Ухвала суду № 119273491, 25.05.2024, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5606/24

Провадження № 1-кс/185/655/24

У ХВ АЛ А

25 травня 2024 року слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця,м.Павлоград,Дніпропетровської області, громадянинаУкраїни,маючого неповну середнюосвіту,офіційно непрацевлаштованого,не одруженого,зареєстрованого : АДРЕСА_1 ,фактично мешкаючогоза адресою: АДРЕСА_2 ,раніше судимого-

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -

В С Т А Н О В И В :

Клопотанням слідчого, яке надійшло до суду 25 травня 2024 року, погодженим прокурором, порушується питання про застосування до підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до матеріалів, якими слідчий обґрунтовує клопотання, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приблизно о 16 годині 35 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, звернув увагу на потерпілого ОСОБА_7 , який перебував біля магазину, розташованого поруч з церквою по вулиці Харківській, міста Павлограда у якого при собі була сумка чорного кольору одягнена через плече. У цей час ОСОБА_6 , розуміючи, що в сумці може перебувати майно, яке становить матеріальну цінність у нього раптово виник злочинний умисел направлений на повторне, відкрите заволодіння чужим майном потерпілого, а саме чорної сумки через плече з її вмістом.

У подальшому, ОСОБА_6 , розуміючи, що потерпілий перебуває у стані алкогольного сп`яніння підійшов до останнього та запропонував довести його додому.

Так ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, розуміючи протиправний характер своїх дій але, не відмовляючись від них взяв потерпілого ОСОБА_7 під ліву руку та попрямував вздовж вулиці Харківської, міста Павлограда, повз центрального кладовища, де дійшовши до будинку АДРЕСА_3 , посадив потерпілого на узбіччя, після чого наблизився спереду до потерпілого ОСОБА_7 та шляхом ривка, повторно, заволодів належною потерпілому сумкою, у якій знаходилися грошові кошти у сумі 3 500 гривень та особисті речі потерпілого.

Після цього, ОСОБА_6 , утримуючи при собі викрадене майно з місця вчинення злочину втік, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_7 матеріального збитку на суму 3500 гривень.

Умисні дії ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виразились у відкритому викрадення чужого майна, (грабіж), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ч. 4 ст.186 КК України.

24травня 2024 року відомостіпро вказанекримінальне правопорушеннябуло внесенодо ЄРДРза №12024041370000776 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

25травня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

На думку слідчого, що погоджено з прокурором, відносно підозрюваного ОСОБА_6 має бути застосований запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою у зв`язкуз обґрунтованоюпідозрою увчиненні нимкримінального правопорушення,враховуючи що ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років, перебуваючи під загрозою застосування до нього суворого покарання, у разі доведеності його вини у вигляді позбавлення волі, може переховуватись відорганів досудовогорозслідування тасуду,вчинити іншекримінальне правопорушення,оскільки ранішесудимий іна шляхвиправлення нестав.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання, просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судовомузасіданні провинупідозру визнав,однак просивзастосувати донього запобіжнийзахід увигляді домашньогоарешту.

Захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, вважав що цей запобіжний захід зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, з`ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання слідчого, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Слідчим доведено,що відноснопідозрюваного ОСОБА_6 проводиться досудоверозслідування,оскільки данийфакт за№ 12024041370000776 від 24 травня 2024 року зареєстрований в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

Встановлено, що ОСОБА_6 було затримано 24 травня 2024 року о 06:40 год. працівниками поліції, тому згідно ст. 209 КПК України момент затримання вважається о 06:40 год. 24 травня 2024 року.

25травня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

24травня 2024 року підозрюваним було отримано копію клопотання з доданими матеріалами про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих по даному кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

Так статтею 178 КПК України зазначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

На виконання вказаних вимог Закону, відповідно до матеріалів клопотання відносно ОСОБА_6 , останній є особою, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючий, раніше неодноразово судимий, останній раз 06 лютого 2023 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 роки, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнено з випробувальним строком 2 роки. Маючи не погашену не зняту у встановленому законом порядку судимість знову вчинив корисливий тяжкий злочин.

Суд вважає цілком доведеним існування як ризику переховування від органів досудового розслідування та суду так і ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.

Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений слідчим суддею, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Відтак, приходжу до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим не може бути застосованим відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків.

У чинність ч. 4 с. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України,розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 згідно ст. 12 КК України належить до тяжкого злочину, обставини вчиненого злочину, майновий стан підозрюваного та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд вважає за необхідне застосувати до нього розмір застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків, що передбачено ч. 3 ст. 182 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 372, 395 КПК України

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчогоСВ ПавлоградськогоРВП ГУНПв Дніпропетровськійобласті лейтенантаполіції ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, м. Павлоград, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого не повну середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, за реєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту затримання, а саме з 06.40 год. 24 травня 2024 року до 06 год. 40 хв. 22 липня 2024 року.

Визначити суму застави у розмірі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний розрахунковий рахунок № UA158201720355229002000017442, банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, код банку отримувача (МФО) 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2024 року у справі № 185/5606/24 (провадження № 1-кс/185/655/24) відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до спливу терміну тримання під вартою.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ. Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_6 з - під варти у зв`язку з внесенням застави. Після внесення застави підозрюваний ОСОБА_6 буде вважатися таким, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду з м. Павлограда, Дніпропетровської області;

3) надати до СВ Павлоградського РВП ГУНП Дніпропетровській області закордонний паспорт на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для подальшої передачі в установленому законом порядку до Павлоградського РВП ГУ ДМС України в Дніпропетровській області.

У разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків не може перевищувати двох місяців.

У випадку невиконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених обов`язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 194 КПК України.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Cлідчий суддя: ОСОБА_1