Рішення № 119274144, 24.05.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 року м. Кропивницький Справа №340/8022/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянув у письмовому провадженні в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- форми «Р» від 25 серпня 2023 року №000063082404, винесеного Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 430 691,33 грн за основним платежем та 107 672,83 грн за штрафними санкціями;

- форми «Р» від 25 серпня 2023 року №000063102404, винесеного Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 35 890,94 грн за основним платежем та 8 972,74 грн за штрафними санкціями;

- форми «ПС» від 25 серпня 2023 року №000063062404, винесеного Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, яким на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 і пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020,00 грн;

- форми «ПС» від 25 серпня 2023 року №000063122404, винесене Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, яким на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 і пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020,00 грн, що винесені Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивача проводилася за період, коли платник податків перебувала на спрощеній системі оподаткування (2 група), відповідно була платником єдиного податку та за 2020, 2021, 2022 роки подавала податкові декларації. Представник позивача, не погоджується із позицією перевіряючого, що підприємцем ОСОБА_1 допущено порушення вимог податкового законодавства, так як до перевірки не надано жодних документів, які підтверджують факт придбання нею товару, оскільки чинне податкове законодавство, зокрема, норми ст.291, 296 Податкового кодексу України не зобов`язують суб`єкта господарювання платника єдиного податку 2 групи вести облік понесених витрат. На думку представника позивача, такий обов`язок відсутній і у платника податків фізичної особи. Представник позивача зауважує, що упродовж періоду, що перевірявся відсутні обставини, зазначені у п.298.2.3 ст.298 Податкового кодексу України, що є необхідною умовою для переходу платника податків на сплату інших податків і зборів, включаючи податок на доходи фізичних осіб. За період, що підлягав перевірці, ОСОБА_1 систематично звітувала та сплачувала задекларовані суми єдиного податку у визначеному законом розмірі. Отриманий дохід, задекларований в деклараціях платника єдиного податку в загальній сумі 1 961 497,04 грн, є доходом саме від здійснення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що перебувала на спрощеній системі оподаткування, була платником єдиного податку ІІ групи, з вказаних сум було сплачено єдиний податок. Представник позивача зауважує, що матеріали акта перевірки не містять будь-якого переліку товару, який, на думку податкового органу, отриманий ОСОБА_1 безоплатно, жодних обґрунтувань розрахунку вартості таких безоплатно отриманих позивачем товарів за правилами звичайної ціни, посилань на письмові договори чи інші документи, на підставі яких відповідач визначив таку звичайну ціну. Представник позивача наголошує на тому, що висновки податкового органу про безоплатне отримання позивачем товарів (робіт, послуг) та невключення їх вартості до загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, ґрунтуються на припущеннях відповідача щодо безоплатного отримання таких позивачем за усними домовленостями. Жодних письмових договорів, за якими позивачем отримано товари (роботи, послуги) без грошової чи іншої компенсації їх вартості, матеріали перевірки не містять. Представник позивача зауважує, що факт перебування у перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування ІІ групи не є спірним, отже безпідставними та недоведеними є висновки контролюючого органу про порушення ОСОБА_1 . абз.«е» пп.164.2.17. п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України. Представник позивача вказує, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу лише у встановлених законом випадках. Таким чином, на думку представника позивача, способом реалізації владних управлінських функцій, у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Представник позивача вважає, що контролюючий орган не має повноважень нараховувати платнику єдиного податку грошові зобов`язання з інших податків і зборів без попереднього прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку та виключення його з реєстру. У разі застосування платником податку спрощеної системи оподаткування, виключається обов`язок останнього розраховувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб, що отримані в результаті господарської діяльності, та військовий збір з таких доходів Включення до доходу ОСОБА_1 коштів у сумі 1 961 497,04 грн, задекларованих суб`єктом господарювання та оподаткованих за ставкою єдиного податку, призведе до повторного включення цієї суми до бази оподаткування ПДФО та ВЗ, що суперечить чинному податковому законодавству і покладання на платника податків додаткового тягаря зі сплати податку. Представник позивача вважає, що оскільки ФОП ОСОБА_1 не перевищила обсяги доходів, визначених податковим законодавством, будучи платником єдиного податку, який обрав спрощену систему оподаткування на 2 групі, податковим органом необґрунтовано та помилково донараховано фізичній особі ОСОБА_1 податкові зобов`язання з податку на дохід фізичних осіб, військового збору та безпідставно визначено штрафні санкції, а тому підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення від 25.08.2023 р. №000063082404 та від 25.08.2023 р. №000063102404. Також представник позивача зазначає, що перебуваючи на спрощеній системі оподаткування та звітності протягом 2020-2022 років, ОСОБА_1 була звільнена від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, податку на доходи фізичних осіб. За такої умови, на думку представника позивача, безпідставними є висновки про порушення позивачем підпункту 16.1.2, підпункту 6.1.3 пункту 16.1 статті 16, підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 176.1 статті 176, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України, а тому підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 25.08.2023 р. №000063122404 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1 020,00 грн. Представник позивача вказав, що платник єдиного податку 2 групи не веде облік витрат, відповідно документи про походження товарів не були пов`язані з предметом перевірки, своєю чергою обов`язок надання таких документів у ОСОБА_1 був відсутній. Щодо надання інших документів, представник позивача вказує, що запит про надання інформації від 20.06.2023 р. №1335/12/11-28-24-04 вручено особисто, тобто за три робочих дні до дати закінчення перевірки, акт про засвідчення факту ненадання платником податків документів для перевірки складений на наступний робочий день з дати вручення запиту 21.06.2023 р., запит про надання інформації від 21.06.2023 р. №1385/12/11-28-24-04-02 направлено поштою за два робочих дні до дати закінчення перевірки, а акт про ненадання документів від 26.06.2023 р. №365/11-28-24-04 складений поза періодом перевірки, чим позбавлено платника податків на участь у прийнятті рішення. Окрім того, представник позивача зазначив, що за перевіряємий період з 01.11.2020 р. по 31.01.2022 р. ФОП ОСОБА_1 не забезпечила зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, однак за таке порушення, в силу імперативної норми пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, не може бути притягнута до відповідальності згідно з п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України. Окрім того, представник позивача вказує на те, що при оформленні та направленні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідачем не дотримано вимог норм статей 42 і 58 Податкового кодексу України та пункту 1 розділу ІІІ наказу Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2005 р. щодо форми, змісту та порядку надіслання податкових повідомлень-рішень, оскільки рішення, які є предметом оскарження, підписані заступником начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області, водночас невід`ємна частина таких рішень «Розрахунок сум грошового зобов`язання по податках, визначених за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 » підписана головним державним інспектором, тобто неуповноваженою особою контролюючого органу, що свідчить невідповідність такого рішення вимогам закону.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, вважає їх безпідставними та необґрунтованими (а.с.60-63). Представник відповідача зазначив, що платником податків фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 самостійно здійснено заходи щодо припинення підприємницької діяльності. Представник відповідача вказує, що в ході проведення перевірки згідно з абз.85.2 ст.85 Податкового кодексу України платнику податків фізичній особі ОСОБА_1 надавалися запити про надання первинних документів та документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Під час проведення перевірки платнику податків - фізичній особі ОСОБА_1 надавалися запити про надання інформації від 20.06.2023 р. №1335/12/11-28-24-04/3097503043, від 21.06.2023 р. №1385/12/11-28-24-04/ НОМЕР_1 з вимогою надання на перевірку первинних документів, а саме: Книги обліку доходів та первинні документи відносно придбання та реалізації товарно-матеріальних цінностей, банківські виписки у повному обсязі та документи щодо використання у підприємницькій діяльності основних засобів (приміщень, транспортних засобів, обладнання тощо) за період з 12.10.2020 р. по 31.01.2022 р., документальні підтвердження щодо походження товарів, робіт та послуг, які привели до отримання доходу за перевіряємий період, а саме: за 2020 року на загальну суму 418 414,98 грн, за 2021 рік на загальну суму 947 851,26 грн, за 2022 рік на загальну суму 595 230,80 грн. Станом на дату написання акта перевірки жодні з перелічених документів надані не були. Платником надано лише документи щодо нарахування заробітної плати. Представник відповідача вказує, що платник податків у термін до дати написання акта перевірки (30.06.2023 р.) мала можливість надати зазначені документи на перевірку та (або) надати їх відповідно до статті 86 та пункт 44.7 статті 44 Податкового кодексу України разом із запереченнями протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта. До заперечень платником податків фізичною особою ОСОБА_1 документів та письмових пояснень не додано. Представник відповідача зауважив, що від платника податків фізичної особи ОСОБА_1 не надходило повідомлення про втрату документів. Представник відповідача зазначив, що за період з 01.11.2020 р. по 31.01.2022 р. платник податків фізична особа ОСОБА_1 здійснювала діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (ІІ група). У зв`язку з тим, що до перевірки платником не надано банківські виписки про рух коштів на розрахункових рахунках. Інформацію та документальне підтвердження походження товарів для здійснення підприємницької діяльності, перевіркою неможливо було визначити номенклатуру придбаного та відповідно реалізованого товару (робіт, послуг), постачальників та покупців товару, форму проведених розрахунків. Представник відповідача вказує, що перевіркою встановлено відсутність будь-яких документів (банківських виписок, договорів, платіжних документів про оплату за товар, тощо) щодо придбання товару платником податку з фізичною особою ОСОБА_1 , що свідчить про отримання таких товарів безоплатно. Таким чином, суми податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору документальною перевіркою визначені не від підприємницької діяльності, а з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської діяльності.

Представником позивача подано відповідь на відзив відповідно до змісту якої вважає, що у відзиві на адміністративний позов відповідачем будь-які заперечення щодо підстав позову не наведено, а лише відображено позицію та зміст акта перевірки від 30.05.2023 р. №5124/11-28-24-04/ НОМЕР_2 , на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Відповідач у відзиві наголошує, що проведеною перевіркою встановлено відсутність будь-яких документів (банківських виписок, договорів, платіжних документів про оплату за товар, тощо) щодо придбання товару платником податків фізичною особою ОСОБА_1 , що свідчить про отримання таких товарів безоплатно. Представник позивача вважає, що суб`єкт владних повноважень у відзиві на позовну заяву підтверджує, що єдиною підставою для збільшення оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями грошових зобов`язань за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 430 691,33 грн за основним платежем та 107 672,83 грн за штрафними санкціями, а також за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 35 890,94 грн за основним платежем та 8 972,74 грн за штрафними санкціями, було ненадання до перевірки документів, що підтверджують облік витрат. Разом з тим, представник позивача зазначає, що при проведенні перевірки, вимагаючи від позивача надання вказаних документів, відповідач ігнорував вимоги пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України, де передбачено, що ФОП платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Під час перевірки можуть вимагатися тільки документи, що пов`язані з перевіркою. У ОСОБА_1 не було обов`язку підтверджувати документами (в тому числі первинними документами, банківськими виписками (рахунок ФОП закритий у зв`язку з припиненням господарської діяльності), договорами, платіжними документами про оплату за товар, тощо) витрати на придбання товарів/послуг, вартість яких за результатами перевірки неправомірно включена до її доходу. При цьому відомості про отримані доходи суб`єктом господарювання відображено у поданих нею податкових деклараціях платника єдиного податку за 2020-2022 роки, які прийняті та враховані відповідачем, є достовірними, відомості в них не спростовані. Окрім того, на думку представника позивача, контролюючий орган не має повноважень нараховувати платнику єдиного податку грошові зобов`язання з інших податків і зборів за період, коли він користувався спеціальним режимом оподаткування, сплачував передбачені податки. Нарахування додаткових податків за цей період, які не зобов`язаний був сплачувати платник єдиного податку, міститиме ознаки подвійного оподаткування. Також, представник позивача зазначив, що не спростовано у відзиві і доводи позивача про те, що перебуваючи на спрощеній системі оподаткування та звітності протягом 2020-2022 років, ОСОБА_1 була звільнена від обов`язку подання податкової звітності, зокрема, з податку на доходи фізичних осіб, та не наведено у відзиві аргументів щодо наявності підстав не застосовувати пункт 521 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, згідно якого за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються (а.с.80-81).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 р. позовну заяву залишено без руху (а.с.53).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.56-57).

15.11.2023 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.83).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 р. витребувано докази (а.с.84).

Заяв, клопотань від учасників процесу до суду не надходило. Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12.10.2020 р. зареєстрована як фізична особа-підприємець (а.с.105-108).

31.01.2022 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с.105-108).

На підставі наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 02.06.2023 р. №726-п (а.с.27, 69), у період з 20 червня 2023 року по 23 червня 2023 року посадовою особою Головного управління ДПС у Кіровоградській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності платника податків фізичної особи ОСОБА_1 з контролю за дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.10.2020 р. по 31.01.2022 р., а також законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 12.10.2020 р. по 31.01.2022 р., за результатами якої складено акт від 30.06.2023 р. №5124/11-28-24-04/ НОМЕР_1 , висновками якого встановлено порушення фізичною особою платником податків ОСОБА_1 :

- підпунктів 16.1.5, 16.1.12 пункту 16.1 статті 16, пункту 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України в частині ненадання документів на перевірку;

- підпункту 16.1.2, підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 176.1 статті 176, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України щодо декларації про майновий стан і доходи за 2020, 2021, 2022 роки до контролюючого органу не подані;

- абз.«е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України в частині заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 430 691,33 грн, в т.ч. за 2020 рік у сумі 91 941,61 грн, за 2021 рік у сумі 208 079,89 грн, за 2022 рік у сумі 130 669,83 грн;

- підпунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині заниження суми військового збору в загальній сумі 35 890,94 грн, в т.ч. за 2020 рік у сумі 7 661,80 грн, за 2021 рік у сумі 17 339,99 грн, за 2022 рік у сумі 10 889,15 грн (а.с.89-104).

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» від 25.08.2023 р. №000063082404, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 538 364,16 грн, у тому числі 430 691,33 грн за основним платежем та 107 672,83 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.25, 73);

- форми «Р» від 25.08.2023 р. №000063102404, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 44 863,68 грн, у тому числі 35 890,94 грн за основним платежем та 8 972,74 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.48, 76);

- форми «ПС» від 25.08.2023 р. №000063062404, яким до ОСОБА_1 на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 і пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020,00 грн (а.с.49, 74);

- форми «ПС» від 25.08.2023 р. №000063122404, яким до ОСОБА_1 на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 і пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020,00 грн (а.с.47, 75).

Згідно із пп.62.2.3 п.62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

З огляду на пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до абз.1, 2 п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше: 2555 днів для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу; 1825 днів для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними пунктом 133.1 статті 133, підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 та пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з підпунктом 44.3.1 цього пункту; 1095 днів для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 цього пункту; 1095 днів для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.

З огляду на п.44.5 ст.44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв`язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених статтею 200 цього Кодексу) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з абз.1 п.44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до абз.1 п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що у період з 01.11.2020 р. по 31.12.2022 р. ФОП ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, була платником єдиного податку 2 групи.

Основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 була роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах (а.с.105-108).

Під час проведення перевірки 20.06.20223 р. ОСОБА_1 вручено запит Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 20.06.2023 р. №1335/12/11-28-24-04/ НОМЕР_1 про надання інформації, що пов`язана із здійсненням підприємницької діяльності за період з 12.10.2020 р. по 31.01.2022 р., а саме:

- інформацію щодо залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2021 р. , 01.01.2022 року та 31.12.2022 року;

- інформацію щодо дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 01.01.2021 р., 01.01.2022 року та 31.12.2022 року;

- перелік основних засобів, які використовувалися у підприємницькій діяльності за період з 12.10.2020 р. по 31.12.2022 р. (транспортні засоби, будівлі та інше);

- первинні документи, які підтверджують придбання та реалізацію товарно-матеріальних цінностей (видаткові накладні, банківські виписки, акти виконаних робіт тощо);

- первинні документи щодо нарахування та виплати заробітної плати за період, що перевіряється;

- банківські виписки за період, що перевіряється (а.с.69-70).

В акті від 30.06.2023 р. №5124/11-28-24-04/ НОМЕР_1 відображено, що станом на дату написання/реєстрації акта перевірки на запит надано такі документи: трудові договори з найманими працівниками, відомості нарахування та виплати заробітної плати, накази про прийняття на роботу та звільнення (а.с.94).

21.06.2023 р. на адресу ОСОБА_1 направлено запит Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 21.06.2023 р. №1385/12/11-28-24-04/3097503043 про надання на перевірку Книги обліку доходів та первинних документів відносно придбання та реалізації товарно-матеріальних цінностей, банківські виписки у повному обсязі та документи щодо використання у підприємницькій діяльності основних засобів (приміщень, транспортних засобів, обладнання тощо за період з 12.10.2020 р. по 31.12.2022 р. (а.с.70-71). Однак, поштове відправлення повернулося адресанту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.71, зі зворотного боку).

В акті від 30.06.2023 р. №5124/11-28-24-04/3097503043 зазначено, що станом на дату написання/реєстрації акта перевірки банківські виписки та документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки не надані, про що складено акти, які засвідчують факт ненадання платником податків документів для перевірки №361/11-28-24-04/3097503043 від 21.06.2023 р. та №365/11-28-24-04/3097503043 від 26.06.2023 р. (а.с.92).

Ненадання ОСОБА_1 книги обліку фізичної особи-підприємця та банківських виписок по розрахункових рахунках зумовило неможливість визначення номенклатури реалізованого товару, робіт послуг, шо спричинило сумнів податкового органу щодо права застосування спрощеної системи платником податків фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та стало підставою для висновку про отримання платником податків товарно-матеріальних цінностей безоплатно.

На думку відповідача, позивачем не подано декларацій про майновий стан та доходи за 2020, 2021 та 2022 роки, а також не оподатковано отриманий дохід за період з 12.10.2020 р. по 31.12.2022 р. у загальній сумі 1 108 831,04 грн, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Суд враховує, що правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

За пунктом 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до пп.2 п.291.4 ст.291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: друга група фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

З огляду на пп.1 п.292.1 ст.292 ПК України доходом платника єдиного податку є: для фізичної особи-підприємця дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Відповідно до абз.1, 2 п.292.3 ст.292 ПК України до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Пунктом 292.13 статті 292 ПК України передбачено, що дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 цього Кодексу.

За пунктом 292.14 статті 292 ПК України визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб`єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Згідно з пунктами 293.1, 293.2 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі прожитковий мінімум), другої групи у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі мінімальна заробітна плата), третьої групи у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Абзацом 1 пункту 296.1 статті 296 ПК України передбачено, що фізичні особи-підприємці платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Із аналізу зазначених норм, судом встановлено, що платник єдиного податку другої групи зобов`язаний вести у довільній формі облік отриманих доходів шляхом їх щомісячного відображення. При цьому ціль визначення доходу платника єдиного податку полягає у визначенні наявності у платника податку права перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Під час перевірки позивачем не надано податковому органу доказів на підтвердження обліку доходів за період з 12.10.2020 р. по 31.12.2022 р., що правомірно зумовило сумніви щодо наявності у ОСОБА_1 права перебувати на спрощеній системі оподаткування. Однак, сам по собі сумнів податкового органу щодо правомірності перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування, не зумовлює висновку про таку протиправність та потребує відповідного обґрунтування, яким саме вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України, не відповідає такий платник податків.

Акт від 30.06.2023 р. №5124/11-28-24-04/ НОМЕР_1 не містить обґрунтувань того, яким саме вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України, не відповідає ОСОБА_1 , а тому є безпідставними висновки про наявність у позивача обов`язку із подання декларацій про майновий стан та доходи за 2020, 2021 та 2022 роки.

Відповідно до п.164.1. ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

За приписами абзацу «е» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп.165.1.53 п.165.1 ст.165 цього Кодексу.

У розумінні пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

З огляду на п.177.2 ст.177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Суд враховує, що контролюючим органом не надано доказів на підтвердження отримання позивачем додаткового блага у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни за ознакою доходу « 126».

Більше того, акт перевірки не містять будь-якого переліку товарів, які на думку відповідача, отримані позивачем безоплатно, жодних обґрунтувань розрахунку вартості таких безоплатно отриманих позивачем товарів за правилами звичайної ціни, посилань на письмові договори чи інші документи, на підставі яких відповідач визначив таку звичайну ціну.

Крім того, за правилами абз.2 п. 292.3. ст. 292 ПК України безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Натомість, висновки податкового органу про безоплатне отримання позивачем товарів (робіт, послуг) та невключення їх вартості до загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, ґрунтуються на припущеннях відповідача щодо безоплатного отримання таких позивачем за усними домовленостями. Жодних письмових договорів, за якими позивачем отримано товари (роботи, послуги) без грошової чи іншої компенсації їх вартості, ні матеріали перевірки, ні матеріали справи не місять.

З огляду на наведене, визначення податковим органом за результатами перевірки бази оподаткування в сумі 1 108 831,04 грн як додаткового блага є протиправним та безпідставним.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення №000063082404 від 25.08.2023 р., №000063102404 від 25.08.2023 р., №000063122404 від 25.08.2023 р., винесені Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області безпідставно, у зв`язку з чим є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №000063062404 від 25.08.2023 р., яким застосовано штраф на підставі п.121.1 ст.121 ПК України суд зазначає наступне.

Відповідно до п.121.1 ст.121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем на запити Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 20.06.2023 р. №1335/12/11-28-24-04/3097503043 та 21.06.2023 р. №1385/12/11-28-24-04/3097503043 не надано документи щодо обліку доходів, зокрема Книги обліку доходів чи іншого документа, у якому здійснювався облік доходів та банківські виписки за період, що перевіряється для підтвердження задекларованого доходу.

У позовній заяві представник позивача посилається на пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, з огляду на який позивач не може бути притягнута до відповідальності згідно з п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України.

Пунктом 521 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Суд враховує, що карантин на території України запроваджений Кабінетом Міністрів України постановою від 11.03.2020 р. №211 з 12 березня 2020 року.

Постановою від 27.06.2023 р. №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. №2102-IX в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 р. №2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX), підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У подальшому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 р. №2260-IX (далі за текстом Закон №2260), який набрав чинності 27.05.2022 р., підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у новій редакції.

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, у редакції Закону №2260, установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до абз.1 пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, у редакції Закону №2719-ІХ від 03.11.2022 р., у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Отже, з набранням чинності Законом №2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку. При цьому обов`язок подання документів узалежнено до можливості чи неможливості виконання такого обов`язку з дати набрання чинності Законом №2719-ІХ від 03.11.2022 р., тобто з 25.11.2022 р.

Закон №2260 підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Таким чином, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 521 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Викладене узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 06.02.2024 р. у справі №160/10740/23.

Заважаючи на викладене та беручи до уваги, що позивачем не виконано свого обов`язку щодо надання під час перевірки документів на запит податкового органу, як і не обґрунтовано поважних підстав, які зумовили неможливість подання таких документів, враховуючи припинення застосування положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 521 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області правомірно застосовано до позивача штраф на підставі п.121.1 ст.121 ПК України у сумі 1 020,00 грн., а тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000063062404 від 25.08.2023 р. задоволенню не підлягає.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 8 604,44 грн (а.с.50, 52).

Позивачем заявлено позовні вимоги на суму 585 267,84 грн, з яких задоволено на суму 584 247,84 грн, що становить 99,83% від заявлених позовних вимог, а тому відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області на користь позивача належить судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 8 589,81 грн (8 604,44 грн х 99,83%).

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 25 серпня 2023 року №000063082404, винесене Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 538 364,16 грн, у тому числі 430 691,33 грн за основним платежем та 107 672,83 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 25 серпня 2023 року №000063102404, винесене Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 44 863,68 грн, у тому числі 35 890,94 грн за основним платежем та 8 972,74 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 25 серпня 2023 року №000063122404, винесене Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, яким до ОСОБА_1 на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 і пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020,00 грн.

5. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені нею судові витрати (судовий збір) у розмірі 8 589,81 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять грн 81 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43995486).

Дата складання повного рішення суду 24 травня 2024 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ