Рішення № 119254979, 05.03.2024, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2960/22

Категорія 35

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Захарчук С. С.,

за участюсекретаря судовогозасідання Кулак Д. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Пегас Туристик» про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Пегас Туристик» (далі ТОВ «Пегас Туристик») про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди.

Зазначала, що 30.11.2021 між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , який є агентом ТОВ «Пегас Туристик», було укладено договір про надання туристичних послуг № 66854.

Відповідно до умов договору, туроператор зобов`язався організувати тур на 2 осіб у період з 01.01.2022 по 08.01.2022, який включав в себе комплекс туристичних послуг: бронювання авіаквитків на літак, розміщення в готелі, забезпечення харчуванням, трансфер, медичне страхування.

Разом з тим, відповідачем умови договору були виконані частково, зокрема, відбулося перенесення вильоту, номер у готелі був затоплений та не відповідав заявленому, послуги в готелі не надавалися в належному обсязі.

Посилаючись на те, що туристичні послуги відповідачем надано неякісно, просила стягнути з відповідача на її користь суму у розмірі 13 500 грн.

Крім того, зазначала, що діями відповідача їй була завдана моральна шкода, у зв`язку з чим, просила стягнути з відповідача на її користь 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 6 000 грн. судових витрат.

У відзиві на позов відповідач проти позову заперечив, вказавши наступне.

Зазначав, що позивачем було придбано тур № 6187135 на 2-х осіб з відпочинком на курорті Шарм-Ель-Шейх з 01.01.2022 по 08.01.2022, за який сплатила ТОВ «Пегас Туристик» 25 865 грн. 14 коп.

Вартість зазначеного туру включала в себе комплекс туристичних послуг: авіаперевезення, розміщення в готелі, забезпечення харчуванням, трансфер, медичне страхування.

Щодо твердження позивача про зміну розкладу авіа рейсів, зазначив, що 20.12.2021 авіакомпанія «МАУ» повідомило ТОВ «Пегас Туристик» про зміну часу виконання рейсу, останній в той же день повідомив про цю зміну позивача.

Щодо твердження позивача про неналежне надання послуг з трансферу, зазначив про надзвичайні погодні умови, у зв`язку з чим, місцева поліція зупинила автобус, у якому перебувала позивачка, позивач відмовилася очікувати пропуску від поліції та вирішила з групою туристів пройти пішки до готелю (близько 600 м.).

Твердження позивача щодо заселення до номеру, який був затоплений, також, не відповідає дійсності, оскільки позивач жодного разу не зверталася до працівників готелю чи тур оператора з вимогою замінити номер.

Посилаюсь на те, що відповідачем було у повній мірі надано туристичні послуги, відповідно до договору, укладеного між ТОВ «Пегас Туристик» та ОСОБА_1 , представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з`явилася, у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за її відсутності, у якій остання позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі.

Суд ухвалив розглядати справу за відсутності позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи судом був повідомлений належним чином.

Суд ухвалив розглядати справу за відсутності представника відповідача відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Як установлено судом і не заперечується сторонами, 24.11.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Пегас Туристик» було укладено договір про надання туристичних послуг, що підтверджується також туристичним ваучером № 6187135 від 01.01.2022, оформлений туристичним оператором ТОВ «Пегас Туристик» для ОСОБА_1 (а.с. 42), пам`яткою застрахованій особі (а.с.44).

За надання туристичних послуг позивачем сплачено суму у розмірі 25 865 грн. 14 коп. (а.с. 54).

Відповідно до чартерного пасажирського квитка, оформленого на ОСОБА_1 перевізник зобов`язується вжити всіх залежних від нього заходів, щоб перевезти пасажира та його багаж у розумні строки. Час вказаний в перевізних та інших документах, не гарантується та не є умовою цього договору. Перевізник може без попередження замінити повітряне судно, змінити чи відмінити посадку в пунтках, зазначених у квитку. Розклад може бути змінено без попередження пасажира. Відповідальність щодо інформування пасажира про зміну розкладу (час перевезення) покладається на фрахтувальника рейсу (а.с.41).

Відповідно до ч. 1, абз. 1, 2 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про туризм» (далі Закон) учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Суб`єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність (далі - суб`єкти туристичної діяльності), є: туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб`єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Частинами 1 4 ст. 17 Закону передбачено, що з метою створення рівних можливостей суб`єктам туристичної діяльності на ринку туристичних послуг та забезпечення захисту прав і законних інтересів громадян, захисту навколишнього природного середовища, підвищення рівня туристичного обслуговування здійснюється ліцензування туроператорської діяльності.

Суб`єкт підприємницької діяльності, який отримав ліцензію на туроператорську діяльність, має виключне право на надання послуг з оформлення документів для виїзду за межі України. Туроператор може здійснювати також і турагентську діяльність.

Загальний розмір частки туроператора в статутних фондах інших туроператорів України не може перевищувати 20 відсотків їх статутних фондів.

Суб`єкт господарювання не має права у своїй назві використовувати слово "туроператор" без отримання ним ліцензії на здійснення туроператорської діяльності.

За договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його (ч. 1 ст. 20 Закону).

Частиною 2 ст. 20 Закону передбачено, що до договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Обґрунтовуючи позов, позивач вказала, що відповідачем було порушено умови договору про надання туристичних послуг.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

У порушення зазначених вимог, позивачем не надано суду копії договору про надання туристичних послуг, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Пегас Туристик», що позбавляє суд можливості перевірити викладені у позові умови договору, і відповідно встановити їх порушення відповідачем.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 5 ст. 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

У силу абз. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України «Про туризм» порушеннями законодавства в галузі туризму є порушення умов договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про туризм» передбачено, що суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 32 Закону України «Про туризм» за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Оскільки позивачем не надано належних доказів того, що відповідачем не було виконано умов договору про надання туристичних послуг, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Позивач, також, просила стягнути з відповідача на її користь 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У п. 5 зазначеної постанови роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Оскільки позивачем не було доведено фактів наявності моральної шкоди, протиправності діяння відповідача, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідача та вини відповідача в її заподіянні, а тому правових підстав для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди немає.

Керуючись ст. ст. 22, 546, 549, 610, 611, 625, 653, 901, 1167 ЦК України, ст. ст. 5, 17, 20, 30, 32, 33 Закону України «Про туризм», ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 223, 258-259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Пегас Туристик» (04071, м. Київ, вул. Волоська, 55/57, ЄДРПОУ - 33104339) про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. С. Захарчук