Рішення № 119266412, 13.05.2024, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/7251/23

н/п 2/953/662/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Муратової С.О.,

за участю секретаря - Драгана О.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Шинкарьова С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Харківської міської ради (ЄДРПОУ: 04059243, адреса: 61003, м. Харків, пл. Конституції, буд. 7) про визнання права власності, -

встановив:

До Київського районного суду м. Харкова 14.08.2023 поштою надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності, в якій позивач просить визнати за ним право власності на 12/100 частин домоволодіння під номером АДРЕСА_1 (а.с. 2-3).

На обґрунтування позову позивач зазначає, що він є власником 88/100 часток власності на два житлових будинки АДРЕСА_1 . Вищевказане нерухоме майно він отримав на підставі договорів дарування: 80/100 договір дарування від 02.07.2007 та 8/100 договір дарування від 20.02.2009.

За життя, його померлий батько ОСОБА_2 на 12/100 частин домоволодіння під номером АДРЕСА_1 документи про право власності не оформив. Його батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час право власності на 12/100 частин вищевказаного нерухомого майна за цією адресою не зареєстровано.

Він, позивач у справі, є сином померлому ОСОБА_2 , а отже, спадкоємцем першої черги на вищевказане домоволодіння. Також на момент смерті ОСОБА_2 він проживав за однією адресою з померлим.

Оціночна вартість 12/100 часток об`єкта оцінки домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , становить 262961,76 гр.

Позивач на обґрунтування позову посилається на ст. ст. 16, 328, 1216-1218, 1220, 1223, 1261, 1268 ЦК України, лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду кримінальних справ про спадкування».

Зазначає, що для подальшого утримання та збереження майна позивачу необхідно оформити право власності на спадкове майно, проте, іншого порядку, крім визнання права власності на вказаний житловий будинок в судовому порядку, не існує (а.с. 2-3).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 14.08.2023, вказана цивільна справа визначена до розгляду судді цього суду ОСОБА_3 (а.с. 72).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, із призначенням в підготовче судове засідання (а.с. 74).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2023 закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності та призначено справу до судового розгляду (а.с. 79).

20.09.2023 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшов відзив представника відповідача Харківської міської ради Гусєвої А.В. на позовну заяву, в якій представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ХМР про визнання права власності; долучити до матеріалів справи №953/7251/23 цей відзив; розгляд справи проводити без участі представника Харківської міської ради (а.с. 80-85).

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Шинкарьов С.А. в судовому засіданні підтримали позовну заяву та її обґрунтування, просили вимоги задовольнити. В поданих письмових (а.с. 131) та усних поясненнях в ході розгляду справи позивач також посилався на те, що на він є власником 88/100 часток власності на два житлових будинки з надвірними будівлями за вказаною адресою. За життя йог батько на 12/100 частин домоволодіння документи про право власності не оформив. На даний час право власності на 12/100 частин ні за ким не зареєстровано. На момент смерті батька 17.07.2013 він був прописаний та проживав з ним за цією ж адресою: АДРЕСА_1 , тобто фактично прийняв спадщину після смерті батька. Згідно наданої ним технічної документації домоволодіння не має самочинно збудованих споруд, будівель.

В судове засідання представник відповідача Харківської міської ради повторно не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив (ас. 172, 176). В ході розгляду справи розгляду справи представник відповідача Харківської міської ради Гусєва А.В. просила відмовити в задоволенні позову, підтримала доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, згідно якого, зазначено, зокрема, наступне. Позов обґрунтовано тим, що позивач є власником 88/100 часток власності на два житлових будинки АДРЕСА_1 . Вказане нерухоме майно Позивач отримав на підставі договорів дарування: 80/100 договір дарування № 186 від 02.02.2007; 8/100 договір дарування № 5-412 від 20.02.2009. На 12/100 частин домоволодіння право власності не оформлено. Позивач отримав 80/100 домоволодіння на підставі договору дарування № 186 від 02.02.2007. Пунктом 3 вказаного договору визначено, що згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданому 31.01.2007 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за № 13410221 домоволодіння, частина якого відчужується за цим договором, загалом складається з: житлового будинку літ. «А-1», житловою площею 56,7 кв. м, загальною площею 82,9 кв. м; житлового будинку літ. «Б-1», житловою площею 25,1 кв. м, загальною площею 120,9 кв. м; льоху літ. «В», сараїв літ. «Г», «Е», «Н», «О»; льоху літ. «Ж»; вбиральні літ. «З», гаражу літ. «М»; вбиральні літ. «П»; огорожі - № 2,3. Згідно з примітками, викладеними у тому ж витязі, «Самовільно побудовано співвласником літ. «а» вартістю 4627 грн.». Будь яких подальших дій, направлених на приведення самовільно побудованого об`єкту, а саме: прибудова літ. «а» по АДРЕСА_1 у відповідність до вимог містобудівного та земельного законодавства не було здійснено. Стосовно здійснення самочинного будівництва, посилається на положення ст. 375, 376 ЦК України, постанову

Верховного Суду України від 04.12.2013, ч. 2 ст. 36, ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», вказуючи, що відсутність дозволу на будівництво (повідомлен0ня про початок виконання будівельних робіт), проєкту чи будівельного паспорта (схеми намірів забудови) або порушення умов, передбачених у цих документах, зумовлює визнання такого будівництва самочинним відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК. Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього як на об`єкт нерухомості (ч. 2 ст. 376 ЦК). Згідно доданих Позивачем документів не вбачається наявності у нього речових прав на земельну ділянку, самочинне будівництво на якій здійснювалось. Вказане дає підстави вважати, що у відповідності до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України земельна ділянка під самовільно побудованим об`єктом є комунальною власністю. Визнання на самочинно побудований об`єкт прав за позивачем позбавить Харківську міську раду прав на відповідну земельну ділянку.

Крім того, зазначає у відзиві, що спадкоємець не набуває права власності на нерухоме майно у порядку спадкування, якщо за життя спадкодавець не набув права власності на таке майно. Посилається на положення ст. ст. 1216, 1218, 1220 ЦК України, п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», вказуючи, що чинним законодавством встановлено, що якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, іншу будівлю, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. Також, відповідно до п. 6 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30.03.2012 № 6 право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень статті 1218 ЦК України та з урахуванням роз`яснень, наданих у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», де зазначено, що якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво, до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. Крім того, згідно з роз`ясненнями викладеними у п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014 законом не передбачено можливість визнання права власності на новостворене майно та об`єкт незавершеного будівництва в судовому порядку, якщо право власності на таке майно не було зареєстроване раніше в установленому законодавством порядку. Враховуючи те, що у спадкодавця не виникло права власності на спірне нерухоме майно, то і перехід цього права до спадкоємця в порядку спадкування відповідно до вимог чинного законодавства неможливий. Як зазначено в постанові від 28.04.2022, право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень ст. 376 та ст. 1218 ЦК, за змістом яких у разі здійснення спадкодавцем самочинного будівництва до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (постанова Верховного Суду від 28.04.2022 у справі № 359/9695/17 (а.с. 80-85).

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, надані в ході розгляду справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 16 ЦК України, до способів захисту цивільних прав та інтересів віднесено визнання права.

Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом достовірно встановлено, що позивач у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 (а.с. 5).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 (а.с. 17).

ОСОБА_1 зареєстрований за адресо: АДРЕСА_1 з 05.06.1991 (а.с. 4, 132).

Згідно договору дарування частини домоволодіння від 02.02.2007, посвідченого нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гриценком Є.В. за реєстровим № 186, дарувальник ОСОБА_2 передав, а обдарований ОСОБА_1 прийняв в дар 80/100 частин домоволодіння під номером АДРЕСА_1 . Частина майна, що є предметом цього договору, належить дарувальнику на підставі Рішення Київського районного суду м. Харкова від 29.06.2006 та зареєстрованого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 31.01.2007. Згідно з цим рішенням, 80/100 частин домоволодіння, що є предметом цього договору, складаються з : житлового будинку літ. «Б-1», загальною площею 43,9 кв. м, житловою площею 25,1 кв. м, мансарди - літ. «Бм», загальною площею 36,8 кв. м, прибудови - літ. «б2», загальною площею 40,2 кв. м, балкону - літ. «б3», гаражу - літ. «М», сараїв літ. «О», «Н», льоху літ. «В». Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданому 31.01.2007 КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за № 13410221, домоволодіння, частина якого відчужується за цим договором, загалом складається з: житлового будинку літ. «А-1», житловою площею 56,7 кв. м, загальною площею 82,9 кв. м; житлового будинку літ. «Б-1», житловою площею 25,1 кв. м, загальною площею 120,9 кв. м; льоху літ. «В», сараїв літ. «Г», «Е», «Н», «О»; льоху літ. «Ж»; вбиральні літ. «З», гаражу літ. «М»; вбиральні літ. «П»; огорожі - № 2,3. Згідно з примітками, викладеними у тому ж витязі, «Самовільно побудовано співвласником літ. «а» вартістю 4627 грн.» (а.с. 6-7).

Згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим 19.04.2007 КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за № 14299809, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 80/100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 02.02.2007, посвідченого нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гриценком Є.В. за реєстровим № 186 (а.с. 7).

Згідно договору дарування частки житлового будинку від 20.02.2009, посвідченого державним нотаріусом Першої Харківської державної нотаріальної контори Грошевою О.Ю. за реєстровим № 5-412, дарувальник ОСОБА_2 , батько, безоплатно передав, а обдарований ОСОБА_1 , син, прийняв в дар 8/100 (вісім сотих) часток в праві спільної часткової власності на два житлових будинки АДРЕСА_1 , з тим, що в користування ОСОБА_1 переходять приміщення: № 1-1- коридор площею 4,8 кв. м., 1-1а- тамбур площею 1,0 кв. м., 1-2 житлове площею 8,7 кв. м., 1-3 житлове площею 11,2 кв. м, 1-9 кладова 4,0 кв. м., 1-10 житлове площею 5,0 кв. м. в житловому будинку літ. А-1 (згідно рішення Київського районного суду м. Харкова від 14.05.2008, справа № 2-2154/08/15). На земельній ділянці розташовані два житлові будинки літ. А-1, житловою площею 56,7кв.м,загальною площею82,9кв.м;та літ.«Б-1»,житловою площею25,1кв.м,загальною площею120,9кв.м,та надвірнібудівлі приних:льохи літ.В,Ж;сараї літ.Г,Е,Н,О; вбиральніліт.З,П;гараж літ.М,огорожа 2,3,зливна яма№ 4.я Ця відчужувана частка двох житлових будинків з надвірними будівлями належить дарувальнику на підставі Рішення Київського районного суду м. Харкова від 14.05.2008, справа № 2-2154/08/15, право власності на яку зареєстровано КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 16.10.2008, номер запису 1897, в книзі 1, реєстраційний номер 17672035, згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 16.10.2008 № 20604000 (а.с. 18-19).

Згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим 16.03.2009 КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за № 22166484, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 8/100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 20.02.2009, посвідченого 1-ою ХДНК № 5-412 (а.с. 19).

Право власності ОСОБА_1 на 80/100 та 8/100 частин домоволодіння за вказаною адресою на підставі вказаних вище двох договорів дарування відповідно також підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09.05.2023 (а.с. 20-21).

Позивачем надано технічний паспорт будинку садибного типу, виготовленого ТОВ «Архілаін» 24.10.2022, адреса об`єкта: АДРЕСА_1 , станом на 02.02.2022, замовник ОСОБА_1 (а.с. 8-16).

Позивачем також надано копію Звіту про оцінку майна домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , складеного ТОВ «АНТЕЙ КОНСАЛТИНГ ГРУП» 28.07.2023 (а.с. 22-70).

Таким чином,судом достовірновстановлено,що намомент набуттяпозивачем прававласності задоговором даруваннячастини домоволодіннявід 02.02.2007,посвідченого нотаріусомХарківського міськогонотаріального округуГриценком Є.В.за реєстровим№ 186,дарувальник ОСОБА_2 передав,а обдарований ОСОБА_1 прийняв вдар 80/100частин домоволодінняпід номером АДРЕСА_1 ,які втому числіскладалися з«Самовільно побудованої співвласником літ. «а» вартістю 4627 грн.» (а.с. 6-7).

Разом з тим, згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДГРУПП» від 21.11.2023, виданої на ім`я ОСОБА_1 , про те що за станом обстеження на місці від «14» листопада 2023 р. та проведення комплексу робіт встановлено що: житлові будинки з надвірними будівлями розташовані в АДРЕСА_1 дійсно відповідає наступним характеристикам:

Літ. А-1 Житловий будинок з прибудовами матеріали стін будівель і споруд дерево обкл. цеглою/цегла, загальною площею 82,9 м2 , житловою площею 52,2 м2, рік будови/реконструкції 1945.

Літ. Б-1 Житловий будинок з прибудовами матеріали стін будівель і споруд шлакобетон/цегла, загальною площею 113,4 м2, житловою площею 23,4 м2, рік будови/реконструкції 1966.

Літ. В Льох - матеріали стін будівель і споруд шлаколиті, рік будови/реконструкції 1973.

Літ. Г Сарай - матеріали стін будівель і споруд шлаколиті, рік будови/реконструкції 1967.

Літ. Е Сарай - матеріали стін будівель і споруд дерево, рік будови/реконструкції 1970.

Літ. Ж Льох - матеріали стін будівель і споруд шлаколиті, рік будови/реконструкції 1945.

Літ. З Вбиральня - матеріали стін будівель і споруд цегла, рік будови/реконструкції 1967.

Літ. М, м Гараж з оглядовою ямою - матеріали стін будівель і споруд цегла, рік будови/реконструкції 1990.

Літ. Н Сарай - матеріали стін будівель і споруд цегла, рік будови/реконструкції 1990.

Літ. О Сарай - матеріали стін будівель і споруд шлакоблок, рік будови/реконструкції 1998.

Літ. Р Навіс - матеріали стін будівель і споруд дерев`яні стовпи, рік будови/реконструкції 1980.

Літ. С Навіс - матеріали стін будівель і споруд дерево/дерев`яні стовпи, рік будови/реконструкції 1970.

№4 Вигрібна яма - матеріали стін будівель і споруд бетон, рік будови/реконструкції 2006.

№5,8,11 Огорожі - матеріали стін будівель і споруд комбіновані, рік будови/реконструкції 2009/2018.

№6 Ворота з хвірткою - матеріали стін будівель і споруд метал, рік будови/реконструкції 2009.

№4 Хвіртки - матеріали стін будівель і споруд комбіновані, рік будови/реконструкції 2009/2018.

Опис інформації про земельну ділянку : фактична площа земельної ділянки - 1385 кв.м. У тому числі побудовано(переплановано/реконструйовано) самочинно: відсутні. Згоду на обробку персональних даних отримано 14.11.2023 р. Примітка: у зв`язку з уточненнями лінійних розмірів приміщень, зміною методології обліку площ, а також допущеними арифметичними помилками при підрахунку площ приміщень при проведенні попередньої інвентаризації, змінено площі наступним чином :

- житлову площу будинку літ. А-1 змінено з 56,7 кв. м. на 52,2 кв. м.;

- загальну площу будинку літ. Б-1 змінено з 120,9 кв. м. на 113,4 кв. м.;

- житлову площу будинку літ. Б-1 змінено з 25.1, кв. м. на 23,4 кв. м.

Змінено склад надвірних будівель та споруд наступним чином:

- Вбиральня літ. П, огорожі N?2, N?3 - знесені.

- Прибудова літ. а, навіси літ. Р, літ. С, оглядова яма літ. м, огорожі №5, №8, №11, ворота з хвірткою №6, хвіртки №7, №9, №10 - побудовані.

Згідно до технічного паспорту КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 20.11.2008 року, рік побудови прибудови літ. а - 1976 рік. Згідно до листа Міністерства юстиції №8.4-35//18/1 від 23.02.2016 року будівлі побудовані до 05 серпня 1992 року - не підлягають прийняттю в експлуатацію.

Навіси літ. Р, літ. С, оглядова яма літ. м, огорожі №5, №8, №11, ворота з хвірткою №б, хвіртки №7, №9. №10 - згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» не потребують дозвільної документації та не підлягають прийняттю в експлуатацію (а.с. 104).

Позивачем надано також технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за зазначеною адресою, виготовлений станом на 14.11.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДГРУПП» (а.с. 105-113).

Згідно Примітки з Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер документу: ТІ01:0941-4091-4598-0415, виконаного суб`єктом технічної інвентаризації ТОВ «БУДГРУПП», що у зв`язку з уточненнями лінійних розмірів приміщень, зміною методології обліку площ, а також допущеними арифметичними помилками при підрахунку площ приміщень при проведенні попередньої інвентаризації, змінено площі наступним чином :

- житлову площу будинку літ. А-1 змінено з 56,7 кв. м на 52,2 кв. м;

- загальну площу будинку літ. Б-1 змінено з 120,9 кв. м на 113,4 кв. м;

- житлову площу будинку літ. Б-1 змінено з 25,1 кв. м на 23,4 кв. м.

Змінено склад надвірних будівель та споруд наступним чином :

- Вбиральня літ. П, огорожі N2, N3 - знесені.

- Прибудова літ, а, навіси літ. Р, літ. С, оглядова яма літ. м, огорожі №5, №18, №11, ворота з хвірткою №6, хвіртки №17, №9, №10 - побудовані.

Згідно до технічного паспорту КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 20.11.2008 року, рік побудови прибудови літ. а - 1976 рік. Згідно до листа Міністерства юстиції N?8.4-35//18/1 від 23.02.2016 року будівлі побудовані до 05 серпня 1992 року - не підлягають прийняттю в експлуатацію.

Навіси літ. Р, літ. С, оглядова яма літ. м, огорожі №5, №8, №11, ворота з хвірткою №6, хвіртки №7, №9, №10 - згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» не потребують дозвільної документації та не підлягають прийняттю в експлуатацію (а.м. 114-130).

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частин другої, третьої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Верховний Суд в постанові від 28 квітня 2022 року справа № 359/9695/17 провадження № 61-18743св20 виходить з того, що якщо будівництво здійснювалось згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки, як забудовника входять до складу спадщини на підставі статті 1216 ЦК України. Самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не є об`єктом права власності, тому таке майно не входить до складу спадщини.

Згідно зі частиною другою статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За змістом вказаних норм матеріального права, право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці.

Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень статей 376, 1218 ЦК України, за змістом яких у разі здійснення спадкодавцем самочинного будівництва до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Спадкоємець не позбавлений права звернутись із позовними вимогами про визнання права власності на об`єкти самочинного будівництва в порядку спадкування. Це узгоджується з частинами третьою і п`ятою статті 376 ЦК України і нормами про спадкування та склад спадщини (статті 1216, 1218 ЦК України ).

Якщо право звернутися з вимогою про визнання права власності на об`єкти самочинного будівництва відповідно до чинного законодавства (частини третьої і п`ятої статті 376 ЦК України ) належало спадкодавцеві, воно також належить спадкоємцеві, який прийняв спадщину.

Право вимагати визнання права власності на самочинно збудоване майно відповідно до частин третьої і п`ятої статті 376 ЦК України є суб`єктивним цивільним правом, яке переходить у порядку спадкування відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України.

Верховний Суд зазначає, що системний аналіз норм статті 376, 1218 ЦК України дає підстави дійти висновку, що якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

Суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Відповідний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 у справі № 917/1739/17, провадження № 12-161гс19, від 25 червня 2019 у справі № 924/1473/15, провадження № 12-15гс19.

Отже, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (постанова Верховного Суду від 28 квітня 2022 року справа № 359/9695/17 провадження № 61-18743св20).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Об`єктом відносин спадкування виступають права та обов`язки спадкодавця у їх сукупності, що належали йому на момент смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1 ст. 1221 ЦК України).

Ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як встановлено вище, позивач як спадкоємець першої черги звертається до суду за визнанням права власності на 12/100 частин домоволодіння під номером АДРЕСА_1 через відсутність правовстановлюючого документа у його померлого батька ОСОБА_2 .

Як встановленосудом вище,згідно договорударування частинидомоволодіння від02.02.2007,посвідченого нотаріусомХарківського міськогонотаріального округуГриценком Є.В.за реєстровим№ 186,за якимдарувальник ОСОБА_2 передав,а обдарований ОСОБА_1 прийняв вдар 80/100частин домоволодінняпід номером АДРЕСА_1 ,частина майна,що єпредметом цьогодоговору,належить дарувальникуна підставіРішення Київськогорайонного судум.Харкова від29.06.2006та зареєстрованогоКП «Харківськеміське бюротехнічної інвентаризації»31.01.2007(а.с. 6-7).

Також судом встановлено вище, що згідно договору дарування частки житлового будинку від 20.02.2009, посвідченого державним нотаріусом Першої Харківської державної нотаріальної контори Грошевою О.Ю. за реєстровим № 5-412, дарувальник ОСОБА_2 , батько, безоплатно передав, а обдарований ОСОБА_1 , син, прийняв в дар 8/100 (вісім сотих) часток в праві спільної часткової власності на два житлових будинки АДРЕСА_1 . Ця відчужувана частка двох житлових будинків з надвірними будівлями належить дарувальнику на підставі Рішення Київського районного суду м. Харкова від 14.05.2008, справа № 2-2154/08/15, право власності на яку зареєстровано КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 16.10.2008 (а.с. 18-19).

Проте, суду не надано достатніх доказів для підтвердження існування за життя ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , права власності на вказані в позові 12/100 частин домоволодіння під номером АДРЕСА_1 , не зазначено, з чого вони складаються. Позивачем не доведено, що вказані в позові 12/100 частин домоволодіння під номером АДРЕСА_1 побудовані батьком позивача та не доведено, що вказані 12/100 частин домоволодіння входять до складу спадщини.

Таким чином, правові підстави до задоволення позовних вимог відсутні.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати по сплаті судового збору, сплачені позивачем при зверненні з позовом, у зв`язку із залишенням позову без задоволення покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 81, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Харківської міської ради (ЄДРПОУ: 04059243, адреса: 61003, м. Харків, пл. Конституції, буд. 7) про визнання права власності відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Харківська міська рада (ЄДРПОУ: 04059243, адреса: 61003, м. Харків, пл. Конституції, буд. 7).

Суддя С.О. Муратова