Рішення № 119273256, 23.05.2024, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/1194/24

2/154/602/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 травня 2024 року м. Володимир

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого: судді Лященка О.В.

за участю секретаря: Баранюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Володимирі в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП», звернулося до Володимир-Волинського міського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь ТзОВ «ФК «АВІРА ГРУП» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №36622 від 17.06.2021 року в загальній сумі 19200 грн. 50 коп., а також судові витрати та витрати на професійно правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що 17.06.2021 року між ТзОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений Договором про надання фінансового кредиту №36622, на підставі якого відповідачка отримала кредитні кошти в розмірі 3000 грн.

Пунктом 1.2 договору встановлено строк надання кредиту 18 днів, термін повернення до 04.07.2021 року.

Згідно п.1.3 укладеного договору, за користування кредитом відповідач сплачує товариству 912,5 %(процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2.5 % на добу. Тип процентної ставки-фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану проценту ставку за договором.

06.07.2021 ОСОБА_1 подала заявку на продовження строку дії договору. У зв`язку з чим, того ж дня, 06.07.2021 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» було укладено додаткову угоду №2 про продовження строку дії договору про надання фінансового кредиту №36622 від 17.06.2021 року.

Згідно п.1 укладеної додаткової угоди, сторони погодили продовжити строк дії договору на термін 31 день (включаючи 2 дні прострочки) до 05.08.2021 року. Подаючи заяву на продовження строку дії договору, відповідачка фактично визнав наявність існуючих кредитних зобов`язань за договором. За весь час користування кредитним коштами, починаючи з 17.06.2021 року по сьогодні, відповідачка здійснила лише один платіж 05.07.2021 року в сумі 1425 грн., які за умовами договору були спрямовані на погашення відсотків за користування кредитними коштами і продовжено строк дії договору до 05.08.2021 року.

Відповідач взяті на себе зобов`язання по договору не виконала, у зв`язку з чим у останньої згідно умов договору станом на 29 березня 2024 року виникла заборгованість в сумі 19200 грн. 00 коп.

На підставі наведеного представник позивача просив стягнути з відповідачки на користь ТзОВ Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» суму заборгованості за кредитними договорами та понесені судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу .

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду від 02.04.2024 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, однак при поданні даного позову до суду вказав, що не заперечує щодо розгляду справи за його відсутністю, на ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, а тому справу слід розглянути заочно у відсутності відповідача.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПКУкраїни фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно Договору про надання фінансового кредиту №36622 від 17.06.2021року, укладеного в електронній формі між ТзОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 , відповідачка отримала кредит в сумі 3000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, і зобов`язувалася повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Умовами договору передбачено, що кредит надається строком на 18 день, тобто до 04.07.2021 року, але в будь-якому випадку діє до повного його виконання сторонами (п. 1.3 договору). За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5 % річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% на добу. Тип процентної ставки фіксована. (п. 1.3 договору). Кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної картки, вказаної Клієнтом (п. 1.4 договору). За використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству комісію в розмірі 15% від суми фінансового кредиту (п. 1.5 договору). Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахунок грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки (п. 2.3 договору). Товариство має право вимагати від Клієнта повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в повному обсязі, а також виконання всіх інших зобов`язань за цим договором і додатками до нього (п. 3.1.1 договору).

06.07.2021 ОСОБА_1 подала заявку на продовження строку дії договору. У зв`язку з чим, того ж дня, 06.07.2021 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» було укладено додаткову угоду №2 про продовження строку дії договору про надання фінансового кредиту №36622 від 17.06.2021 року.

Згідно п.1 укладеної додаткової угоди, сторони погодили продовжити строк дії договору на термін 31 день (включаючи 2 дні прострочки) до 05.08.2021 року.

За весь час користування кредитним коштами, починаючи з 17.06.2021 року і тсаном на день розгляду справи в суді, відповідачка здійснила лише один платіж 05.07.2021 року в сумі 1425 грн., які за умовами договору були спрямовані на погашення відсотків за користування кредитними коштами.

Оскільки до теперішнього часу відповідачкою не виконане грошове зобов`язання за кредитним договором в добровільному порядку, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, спір між сторонами виник із зобов`язальних відносин, що регулюються нормами глави 71, 73Цивільного кодексуУкраїни (далі ЦК).

Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

За правилами ч. 1 ст.202ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст.205ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст.207ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст.626ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст.1054ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно ч. 2 ст.1054ЦК до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.1049ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтями 12, 13, 81ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачкою було отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені в Договорі про надання фінансового кредиту №36622 від 17.06.2021 року, а саме шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 3000 грн. на банківський рахунок, вказаний Клієнтом ОСОБА_1 . Перерахування таких коштів було здійснено ТзОВ «Платежі Онлайн», через платіжний сервіс «Platon», що відповідає умовам договору доручення № ПБ-1395/07 від 13.07.2020 року та підтверджується інформаційною довідкою від 13.07.2020 року №1395/07

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачка кредитні кошти отримала, однак свої зобов`язання щодо їх повернення та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконала, в зв`язку з чим остання має заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №36622 від 17.06.2021 року з урахуванням процентів за користування кредитом станом на 29.03.2024 року в загальній сумі 19200 грн. 00 коп., у тому числі 3000 грн. сума кредиту за договором, 450 грн. комісія за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту, 15750 грн. проценти за користування кредитом, що стверджується відповідним розрахунком.

При цьому варто звернути увагу, що відповідно до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вимог ст.ст. 12, 81ЦПК України відповідачкою не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставини спірних правовідносин.

Враховуючи ту обставину, що в порушення умов Договору про надання фінансового кредиту №36622 від 17.06.2021 року відповідачка фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку не повернула, чим порушила права кредитора, то позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 3028 грн. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, то на підставі ч. 1, 2 ст.141ЦПК України позивачу за рахунок відповідачки необхідно відшкодувати витрати, пов`язані з оплатою судового збору.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, то судом встановлено наступне.

Згідно із ч.1, п.1 ч.3 ст.133ЦПКУкраїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

Окрім того, витрати на правничу допомогу відшкодовуються лише в тому випадку, якщо така допомога реально надавалася в справі тими особами, які одержали за це плату, та їх сплата підтверджується відповідними фінансово-розрахунковими документами.

Позивачем надано суду копію Договору №150124-ЮР про надання правової допомоги; копію ордеру на правничу допомогу серії від 29.03.2024 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаний адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги № 150124-ЮР від 15.01.2024 року, протокол узгодження договірної ціни, з яких вбачаються види юридичних послуг, наданих позивачу, та їх вартість, а саме: надання усної консультації з вивченням документів 1000 грн, складання позовної заяви - 4000 грн, всього на суму 5000 грн., платіжна інструкція № 25 від 01.05.2024 року на суму 5000 грн за надання правової допомоги за договором від 17.06.2021 року № 36622.

Відповідно до ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та не доводив їх неспівмірність.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що розмір таких витрат є співмірним із складністю справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу є підставною та підлягає задоволенню, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути документально підтверджені витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76,80,81,89,263-268,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«АВІРА ГРУП»(кодЄДРПОУ 43174156,місцезнаходження заадресою:м.Київ,вул.Кирилівська,1-3А,секція С)до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«АВІРА ГРУП» заборгованість за кредитним договором № 36622 від 17.06.2021 року в розмірі 19200 (дев`ятнадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«АВІРА ГРУП» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«АВІРА ГРУП» понесені витрати на правову допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Олександр ЛЯЩЕНКО