Рішення № 119267558, 24.05.2024, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2931/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В.І., розглянувши в порядку письмовому провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач)про визнання дій протиправними щодо обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, які втратили працездатність при нарахуванні та виплаті щомісячного пенсійного забезпечення; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок нарахування та виплатити пенсію позивачу без обмеження десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, які втратили працездатність з 01.03.2024 в розмірі 90% грошового забезпечення, встановленого для нарахування пенсії за вислугу років; встановити судовий контроль.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-XII за вислугу років.

Зазначає, що з 01.03.2024 фактично отримує пенсію в розмірі 32950,07 грн, при нарахуванні в 34651,07 грн, тобто обмеження та недоплата складає 1701,00 грн.

Позивач 06.03.2024 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про здійснення перерахунку та виплаті пенсії без обмежень її граничного розміру та виплату заборгованості з 01.03.2024, однак відповідач листом від 11.03.2024 відмовив у вказаному.

Позивач не погоджується із такими діями відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром, оскільки після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 стаття 43 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон №2262-XII) не містить норми про обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи наведене позивач просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-6).

До суду 04.04.2024 надійшов відзив ГУ ПФУ у Волинській області (вих. №0300-0902-7/19777 від 01.04.2024), у якому відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні у зв`язку з тим, що максимальний розмір пенсії з січня 2024 року становиться 23610 грн, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі №140/21728/23 позивачу проведено перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром (граничним) в десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, в результаті якого розмір пенсії встановлено з січня 2024 року в сумі 32950,07 грн.

Враховуючи наведене вважає, що для проведення індексації пенсії немає правових підстав, оскільки його розмір перевищує максимальний розмір пенсії, який встановлений законодавством.

Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру повідомляє, що на даний час, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №140/4171/21, розмір пенсії обчислюється у 90% від розміру грошового забезпечення, та, вважає, що дана вимога є передчасно (арк. спр. 14-17).

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 13).

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Матеріалами прави підтверджується та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-XII за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 20.11.2007 (арк. спр. 8).

У відповідності до перерахунку пенсії з 01 березня 2024 року позивачу здійснюється нарахування пенсії у розмірі 34651,07 грн, однак фактична виплата становить 32950,07 грн, у зв`язку із обмеженням максимальним розміром пенсії, у тому числі виплати у розмірі 1500 грн, яка передбачена Постановою №185 (арк. спр. 9).

ОСОБА_1 06.03.2024 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області зі проханням здійснити перерахунок, нарахування і виплату пенсії без обмеження десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність з 01.03.2024 (арк. спр. 10).

Відповідач листом від 11.03.2024 №34145 повідомлено, що розмір пенсійної виплати на виконання судового рішення здійснюється без обмеження її максимальним розміром, а підстави для встановлення з 01.03.2024 підвищення відповідно до постанови №185 відсутні (арк. спр. 11).

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначає Закон №2262-ХІІ.

Як встановлено статтею 64 Закону №2262-ХІІ, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Кабінет Міністрів України 23.02.2024 прийняв Постанову №185, відповідно до пункту 1 якої з 01.03.2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Пунктом 2 Постанови №185 установлено, що з 01.03.2024 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., №18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (Офіційний вісник України, 2023 р., №26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2023 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Згідно з абзацом другим пункту 3 Постанови №185 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Як встановлено судом з матеріалів пенсійної справи, позивачу з 01.03.2024 не виплачується підвищення (індексація) пенсії у розмірі 1500,00 грн, передбачене Постановою №185, бо, як слідує з відзиву на позов ГУ ПФУ у Волинській області, пенсійна виплата перевищує максимальний розмір пенсії, визначений законом, тобто десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Такі дії відповідача суд вважає неправомірними, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-ХІІ зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20.12.2016 №7-рп/2016 є втрата чинності із 20.12.2016 частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.

Оскільки частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 є відсутньою, то положення Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, яким у частині сьомій статті 43 слова і цифри у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 замінено на у період з 01.01.2017 по 31.12.2017, є нереалізованими.

Отже, із 2017 року стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

З цього приводу наявні правові висновки у постановах Верховного Суду від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18, від 31.03.2021 у справі №815/3000/17 та інші Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі №815/3000/17 вказав про відсутність підстав для відступу від правового висновку, висловленого щодо питання обмеження граничного розміру пенсії у попередніх постановах (від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі №522/16881/17).

Також суд зауважує, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, було введено в дію Законом №3668-VI.

У постанові від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом Пенсійного фонду максимальним розміром пенсії та зазначив, що у такому разі підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Ці висновки надалі застосовані Верховним Судом у постановах від 27.01.2022 у справі №240/7087/20, від 17.02.2022 у справі №640/11168/20, від 18.05.2022 у справі №380/12337/20, від 29.06.2022 у справі №640/19118/18, від 11.07.2022 у справі №620/613/21.

Відповідачу має бути відомо й те, що Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-ХІІ.

Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня його ухвалення Конституційним Судом України.

Суд наголошує, що норма щодо обмеження максимальним розміром пенсій у спеціальному Законі №2262-ХІІ визнана неконституційною ще у 2016 році й станом на 01.03.2024 відсутні положення про обмеження призначених згідно із вказаном Законом пенсій максимальним розміром.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

На переконання суду, незважаючи на наявність у Постанові №185 застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача відповідно до Постанови №185 законодавча норма, яка б визначала максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, фактично відсутня, адже, як зазначалося вище, застосуванню підлягають норми Закону №2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

Аргументи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії ОСОБА_1 не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права.

Також судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі №140/21728/23 зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмежень десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність з 01.03.2023; рішенням від 13.12.2023 у справі №140/32262/23 зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 18.04.2023 з урахуванням індексації в розмірі 1 500 грн, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

Суд зауважує, що висновки суду у справах №140/21728/23 та №140/32262/23 щодо перерахунку пенсії є обов`язковими для відповідача не лише в межах вказаної справи, але і під час виникнення/існування інших правовідносин, які пов`язані з пенсійним забезпеченням позивача.

На переконання суду, відповідач не довів, що застосовуючи обмеження максимальним розміром пенсії до виплати індексації пенсії, діяв відповідно до закону. Тому такі його дії є протиправними.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії з 01.03.2024 у розмірі 90% грошового забезпечення, то суд зазначає, що вказана вимога задоволенню не підлягають, оскільки заявлена передчасно.

Так, на момент звернення до суду з даним позовом, порушене виключно право позивача на перерахунок пенсії з 01.03.2024 із застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром. Спору щодо відсоткового розміру пенсії позивача на час звернення останнього у цій справі до суду не існувало. Відсутні підстави вважати, що права позивача при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, то відповідно питання відсоткового розміру пенсії є передчасним.

З огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства України суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження граничного розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб при нарахуванні та виплаті щомісячного пенсійного забезпечення, а також зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2024 нарахування та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

Крім того, позивач просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

Так, відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Разом з тим, позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 243 246, 255, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо обмеження граничного розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб при нарахуванні та виплаті щомісячного пенсійного забезпечення,

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 01.03.2024 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. І. Смокович

24 травня 2024 року