Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2024 року Справа № 280/3405/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді НовіковоїІ.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
16 квітня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним рішення відповідача 1 від 01.03.2024 №4182/03-16 «Про часткову відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 »;
зобов`язати відповідача 2 нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, у відповідності з положеннями пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою суду від 22.04.2024 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що їй протиправно відмовлено у призначенні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсії. Позивач зазначає, що вона має достатньо педагогічного стажу для отримання зазначеної грошової допомоги. При цьому, позивач зазначає, що відсутність відомості щодо нарахування заробітної плати та сплати страхових внесків за період з листопада 2022 по грудень 2023 року не може мати вплив на право особи на отримання такого виду грошової допомоги, оскільки при цьому трудові відносини не перериваються і особа продовжує перебувати на відповідні посаді, яка дає право на отримання грошової допомоги. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просила задовольнити позовні вимоги.
Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечили. В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання грошової допомоги мають особи, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зазначають, що оскільки відсутні відомості щодо нарахування заробітної плати та сплату страхових внесків на час досягнення пенсійного віку (нема сплати внесків листопад 2022 грудень 2023 року) нарахувати грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій неможливо. З урахуванням викладеного у відзивах на позовну заяву, відповідачі просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що з 10.12.2023 ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області і отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
22.02.2024 позивач звернулася до органу ПФУ з заявою про призначення їй грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій.
Рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 01.03.2024 позивачу відмовлено у призначенні грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій з посиланням на відсутність відомостей щодо нарахування заробітної плати та сплату страхових внесків на час досягнення пенсійного віку (нема сплати внесків листопад 2022 грудень 2023 року), у зв`язку з чим нарахувати грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій неможливо.
Позивач, не погодившись з відмовою у виплаті грошової допомоги, звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
За приписами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 (далі Порядок).
Пунктом 5 Порядку встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Так, з матеріалів адміністративної справи судом встановлено та не заперечувалось відповідачами, що позивачка має достатньо спеціального стажу для призначення їй грошової допомоги.
В свою чергу, відмова у призначенні позивачу грошової допомоги мотивована тим, що у органів ПФУ відсутня інформація про сплату внесків за позивача за період листопад 2022 грудень 2023 року, у зв`язку з чим відповідачі вважають, що позивачем не виконано вимогу пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині виходу на пенсію саме з посади робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд не може погодитись з зазначеними доводами відповідачів, з огляду на таке.
Суд зазначає, що відповідно до інформації з трудової книжки позивача та довідки наданої КЗ «Василівський ліцей «Сузір`я» Василівської міської ради Запорізької області від 06.02.2024 №05-15/34, ОСОБА_1 прийнята 01.09.1992 на посаду вчителя української мови та літератури Василівської загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи №2 Василівського відділу освіти Василівської РДА де працює на даний час.
При цьому, у довідці від 06.02.2024 №05-15/34 міститься інформація про перейменування закладу освіти, в якому працює позивачка, на КЗ «Василівський ліцей «Сузір`я» Василівської міської ради Запорізької області.
Також, у довідці від 06.02.2024 №05-15/34 зазначено про те, що відповідно до наказу №106/К від 01.09.2022 з ОСОБА_1 до теперішнього часу призупинено дію трудового договору в зв`язку із збройною агресією рф проти України, що призвело до неможливості обох сторін виконувати свої обов`язки та відсутністю способу обміну інформацією.
Суд зазначає, що є загальновідомим та таким, що не потребує доказуванню факт того, що територія міста Василівка Василівського району Запорізької області, на якій розміщено КЗ «Василівський ліцей «Сузір`я» Василівської міської ради Запорізької області є тимчасово окупованою територією України, що в свою чергу потягнуло призупинення трудового договору з позивачкою.
Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Отже, не зважаючи на призупинення трудового договору між позивачкою та КЗ «Василівський ліцей «Сузір`я» Василівської міської ради Запорізької області, ОСОБА_1 має статус працівника зазначеного закладу та відповідно на момент призначення їй пенсії мала статус педагогічного працівника.
В свою чергу, не сплата страхових внесків за позивача за період листопад 2022 грудень 2023 року жодним чином не впливає на право отримання грошової допомоги, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивачу було протиправно відмовлено у призначенні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
При цьому, з урахуванням того, що позивач перебуває на пенсійному обліку у ГУ ПФУ в Запорізькій області, яке здійснює їй нарахування та виплату пенсії, а спірне питання стосується не перерахунку пенсії чи її складових та стосується виключно виплати разової грошової допомоги, то для повного, всебічного та швидкого відновлення прав та законних інтересів позивача наявні підстави для зобов`язання саме ГУ ПФУ в Запорізькій області провести нарахування та виплату позивачу грошової допомоги.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв`язку із задоволенням позовних вимог на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума судового збору в розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, оскільки саме зазначеним органом прийнято протиправне рішення про відмову у призначенні грошової допомоги.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 20551088), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.03.2024 «Про часткову відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, у відповідності з положеннями пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 986,96 грн. (дев`ятсот вісімдесят шість гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова
Судове рішення № 119268432, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 24.05.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 280/3405/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: