідчими ХРУП ГУНП в Хмельницькій області були внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09.11.2023 ОСОБА_9 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

У подальшому, 01.09.2023 прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_12 на підставі рапорту оперуповноваженого відділу оперативних розробок Хмельницького управління департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_13 до ЄРДР за № 42023242310000043 було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 370 КК України, за фактом можливого вчинення ОСОБА_7 провокації підкупу з метою викриття ОСОБА_9 у наданні неправомірної вигоди за вищевказаних обставин, та цього ж дня підслідність цього кримінального правопорушення визначено за ТУ ДБР розташованого у м. Хмельницькому, слідчими якого за процесуального керівництва Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, розпочато досудове розслідування.

В подальшому, у період з 01.09.2023 по 18.04.2024, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 стало відомо про те, що слідчими першого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у м. Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42023242310000043 від 01.09.2023 за фактом можливого вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 370 КК України.

Усвідомлюючи факт наявності вказаного кримінального провадження, з метою отримання юридичної консультації, 18.04.2024 ОСОБА_7 з використанням інтернет-месенджеру "WhatsApp" за номером мобільного телефону НОМЕР_2 зателефонував до свого знайомого ОСОБА_6 , оскільки раніше останній працював в органах прокуратури. В ході телефонної розмови ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_6 про те, що слідчими ТУ ДБР розташованого у м. Хмельницькому здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 370 КК України. В свою чергу ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 , що дізнається інформацію про хід досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Надалі, 18.04.2024 о 20 год 21 хв, під час телефонної розмови з використанням інтернет-месенджера "WhatsApp" ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_7 зустрітись на наступний день, тобто 19.04.2024, поблизу Хмельницького державного центру науки, інновацій та інформатизації, що по АДРЕСА_3 , на що останній погодився.

У вказаний період часу у ОСОБА_6 виник умисел на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття уповноваженими на виконання функцій держави особами, а саме: слідчими ТУ ДБР розташованого у м. Хмельницькому, що входять до складу групи слідчих у кримінальному провадженні № 42023242310000043 та прокурорами Хмельницької Спеціалізованої прокуратури у Сфері оборони Західного регіону, які входять до складу групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні, рішення щодо не притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 370 КК України у даному кримінальному провадженні та закриття кримінального провадження.

Під час зустрічі, 19.04.2024, ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, повідомив ОСОБА_7 , що згідно відомої йому інформації працівники правоохоронних органів планують притягнути його до кримінальної відповідальності шляхом вручення повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 370 КК України та направлення обвинувального акту до суду. Після цього, ОСОБА_6 діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, висловив ОСОБА_7 пропозицію надати для нього та третіх осіб неправомірну вигоду у сумі 10000 доларів США (що за курсом НБУ становить 396037 гривень) та за вказану суму пообіцяв здійснити вплив на слідчих ТУ ДБР розташованого у м. Хмельницькому та прокурорів Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону за закриття кримінального провадження № 42023242310000043 від 01.09.2023 та не притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 370 КК України.

20.04.2024 ОСОБА_7 звернувся з відповідною заявою про скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_6 до правоохоронних органів, та в подальшому, діючи під контролем правоохоронного органу, 23.04.2024 близько 10 год 35 хв зустрівся із ОСОБА_6 поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_4 . Під час вказаної зустрічі ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, додатково наголосив ОСОБА_7 про необхідність передачі йому та третім особам раніше обумовленої ним суми грошових коштів у розмірі 10000 доларів США, оскільки іншим чином уникнути кримінальної відповідальності ОСОБА_7 буде не можливо.

Надалі, 24.04.2024 о 17 год 55 хв під час телефонної розмови з використанням месенджера "WatsАрр" ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, сказав ОСОБА_7 , що за не притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження № 42023242310000043 від 01.09.2023 необхідно передати не 10000 доларів CШA, як він зазначав раніше, а 20000 доларів США, та вказав, щоб ОСОБА_7 обдумав дану пропозицію і дав відповідь.

У подальшому, 25.04.2024 о 14 год 45 хв під час телефонної розмови з використанням месенджера "WhatsApp" ОСОБА_7 та ОСОБА_6 домовилися про зустріч поблизу місця роботи ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 .

Надалі, 25.04.2024 близько 15 год 00 хв ОСОБА_7 зустрівся із ОСОБА_6 в попередньо обумовленому місці. Під час зустрічі ОСОБА_6 діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, повторно висловив ОСОБА_7 пропозицію у наданні йому та третім особам неправомірної вигоди у сумі 20000 доларів США (що за курсом НБУ становить 789 432 гривень) та пообіцяв здійснити вплив на прийняття уповноваженими на виконання функцій держави особами, а саме: слідчими ТУ ДБР розташованого у м. Хмельницькому, що входять до складу групи слідчих у кримінальному провадженні № 42023242310000043 від 01.09.2023 та прокурорами Хмельницької Спеціалізованої прокуратури у Сфері оборони Західного регіону, які входять до складу групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні - рішення щодо не притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 370 КК України у вказаному кримінальному провадженні та закриття кримінального провадження.

При цьому ОСОБА_6 вказав, що після одержання вказаної суми неправомірної вигоди, надасть ОСОБА_7 витяг з ЄРДР у якому буде зазначено, що кримінальне провадження № 42023242310000043 від 01.09.2024 закрите у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, а також постанову про закриття даного кримінального провадження.

29.04.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Слідчий стверджує, що повідомлена підозра у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Необхідність застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий обґрунтовує, серед іншого, наявністю встановлених під час досудового розслідування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне провопорушення.

Більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним вище ризикам та забезпечити належну поведінку підозрюваного.

З огляду на майновий стан підозрюваного, слідчий зазначив, що розмір застави слід визначити у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн. Саме такий розмір застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання встановленню всіх важливих обставин у кримінальному провадженні та одночасно не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Також слідчий зазначає, що у випадку внесення застави підозрюваним чи іншими особами у вказаному розмірі, на ОСОБА_6 необхідно покласти обов`язки, передбачені абз. 1, п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали, просили його задовольнити, надавши додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання документів.

Захисник ОСОБА_5 , з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_6 , просив відмовити у задоволенні клопотання. У випадку, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Захисник в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що наведені стороною обвинувачення ризики є лише припущеннями, оскільки ризик переховування від органів досудового розслідування та суду не може ґрунтуватись лише на тяжкості кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, наявність в нього нерухомого майна навпаки підтверджують міцність зв`язків підозрюваного з Україною, у клопотанні відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу. Сторона захисту просить слідчого суддю врахувати, що ОСОБА_6 раніше не судимий, одружений, має міцні соціальні зв`язки, є батьком неповнолітньої дитини, а його близькі, зокрема мати, хворіє на тяжку хворобу.

Заслухавши думку слідчого та прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши надані матеріали справи, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Встановлено, що слідчими першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024240010000165, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.

За ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 29.04.2024 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме: в пропозиції та обіцянці здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб. Вручення повідомлення про підозру підтверджується особистим підписом ОСОБА_6 .

Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття "обґрунтованості підозри". Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення "обґрунтованої підозри" надано, зокрема, у рішенні "Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom", згідно з яким "…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як "обґрунтоване", буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ надалі також підтверджено в таких його рішеннях, як "Нечипорук і Йонкало проти України", "Erdagoz v. Turkey", "Labita v. Italy", "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan" та доповнено вказівкою на те, що "факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи" [16, §§ 34, 36], і так само "висунення обвинувачення" [17, § 184].

На підтвердження причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, до клопотання додано матеріали, які досліджені у судовому засіданні, а саме:

протокол прийняття заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 20.04.2024 від ОСОБА_7 ;

протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 20.04.2024;

протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 24.04.2024;

протокол про результати здійснення аудіоконтролю особи ОСОБА_6 від 27.04.2024, який було проведено з 23.04.2024 по 24.04.2024;

протокол про результати здійснення аудіоконтролю особи ОСОБА_6 від 27.04.2024, який було проведено 25.04.2024;

протокол про результати здійснення аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_6 від 27.04.2024, який було проведено з 10 год 27 хв 37 сек 23.04.2024 по 10 год 54 хв 12 сек 23.04.2024;

протокол про результати здійснення аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_6 від 27.04.2024, який було проведено з 14 год 49 хв 00 сек 25.04.2024 по 15 год 32 хв 27 сек 25.04.2024;

інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.

Не вирішуючи питання про доведеність винуватості та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_6 , оцінюючи у сукупності досліджені матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, за викладених у клопотанні обставин.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які зазначає слідчий у клопотанні.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 слідчий послався на існування ризиків того, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке відноситься до корупційних, що позбавляє суд застосувати норму кримінального закону про звільнення обвинуваченого від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_6 , слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, за час роботи на посадах у державних органах він міг набути широке коло зв`язків, у тому числі і серед службових осіб різних правоохоронних органів та державних органів, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі, шляхом виїзду з України, а також майновий стан підозрюваного.

Не залишається поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 "Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану", де у п. 8, зокрема, зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу.

Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

Таким чином, встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто, оскільки ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, викладені у клопотанні обставини вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення та долучені до клопотання матеріали кримінального провадження дають слідчому судді підстави вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_6 може здійснювати вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні як безпосередньо так і опосередковано, зокрема, з використанням своїх зв`язків, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що існує ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженні іншим чином, то слідчий суддя також вважає його доведеним. Про його наявність свідчить те, що ОСОБА_6 впродовж тривалого часу працював в органах прокуратури, а тому має відповідний досвід та знання щодо здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях.

Зазначені вище обставини свідчать про можливе створення ОСОБА_6 штучних доказів своєї невинуватості, а також вчинення дій по відчуженню набутого майна.

Доводи сторони захисту про надуманість існування вказаних ризиків, слідчим суддею оцінюються критично, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи.

Щодо визначення виду запобіжного заходу, який може бути застосований щодо підозрюваного.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є особисте зобов`язання та особиста порука ( ст. 176 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, наявність яких визнана доведеною, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Враховуючи характер та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, у тому числі належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Надані стороною захисту матеріали, які характеризують ОСОБА_6 , а саме: позитивна характеристика, наявність в нього нерухомого майна, а також те, що він раніше не судимий, одружений, має міцні соціальні зв`язки, є батьком неповнолітньої дитини, а його мати хворіє на тяжку хворобу, не спростовують встановлених вище слідчим суддею обставин, та не можуть бути підставою для застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Щодо розміру застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні "Мангурас проти Іспанії" від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_14 за 2023 рік, останньому на праві власності належать: з 07.11.2016 - земельна ділянка площею 20000 кв.м. в АДРЕСА_5 , з 09.02.2021 - 1/3 частина житлового будинку, загальною площею 360,4 кв.м., та 1/3 частина земельної ділянки, загальною площею 15000 кв. м., в АДРЕСА_5 , з 02.07.2007 - мотоцикл "МХ", 2007 року випуску, та з 17.08.2023 - автомобіль "AUDI Q7", 2013 року випуску. Також встановлено, що ОСОБА_6 за 2023 рік отримав заробітну плату за основним місцем роботи у розмірі 339208 гривень.

Слідчий суддя звертає увагу, що метою застави має бути забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

Тому, враховуючи обставини та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , його майновий стан, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн. Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Слідчий суддя також враховує, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Водночас, чинне законодавство України не покладає можливість внесення застави виключно на підозрюваного, але вимагає забезпечення дієвості провадження, тобто співмірності застави не лише матеріальному стану особи, а й забезпеченню виконання покладених на особу процесуальних обов`язків.

З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися за межі міста Хмельницького (населеного пункту, в якому він проживає) без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_7 , а також з ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 ; здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Хмельницькому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу підлягає задоволенню.

При визначенні строку дії обов`язків, на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у виді застави, Кримінальний процесуальний кодекс України не обмежує строками досудового розслідування, у межах якого особі обирається відповідний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу та покладення обов`язків може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК України. Тому, керуючись положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 , на строк два місяці, тобто до 20 липня 2024 року включно, але в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. 2, 7, 9, 177, 178, 182, 193-196, 309, 372, 376 КПК України, -

постановив:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Шаровечка Хмельницького району Хмельницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26293548, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, рахунок отримувача - UA228201720355289001000016581.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися за межі міста Хмельницького (населеного пункту, в якому він проживає) без дозволу слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_7 , а також з ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 ;

- здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Хмельницькому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків - два місяці, до 20 липня 2024 року включно, але в межах строку досудового розслідування.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору або суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 62024240010000165, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2024.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1