Рішення № 119250917, 24.05.2024, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2617/24

Провадження № 2/345/663/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.05.2024 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Якиміва Р.В.

за участю секретаря судового засідання Гладенької Л.Ф.

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхнянської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Романів О.П. звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за позивачем право власності на спадкове майно за заповітом, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка 02.12.2005 року посвідчила заповіт, згідно якого усі майнові права та усе належне йому майно заповіла позивачу по справі. Позивач прийняв спадщину, вступив в управління спадковим майном, оформив спадщину на земельні ділянки спадкодавиці, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинковолодіння по АДРЕСА_1 йому нотаріус відмовив через відсутність документів, які посвідчують частку спадкодавці у спільній сумісній власності на нерухоме майно. У свідоцтві про право власності на житловий будинок помилково зазначено про належність ОСОБА_2 житлового будинку на праві спільної сумісної власності, оскільки на час видачі свідоцтва 20.03.2001, вона була розлучена з чоловіком, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, а саме 30.06.1970. Власником будинковолодіння була ОСОБА_2 , яким вона розпоряджалася особисто. Тому змушений звернутися до суду й просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно за заповітом.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

Ухвалою суду від 22.04.2024 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче відкрите судове засідання, встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

Представник позивача в позовній заяві вказав про розгляд справи без їх участі, позов підтримує та просить суд його задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав та не заперечив щодо задоволення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Відповідно до ч. 3 ст.200ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити за результатами проведення підготовчого судового засідання.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.13).

На випадок своєї смерті ОСОБА_2 , 02.12.2005 року посвідчила заповіт, згідно якого усі майнові права та усе належне йому майно заповів позивачу по справі (а.с.19).

Як вбачається з матеріалів справи, приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу 22.11.2023 року відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку відсутністю документа який посвідчує частку спадкодавця у спільній сумісній власності на нерухоме майно (а.с.10).

Згідно копії свідоцтва про право власності від 20.03.2001 ОСОБА_2 належить житловий будинок по АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності (а.с.20).

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 30.06.1970 ОСОБА_3 розірвала шлюб із ОСОБА_4 30.06.1970 року (а.с.14).

Згідно копіїтехнічного паспорту від12.06.2023року об`єктамибудинковолодіння розташованогопо АДРЕСА_1 є: житловий будинок - під літерою «А», гараж - під літерою «Б», стодола - під літерою «В», вбиральня - під літерою «Д» , криниця №1, ворота №2, огорожа №3 (а.с.21-25).

Згідно звіту про оцінку майна ринкова вартість домоволодіння по АДРЕСА_1 складає 120000 грн. (а.с.27-40).

Таким чином, між сторонами виник спір з приводу визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 ..

Оцінка суду:

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, зазначені у заповіті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Пленум Верховного Суду України у п.23 постанови №7від 30.05.2008р.«Про судовупрактику усправах проспадкування» роз`яснив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 не успадковував майно будинковолодіння по АДРЕСА_1 , оскільки йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю відсутністю документа який посвідчує частку спадкодавця у спільній сумісній власності на нерухоме майно. Оскільки спадкодавиця ОСОБА_2 оформила свідоцтво про право власності на житловий будинок 20.03.2001, будучи розлученою 30.06.1970 року, то не має підстав визначати частку у спільній сумісній власності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновків, що оскільки ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка склала на нього заповіт, спору з іншими спадкоємцями щодо спадкового майна не має, то за ним слід визнати право власності на вищезгадане спадкове майно.

На підставі викладеного, ст.ст.1216,1217,1223,1268-1269 ЦК України, керуючись ст.ст.259, 263-265, 280-282 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на спадкове майно, а саме: будинковолодіння в цілому по АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя