Рішення № 119265268, 24.05.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/21077/23

Провадження №2/752/2011/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Конюшко Денис Борисович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03.02.2023 о 13:08 відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу Ford, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Chevrolet, д.н.з НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, відтак позивачу було заподіяно майнову шкоду.

На підставі положень ч. 33.2 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники ДТП (водії транспортних засобів) склали спільне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Цивільно-правова відповідальність винної особи була застрахована відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ №209604930, виданого ПрАТ «СК «Євроінс Україна».

Враховуючи, що оформлення документів про ДТП відбулось без участі уповноважених працівників поліції, то відповідальність за полісом ОСЦПВВНТЗ №209811338 становить 80000 грн.

За заявою ОСОБА_1 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» виплатило їй страхове відшкодування в розмірі 44685,59 грн.

Не погодившись із вищевказаною сумою, позивач звернулася до суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 з метою проведення незалежної оцінки. Відповідно до звіту №308/05-23 від 22.05.2023, зробленого за результатами незалежної оцінки, вартість матеріального збитку завданого транспортному засобу Chevrolet, д.н.з НОМЕР_2 , становить 95673,39.

Відтак несплачена ПрАТ «СК «Євроінс Україна» частина страхового відшкодування становить 32714, 41 грн.

З ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром заподіяної шкоди в розмірі 170217, 77 грн і належним страховим відшкодуванням в розмірі 77400 грн (ліміт відповідальності страховика за полісом ОСЦПВВНТЗ за вирахуванням франшизи), що становить 92817,77 грн.

Транспортний засіб Chevrolet, д.н.з НОМЕР_2 , власником якого є позивач, був основним засобом пересування. Пошкодження автомобіля завдало позивачу сильних душевних страждань та негативно вплинуло на її моральний стан у зв`язку зі стресом щодо пошкодження майна. Розмір моральної шкоди оцінений у 10000 грн.

Розмір витрат на правову допомогу становить 12000 грн., розмір витрат по оплаті судового збору становить 2328,93 грн.

Просив:

стягнути з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь позивача несплачену частину страхового відшкодування в розмірі 32714,41 грн;

стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача різницю між фактично завданою шкодою та розміром страхового відшкодування в розмірі 92817,77 грн, моральну шкоду в розмірі 10000 грн;

вирішити питання про розподіл судових витрат та витрат на проведення оцінки транспортного засобу у розмірі 4000 грн.

30.10.2023 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача ПрАТ «СК «Євроінс Україна» Пилипець А.Ю. надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог.

Зазначив, що з метою визначення розміру вартості відновлюваного ремонту транспортного засобу Chevrolet, д.н.з НОМЕР_2 , з урахуванням зносу ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було замовлено проведення відповідних оцінювань в ТОВ «СЗУ Україна».

Відповідно до Звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, матеріальний збиток, завданий транспортному засобу Chevrolet, д.н.з НОМЕР_2 , становить 47285, 59 без ПДВ.

Сума страхового відшкодування у розмірі 44685, 59 грн (за вирахуванням франшизи у розмірі 2500 грн та ПДВ) була виплачена на користь позивача, про що останнім не заперечується.

Крім того, відповідач зазначив, що звіт наданий позивачем не повинен прийматися до уваги ні судом, ні відповідачами, оскільки у передбачений законом строк було організовано огляд транспортного засобу, про що складено відповідний акт огляду та здійснено страхове відшкодування.

Представником відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 було надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог. Зазначив, що звіт наданий позивачем в даній справі не може бути належним та допустимим доказом, оскільки він зроблений з порушенням вимог Методики проведення експертизи, позивачем не було повідомлено відповідачів про дату, час та місце проведення огляду транспортного засобу, також розмір матеріального збитку вказаного у висновку №308/05-23 від 22.05.2023 є завищеним та не відповідає дійсності.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Власником транспортного засобу Chevrolet, д.н.з НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 .

03.02.2023 о 13:08 відбулась ДТП за участю транспортного засобу Ford, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Chevrolet, д.н.з НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 .

Учасники ДТП (водії транспортних засобів) 03.02.2023 склали спільне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Цивільно-правова відповідальність особи, яка керувала забезпеченим транспортним засобом Ford, д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ №209604930, виданого ПрАТ «СК «Євроінс Україна».

Розмір франшизи 2600 грн.

03.02.2023 ТОВ «СЗУ Україна», на замовлення ПрАТ «СК «Євроінс Україна», було проведено оцінку транспортного засобу Chevrolet, д.н.з НОМЕР_2 , та складено звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №22384 від 03.04.2023.

Відповідно до вищевказаного звіту матеріальний збиток, завданий транспортному засобу Chevrolet, д.н.з НОМЕР_2 , становить 47285, 59 без ПДВ.

03.05.2023 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» виплатило страхове відшкодування позивачу в розмірі 44685,59 грн.

18.05.2023 позивач звернулася до суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 з метою проведення незалежної оцінки. Відповідно до звіту №308/05-23 від 22.05.2023, зробленого за результатами незалежної оцінки, вартість матеріального збитку завданого транспортному засобу Chevrolet, д.н.з НОМЕР_2 , становить 95673,39.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст. 1187 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 28 цього Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілому, це шкода пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Положеннями статей 1, 6, 9 Закону передбачено, що потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 33.1.4. ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з п.п. 2 п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Частиною 1 ст. 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15, провадження № 14-176цс18, зроблений висновок, відповідно до якого відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди, що перевищує ліміт відповідальності страховика, і сумою виплаченого страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) виснувала, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом №1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Згідно з постановою НБУ «Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 30.05.2022 №108 максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України в розмірі 80000 гривень на потерпілого.

Згідно з ч.1 п. 1 ч. 2, 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Системний аналіз статті 22 ЦК України, частини другої статті 1192, статті 1194 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню, є саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу.

Наданий позивачем звіт №308/05-23 від 22.05.2023, зроблений за результатами незалежної оцінки ФОП СОД ОСОБА_3 судом не приймається до уваги, оскільки відповідно до пп. 34.1 - 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Отже, виходячи з наведених положень Закону, позивач мав право на самостійне обрання аварійного комісара, суб`єкта оціночної діяльності або експерта для визначення розміру шкоди лише у тому випадку, якщо представник страховика не з`явився у визначений пунктом 34.2 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у строк для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

При цьому, враховуючи, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ПрАТ «СК «Євроінс Україна» направило свого представника для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, відтак позивач не набув права на самостійне обрання аварійного комісара, суб`єкта оціночної діяльності або експерта для визначення розміру шкоди.

В подальшому, після складення ремонтної калькуляції №22384 від 03.04.2023, акту огляду транспортного засобу та отримання страхового відшкодування 03.05.2023, позивач не скористався своїм правом та не заявив ПрАТ «СК «Євроінс Україна» клопотання про проведення оцінки, експертизи пошкодженого майна, однак 18.05.2023 звернулася до незалежного оцінювача, якого самостійно обрала, не маючи на це права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що розмір завданої позивачу шкоди був оцінений страховиком та позивачу виплачене страхове відшкодування на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Позивач не скористався своїм правом та не заявив клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи для перевірки розміру виплаченого відшкодування, не спростував визначеного страховиком розміру, а отже не довів, що розмір страхового відшкодування страховою компанією визначений неправильно.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 357/5725/16-ц (провадження № 61-13823св18) та у постанові 25 квітня 2018 року у справі № 301/1075/15-ц (провадження № 61-9399св18).

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення в цій частині позовних вимог.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн. суд відзначає наступне.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд відзначає, що моральна шкода може полягати, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) міститься висновок про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Оцінюючи доводи, якими позивач обґрунтувала стягнення моральної шкоди, суд відзначає, що дійсно в дорожньо-транспортній пригоді був пошкоджений транспортний засіб, належний позивачу. Через пошкодження автомобіля позивач дійсно була позбавлена можливості ним користуватись, що призвело до вимушених змін у її житті. Відтак, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10000 грн., що, на думку суду, з урахуванням вимог щодо розумності, справедливості та співмірності, є достатнім для розумного задоволення потреб позивача.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд відзначає наступне.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст. 142 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивач просить суд стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 12000 грн.

Судом встановлено, що в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги №30/05/23-ЮП/IL від 30.05.2023, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 05.10.2023 серія АВ №1096216 та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №803.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що ці витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що в матеріалах справи не містяться документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Також суду не був наданий детальний опис робіт із визначенням витраченого часу та вартості кожної складової наданої послуги окремо та належні докази оплати позивачем цих витрат на підставі укладеного договору №30/05/23-ЮП/IL від 30.05.2023.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відшкодування ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (9, 72%) в сумі 104, 35 грн.

З відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» судові витрати не стягуються, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, заявлених до цього відповідача.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. та судові витрати в розмірі 104 (сто чотири) грн. 35 коп.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 102, код ЄДРПОУ 22868348.

Відповідач: ОСОБА_2 , відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: невідомий.

Рішення в повному обсязі складене 24.05.2024.

Суддя Ж. І. Кордюкова