Постанова № 119275164, 24.05.2024, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/735/24

Номер провадження 3/220/392/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Сербіної І.В.

захисника адвоката Верби А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли з Відділення поліції №2 Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

25.04.2024 р. о 07 год. 02 хв. водій ОСОБА_1 на трасі Н15153 км. 800 м., Волноваського району, Донецької області керував транспортним засобом автомобілем «ЗАЗ 110307», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі м.Покровськ відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки повторно протягом року вчинив порушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений судом належним чином, що підтверджується відстеженням поштового відправлення «Укрпошта», причини неявки суду не повідомив. Поштове відправлення з повісткою про виклик в судове засідання на 24.05.2024 р., направлене судом на адресу ОСОБА_1 , йому особисто вручено 07.05.2024 р., а тому останній вважається належним чином повідомленим про день та час розгляду справи. Направив до суду заяву в якій він свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП не визнає, просить розглянути справу за його відсутності за участю його захисника - адвокат Верба А.І.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Верба А.І., приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, заявив про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. Подав до суду клопотання про закриття провадження по справі, в якому зазначив, що 25.04.2024 р. з ранку по домовленості, за ОСОБА_1 , заїхав керуючи власним автомобілем ЗАЗ 110307 р/номер НОМЕР_1 , співпрацівник ОСОБА_2 . ОСОБА_1 , сів на передне пасажирське сидіння та у двох поїхали на роботу. По ходу руху помітили, що за ними слідом рухається патрульний автомобіль працівників поліції. ОСОБА_2 , керуючи власним автомобілем, почав просити ОСОБА_1 помінятися місцями, пояснюючи це тим, що напередодні вживав міцні спиртні напої. Отже, коли патрульний автомобіль працівників поліції почав наздоганяти по переду рухомий авто ЗАЗ 110307 р/номер НОМЕР_1 та подавати звуковий сигнал, примушуючи зупинитися, ОСОБА_2 прийняв вправо та зупинився на обочині, зафіксувавши ручним гальмом. Одразу, не вимикаючи двигун, ОСОБА_2 відкинув назад спинку сидіння та переліз з водійського міста на заднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_1 при нерухомому автомобілі одразу переліз з переднього пасажирського сидіння на місце водія. На час, коли працівник поліції підійшов до автомобіля, на місті водія з працюючим двигуном перебував ОСОБА_1 . ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп`яніння у зв`язку з тим, що не керував автомобілем, а перебував поруч у якості пасажира. Таким чином, відповідальність не водія за знаходження біля автомобіля чи в ньому, навіть у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, законодавством не передбачена. Для того, щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія». Знаходження за кермом ОСОБА_1 на транспортному засобі, яке не є в стані руху, не є доказом вчинення останнім адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП та ст. 126 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місті водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкнутого двигуна. Також відсутні докази, що ОСОБА_1 зупиняли працівники поліції при керуванні автомобілем марки «ЗАЗ 110307», р/номер НОМЕР_1 . Отже, переконливих доказів скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Суд, вислухавши адвоката Верба А.І., дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає повністю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами, дослідженими судом, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №575426 від 25.04.2024 року, в якому зафіксований факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України;

- копією постанови від 25.04.2024 р. про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400,00 грн.;

- направленням ОСОБА_1 до Покровської міської лікарні на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.04.2024 р., згідно якого огляд ОСОБА_1 в медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння не проводився, в зв`язку з його відмовою;

- довідкою до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №575426 від 25.04.2024 р., з якої вбачається, що за обліком Національної автоматизовано-інформаційної системи МВС України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягувався до адміністративної відповідальності постановою Великоновосілківського районного суду суду Донецької області від 21.03.2024 р. за ч.1 ст.130 КУпАП (справа №220/472/24);

- копією постанови Великоновосілківського районного суду Донецької області від 21.03.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, наявність якої перевірено у Єдиному державному реєстрі судових рішень;

- відеозаписом, який міститься в матеріалах справи, на якому зафіксований факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі.

Зазначені докази суд вважає належними та допустимими. Наданий суду відеозапис є безперервним та в достатній мірі відтворює обставини скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КупАП, і сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації, а обставини, які на ньому відображені, зафіксовані послідовно та узгоджуються з матеріалами справи. Крім того, суд звертає увагу на те, що на відеозаписі відображено час відеозйомки з зазначенням години, хвилин та секунд і час закінчення першої частини відеозапису повністю співпадає з часом початку наступного відеозапису, що свідчить про його безперервність.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, спростовуються дослідженим судом відеозаписом, на якому зафіксовано, що працівники поліції їхали позаду автомобіля ЗАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 . Після його зупинки працівник поліції відразу підійшов до зазначеного автомобіля, де на водійському сидінні знаходився ОСОБА_1 , якому було запропоновано пройти огляд на місці зупинки на виявлення стану алкогольного сп`яніння, а також проїхати до лікарні з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, на що ОСОБА_1 відмовився. Відеозаписом зафіксовано також роз`яснення наслідків відмови від проходження огляду та роз`яснення ОСОБА_1 його прав. Будь-які інші особи, окрім ОСОБА_1 та працівників поліції, а місці зупинки на відеозаписі відсутні. Крім того, сам ОСОБА_1 після зупинки та під час складання протоколу не заперечував факту керування ним транспортним засобом. Посилання захисника на наявність іншої особи суд вважає таким, що має на меті уникнення ОСОБА_1 відповідальності за скоєне правопорушення.

Посилання захисника на безпідставність зупинки транспортного засобу також не знаходить свого підтвердження, оскільки під час дії воєнного стану на території України поліцейські залучені до операції з оборони України, в тому числі шляхом перевірки документів громадян. Таким чином, у поліцейських наявні диспозитивні повноваження на перевірку документів водіїв, у зв`язку з чим посилання адвоката Верби А.І. з цього приводу є безпідставними.

Отже, на підставі сукупності досліджених судом доказів встановлено, що ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Обставини, які б спростовували досліджені судом докази вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище адміністративного правопорушення, суду не представлено і під час розгляду справи не встановлено.

Відповідно до п. 2.9 Постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року «Про Правила дорожнього руху», водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 вказаних Правил на водія покладено обов`язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 2 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив порушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані вірно.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , враховуючи особу правопорушника, а саме те, що дані, які б з негативного боку характеризували ОСОБА_1 суду не надані, останній не працює, враховуючи ступінь його вини у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, а також враховуючи обставини, що обтяжують відповідальність, якими є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню та відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність, суд дійшов висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, саме ця міра покарання буде достатньою для покарання та виправлення порушника, запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Отже, відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, 130 ч.2 КпАП України, Законом України «Про судовий збір», суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок - UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) - 02895834, судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складено 27.05.2024 р.

Суддя О.М. Якішина